Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №343/1755/26
Суддя: Тураш В. А.
Справа №: 343/1755/26
Провадження №: 2/343/1231/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
В С Т А Н О В И В :
В Долинський районний суд Івано-Франківської області 03.08.2026 поступила позовна заява, сформована в системі "Електронний суд", Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит №102682321 від 11.04.2024 в загальному розмірі 90 280,00 грн та судові витрати: 2 662,40 грн - судовий збір, 8 000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 11.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102682321, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній кредитним договором
П. 7.1. Кредитного договору № 102682321 від 11.04.2024 визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 102682321 від 11.04.2024, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.
Сума заборгованості відповідача становить 90280 грн, з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 9800 гривень; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 1050 гривень; прострочена заборгованість за відсотками становить - 74430 гривень; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5000 гривень (а.с.1-4).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 цивільна справа № 343/1755/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.48).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.08.2026 відкрито спрощене провадження у справі №343/1755/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з повідомлення сторін .
Роз`яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документу, що підтверджує надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів позивачу (а.с.54).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Завойко Д.І., 17.09.2026, подав в Долинський районний суд відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», в якому зазначив, що сам факт долучення позивачем договору факторингу, витягу з реєстру боржників, акта приймання-передачі права вимоги, платіжної інструкції та розрахунку заборгованості не свідчить автоматично про доведеність заявлених вимог.
Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчать про набуття ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 102682321 від 11.04.2024 , й позивач не довів порушення свого цивільного права та прав як належного кредитора за ланцюгом переуступки права вимоги.
Стосовно посилання позивача на необхідність стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у даній справі в розмірі 8 000 гривень, необхідно зазначити, що відповідач та його представник не погоджуються з таким розміром стягнення витрат.
Звертають увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною. Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід зауважити про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн, який є очевидно завищеним. У зв`язку з цим, враховуючи сталу судову практику, у випадку часткового задоволення позовних вимог доцільним є стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі не більше 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт (а.с. 65-67).
Ухвалою Долинського районного суду від 21.09.2026, клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів - задоволено.
Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» :
- інформацію, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_1 на ім`я: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 11.04.2024 ;
- інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 10000 грн від ТОВ «Мілоан» в період з 11.04.2024 по 18.04.2024. (а.с.96-98) .
Судове засідання відкладено на 27.10.2026 (а.с.72-73).
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. (копія ордеру серії ВС №1408806 з.с.а.с.38) в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом , безпосередньо в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Завойко Д.І. (копія ордеру серії АІ №2293634 а.с.68) , в судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду Івано-Франківської області про розгляд справи (а.с.57,63), рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60,70), довідка про доставку електронного документу (а.с.76).
Представник відповідача - адвокат Завойко Д.І. у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 90 280 грн за кредитним договором № 102682321 від 11.04.2024 та судових витрат в загальному розмірі 10 662,40 грн.
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах
змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах а на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет, при підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»), Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта, при цьому, Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проходиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту Клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому Кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника.
Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону , електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; та ін.
Таким чином, Законом визначено, що саме договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.
Згідно зі ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, норми чинного законодавства передбачають одразу декілька способів підписання електронного правочину, один з яких за допомогою одноразового ідентифікатора.
Верховний Суд у справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом
України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової
послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Суд встановив, що 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 заповнив заяву на отримання кредиту №102682321 в ТОВ «Мілоан» , в якій погоджено кредит на суму 10000,00 грн (з.с.а.с. 12).
Після погодження суми кредиту, ОСОБА_1 підписав в електронному вигляді договір про споживчий кредит №102682321 (індивідуальна частина), за умовами якого сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1).
Сума кредиту становить 10 000,00 грн (п. 1.2).
Кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 11.04.2024 (п. 1.3).
Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом: 22.03.2025 (п. 1.4).
Комісія за надання кредиту 1 150,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1).
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 547,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних на фактичний залишок, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 67425,00 грн (п. 1.5.3).
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_3 (п. 2.1).
Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту (п. 2.2.2).
П.2.2 визначена плата за кредитом, де серед іншого передбачено:
Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акції, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом встановленого Графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, визначену п.1.5.3 договору (п. 2.2.3).
Пролонгація та право позичальника продовжити строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін (п. 2.3).
В п.2.4. визначено порядок повернення кредиту.
Договір відповідач ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 682495 (а.с.6-11).
Довідка з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Мілоан" від 02.06.2026 підтверджує те, що клієнт ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит №102682321 від 11.04.2024 шляхом введення одноразового ідентифікатора 682495, який направлений на мобільний телефон НОМЕР_4 (а.с. 16). Вказаний номер телефону зазначений відповідачем як в заяві, так і в договорі про споживчий кредит №102682321.
Додатками договору про споживчий кредит №102682321 (індивідуальна частина) від 11.04.2024 є:
- Додаток №1, що є Графіком платежів, де серед іншого визначено суму кредиту в розмірі 10000,00 грн та розраховані проценти за користування кредитом (з.с.а.с. 11 -а.с.12);
-Додаток №2, яким є Заява на отримання кредиту №102682321 (з.с.а.с.12 );
-Додаток №3, в якому містяться додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором (а.с.13);
-Паспорт споживчого кредиту №102682321 (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), де визначені запропоновані відповідачу основні умови кредитування (з.с.а.с. 13-а.с.14);
-Графік платежів до Паспорту споживчого кредиту №102682321, в якому визначено види платежів за кредитом (а.с.15).
На підставі укладеного договору про споживчий кредит №102682321 (індивідуальна частина) від 11.04.2024 ТОВ «Мілоан» 11.04.2024 перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення №86727485 від 11.04.2024 (з.с.а.с.16.). Будь-яких заперечень з приводу отримання коштів сторона відповідача не висловлювала.
У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102682321 від 11.04.2024 ТОВ «Мілоан» визначені найменування фінансових послуг (надання кредиту, нарахування комісії за надання кредиту, нарахування комісії за обслуговування кредиту, нарахування штрафу, та ін), а також період їх нарахування (з 11.04.2024 до 24.09.2024) (а.с. 17-18).
Згідно відповіді №20.1.0.0.0/7-260929/39186-БТ від 01.10.2026 наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали про витребування доказів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2026 - на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ).
По рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 10000 UAН за період 11.04.2024-18.04.2024 (а.с.78).
З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 11.04.2024 договором про споживчий кредит №102682321, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у ТОВ «Мілоан», як первісного кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту.
В судовому засіданні встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, він зустрічного позову про визнання вищезгаданого електронного договору недійсним до суду не подавав, цей електронний договір в судовому порядку недійсним не визнавався (доводи і докази про протилежне у матеріалах справи відсутні), а відтак такий (відповідно до ст. 204 ЦК України) є правомірним, а тому підлягає до виконання.
24 вересня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т.
Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 даного договору, на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
П.п.6.2.3, 6.2.4 договору відступлення права вимоги передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на
користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 цього договору, після чого новий
кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання
передачі Реєстру Боржників (Додаток №2) відповідно до п. 8.3.2 Договору.
Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (з.с.а.с.21-а.с.26).
Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжною інструкцією №5899 від 24.09.2024 (з.с.а.с.32).
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписано акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 29 вересня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року (з.с.а.с.31).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 до ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №102682321 від 11.04.2024. Залишок по тілу кредиту - 9800,00 грн; залишок по відсоткам - 30575,00 грн. Залишок за комісією за надання кредиту - 1050 грн. Залишок по неустойці/ або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5000,00 грн.
Загальна сума заборгованості - 46425 грн (з.с.а.с. 33).
Посилання представника відповідача на недоведеність набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором № 102682321 від 11 квітня 2024 року суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, важливу для їх здійснення.
Судом установлено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, за умовами якого первісний кредитор передав новому кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру боржників.
Відповідно до умов зазначеного договору права вимоги переходять до нового кредитора після здійснення фінансування в повному обсязі та оформлення відповідного акта приймання-передачі реєстру боржників.
На підтвердження виконання зазначених умов позивачем надано договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24 вересня 2024 року, платіжну інструкцію № 5899 від 24 вересня 2024 року, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру боржників, у якому зазначено відповідача ОСОБА_1 та кредитний договір № 102682321 від 11 квітня 2024 року.
Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують як здійснення фінансування за договором відступлення прав вимоги, так і включення вимоги до відповідача до складу переданого портфеля заборгованості.
При цьому доводи представника відповідача про необхідність підтвердження фактичної оплати за договором відступлення прав вимоги не спростовують позиції позивача, оскільки відповідний платіжний документ долучено до матеріалів справи. Доказів того, що зазначена платіжна інструкція не стосується виконання договору № 112-МЛ/Т або що передбачене ним фінансування не було здійснене, стороною відповідача не надано.
Посилання представника відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 та від 8 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки наведені висновки підлягають застосуванню з урахуванням установлених у конкретній справі обставин та поданих доказів.
Сам по собі факт відступлення права вимоги за плату, розмір якої може відрізнятися від номінального розміру заборгованості, не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги. Вирішальним є встановлення факту укладення відповідного правочину, виконання передбачених ним умов переходу прав та індивідуалізації переданої вимоги.
У цій справі вимогу до відповідача індивідуалізовано шляхом зазначення його особи, номера та дати укладення кредитного договору, а також розміру заборгованості у витягу з реєстру боржників. Отже, доводи відзиву про неможливість установити належність відповідача до переданого портфеля заборгованості спростовуються змістом наданих позивачем документів.
Крім того, наведене у відзиві посилання на кредитний договір № 98076200000 від 31 серпня 2021 року стосується іншого кредитного договору, а не договору № 102682321 від 11 квітня 2024 року, який є предметом розгляду в цій справі. Тому зазначене посилання саме по собі не спростовує доказів переходу права вимоги за спірним договором.
За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підтвердило набуття статусу нового кредитора за кредитним договором № 102682321 від 11 квітня 2024 року. Доводи представника відповідача в цій частині ґрунтуються на загальному запереченні достатності поданих доказів, однак не спростовують установлених судом обставин укладення та виконання договору відступлення прав вимоги.
Разом із тим установлення факту переходу права вимоги не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заборгованості, заявленої до стягнення, та правові підстави нарахування кожної її складової.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №102682321 від 11 квітня 2024 року, за період з 25.09.2024 до 22.03.2025, проведеного ТОВ ФК«Кредит-Капітал» за ОСОБА_1 рахується загальна сума заборгованості в розмірі 90280,00 грн. Сума заборгованості за тілом кредиту - 9800,0 грн; сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 74430,00грн; сума заборгованості за комісією за надання кредиту - 1050грн; та 5000,00грн - неустойка/ або проценти за порушення грошового зобов`язання (з.с.а.с. 19-а.с.20).
Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №102682321 від 11.04.2024 наданої ТОВ «ФК«Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» за даним договором №102682321 від 11.04.2024 станом на 15.07.2026 складає 90280,00 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 9800 грн. Прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту становить 1050,00 грн. Прострочена заборгованість за відсотками становить - 74430,00,00 грн. Заборгованість по неустойці/ або процентам за порушення грошового зобов`язання становить - 5000,00 грн(а.с.19-21).
Суд погоджується з розрахунком заборгованості в частині визначення розміру неповернутого тіла кредиту в сумі 9 800,00 грн, оскільки зазначена сума узгоджується з умовами кредитного договору та наданими позивачем документами щодо обліку заборгованості (відомості про щоденні нарахування та погашення а.с.17-18 ). Відповідачем належних і допустимих доказів повернення кредитних коштів у більшому розмірі або відсутності заборгованості за основною сумою кредиту не надано, а тому суд вважає доведеною наявність у ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 800,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 1050,00 грн, то суд зазначає, що згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Як убачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору № 102682321 від 11 квітня 2024 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 150,00 грн (п.1.5.1). З наданих позивачем відомостей про щоденні нарахуванні і погашення убачається, що відповідачем було сплачено 26.04.2024 комісію в розмірі 50,00 грн та 15.05.2024 - в розмірі 50,00 грн, а непогашений залишок, за розрахунком позивача, становить 1 050,00 грн.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо сплати комісії в повному обсязі теж не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього комісії в сумі 1050,00 грн.
Щодо нарахованих відсотків , то суд зазначає таке.
Як вбачається з відомостей про щоденні нарахуванні і погашення, ТОВ «Мілоан» нарахувало відповідачу відсотки за період : із 12.04.2024 до 26.04.2024 (15 днів) за користування кредитними коштами (10000,00 грн) за відсотковою ставкою 1,5 % в день.
За період з 27.04.2024 до 15.05.2024 ТОВ «Мілоан» нарахувало відповідачу відсотки за (19 днів) за користування кредитними коштами (10000,00грн) за відсотковою ставкою 2,5 % в день.
Відповідач 15.05.2024 частково оплатив заборгованість за тілом кредиту у розмірі 200,00 грн.
Надалі за період із 16.05.2024 до 24.09.2024 ТОВ «Мілоан» продовжує нарахування процентів за відсотковою ставкою 2,5 % в день від залишку основного боргу (9800,00грн).
Після відступлення прав вимоги, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» продовжує нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою 2,5 % в день від залишку основного боргу (9800,00грн) за період з 25.09.2024 до 22.03.2025 (179 днів).
Проте суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року, денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Шляхом проведення арифметичних розрахунків та з огляду на вказані вище норми законодавства, суд перевірив нараховану та заявлену до стягнення суму заборгованості за несплаченими процентами та встановив що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за відсотками в розмірі 40331,00 грн з яких: 5100,00 грн за період з 12.04.2024 до 15.05.2024 (10000,00 грн х 1,5% х 34 дні); 14259,00 грн за період з 16.05.2024 до 20.08.2024 (9800,00 грн х 1,5 % х 97 днів); 20972,00 грн за період з 21.08.2024 до 22.03.2025 (9800,00 грн х 1 % х 214 днів).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 частково погашено заборгованість по процентам, а саме: 26.04.2024 сплачено проценти по кредиту у розмірі 2250 грн та 15.05.2024 - 3375,00 грн. Разом 5625,00грн.
Отже, із загальної суми нарахованих процентів 40331,00 грн підлягає врахуванню здійснене відповідачем погашення процентів у загальному розмірі 5625,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість за процентами становить 34706,00 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5000,00 грн, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, нарахування неустойки та/або проценти за порушення грошового зобов`язання відбулось за період після 24.02.2022, тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідач ОСОБА_1 звільняється від сплати нарахованої неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.
Таким чином, суд, враховуючи положення п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вважає, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою неустойкою та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5000,00 грн не підлягають задоволенню.
Отже, з огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №102682321 (індивідуальна частина) від 11.04.2024 слід задоволити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 45556,00 грн боргу, з яких: 9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34706,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1050,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, що становить 50,46% від заявленої до стягнення суми заборгованості (45556,00 грн х 100 % / 90280,00 грн).
Щодо позовних вимог в частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне:
Згідно з ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн (платіжна інструкція №46317 від 27.07.2026 а.с.47).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, згідно із ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1343,45 грн сплаченого судового збору (2 662,40 грн х 50,46 %), що пропорційно задоволених позовних вимогах.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту першого частини третої зазначеної статті, доо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право подати відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу представником позивача надано такі документи:
- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в якому визначено вартість наданих послуг за 1 кредитну справу в сумі 8000,00 грн (а.с.38);
копію ордера серії ВС № 1408806 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І. від 02.07.2025 (з.с.а.с. 38);
акт №Д/29985 наданих послуг від 15.07.2026, згідно з яким АО «Апологет» надали ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» послуги по справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 8000,00 грн (а.с.41);
детальний опис наданих послуг до акту №Д/29985 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 складеного 15.07.2026 , в якому зазначений опис надання послуг та затрачений час: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв; ознайомлення з матеріалами справи - 2 год 00 хв; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта - 1шт (з.с.а.с. 41).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Завойко Д.І. у відзиві на позов зазначив, що зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн, є очевидно завищеним.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що заявлені позивачем витрати підтверджуються детальним описом наданих послуг, до якого включено, зокрема: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами справи; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.
Разом із тим суд не може в повному обсязі погодитися з заявленими обсягом часу окремих правничих послуг, зокрема зі складенням позовної заяви тривалістю 3год. 30 хв. та ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год. 00 хв.
Суд враховує, що справи щодо стягнення заборгованості з боржників за кредитними договорами є типовими та ідентичними за своїм змістом, а сама позовна заява у даній справі не є значною за обсягом та не містить складних або нетипових правових питань. Вказана категорія справ є поширеною у судовій практиці, що свідчить про відсутність необхідності у проведенні детального аналізу значної кількості документів або наданні тривалих консультацій для підготовки відповідного процесуального документа.
Крім того, надання усної консультації щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором та погодження правової позиції клієнта у справі фактично дублюють одна одну, а також охоплюються складанням позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта.
Зазначені дії не були неминучими та необхідними для ефективного захисту прав та інтересів позивача у цій справі з огляду на її характер, обсяг та відсутність складних правових питань.
Окрім цього, суд враховує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, який перебуває у вільному доступі, наявні численні судові рішення в аналогічних справах, у яких ТОВ «ФК «Кредит Капітал» зверталося до боржників з тотожними за змістом позовними вимогами, що також свідчить про стандартність та повторюваність відповідної правової роботи.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є завищеним та не відповідає критеріям розумності та співмірності, визначеним статтею 137 ЦПК України та практикою Європейського суду з прав людини.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер і складність справи, обсяг фактично наданих адвокатських послуг, а також принципи розумності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн, що відповідає вартості складання позовної заяви у цій справі.
На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 1048, 1049, 1050, 7077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ:35234236, р/р НОМЕР_7 , банк отримувач АТ «Креді Агріколь Банк» МФО 300614 заборгованість за Договором №102682321 про надання споживчого кредиту від 11.04.2024 в розмірі 45556 (сорок п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість ) гривень 00 копійок з яких: 9800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34706,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1050,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 45 копійок сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄРДПОУ:35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1 корп.28, м. Львів, 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua