Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №191/4029/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4029/26

Провадження № 2/191/1943/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого– судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря – Омельченко К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 07.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6537832, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 360 днів (з 07.09.2025 по 01.09.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1552,50 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 286345), що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6537832 від 07.09.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА»). Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №6537832 від 07.09.2025 та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають – 8617,50 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 16780,50 грн., яка складається з наступного: 9000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань, не виконав ні перед первісним кредитором, ані перед позивачем – ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №6537832 на підставі договору факторингу.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №6537832 від 07.09.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 кредитодавець відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі до відповідача в сумі 16780,50 грн., яка складається з наступного: 9000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 0,00 грн. – сума заборгованості за комісією; 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором кредиту №6537832 від 07.09.2025 в розмірі 16780,50 грн., яка складається з наступного: 9000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. – сума заборгованості за процентами, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2026 вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки відповідно до положень ч.6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

Представник відповідача Демченко В.І. надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що на момент укладення договору кредиту №6537832 від 07.09.2025 ОСОБА_1 вже проходив військову службу за мобілізацією та був безпосередньо залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Вказані обставини існували ще до виникнення спірних кредитних правовідносин та є підставою для застосування до відповідача гарантій, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, відповідно до яких проценти за користування кредитом протягом відповідного періоду не нараховуються. Відтак заявлені позивачем до стягнення 7780,50 грн. процентів не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають стягненню з відповідача. Водночас із наданого самим позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 24.10.2025 відповідачем на виконання зобов`язань за кредитним договором сплачено 8617,50 грн., однак зазначений платіж не був врахований при визначенні залишку основної суми кредиту, яка продовжує обліковуватися позивачем у первісному розмірі 9000,00 грн. Оскільки проценти за користування кредитом у силу прямої вказівки закону не підлягали нарахуванню, сплачені відповідачем кошти не могли бути правомірно спрямовані на їх погашення та підлягають врахуванню при визначенні фактичного залишку основної суми кредиту. За таких обставин, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів та здійснених самим позивачем розрахунків, непогашений залишок основної суми кредиту становить 382,50 грн., а заявлена позивачем до стягнення заборгованість у загальному розмірі 16780,50 грн не відповідає фактичному обсягу грошового зобов`язання відповідача. Відповідно, позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають задоволенню лише в частині фактично непогашеного залишку основної суми кредиту. При вирішенні питання про розподіл судових витрат також підлягають врахуванню результат розгляду справи, принцип пропорційності, встановлений статтею 141 ЦПК України, а щодо заявлених 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу — також критерії їх реальності, необхідності та співмірності з фактичним обсягом наданої у цій справі правничої допомоги. Просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 382,50 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 780,50 грн. процентів за користування кредитом та 8617,50 грн заявленої позивачем заборгованості за основною сумою кредиту — відмовити, судові витрати розподілити відповідно до вимог статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача Ткаченко надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що з копії документів, які долучено представником відповідача, неможливо встановити період проходження військової служби, зокрема в період нарахування процентів, а також не можливо встановити чи був мобілізований відповідач на час нарахування процентів, чи проходив військову службу за контрактом. Положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосуються виключно мобілізованих позичальників та на спірні правовідносини не поширюються. Таким чином, проценти за користування кредитом/позикою не нараховуються на час проходження військової служби, проте відповідачем/представником відповідача не долучено до матеріалів цивільної справи доказів, які підтверджують проходження військової служби по мобілізації в період з 07.09.2025 по 05.01.2026 року (період нарахування процентів за договором позики № 6537832), а отже на думку позивача доводи представника відповідача враховуючи документи надані на даному етапі – не заслуговують до уваги.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. надала заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що у зв`язку з отриманням заперечень сторони відповідача проти нарахування пені/неустойки, а також з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи, вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені, яка була сплачена на користь первинного кредитора та просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 12003280,50 грн., з яких: 9000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3280,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 0 грн. – сума заборгованості за комісією; 0 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Представник відповідача Демченко В.І. надала заперечення на заяву позивача про зменшення позовних вимог, в яких зазначила, що 16.09.2026, тобто майже через місяць після отримання відзиву, представником ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» подано до суду заяву про зменшення позовних вимог. Водночас зазначена заява подана позивачем після закінчення встановленого цивільним процесуальним законом строку для реалізації права на збільшення або зменшення розміру позовних вимог. Більше того, зі змісту самої заяви вбачається, що необхідність зменшення позовних вимог позивач пов`язує з отриманням заперечень відповідача, викладених у відзиві. Однак зазначений відзив був доставлений до електронного кабінету ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» ще 20.08.2026, тобто до закінчення тридцяти денного строку, передбаченого ч. 3 ст. 279 ЦПК України. Водночас, навіть у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для прийняття та врахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, визначений у ній розмір заборгованості у сумі 12280,50 грн. не ґрунтується на належному перерахунку заборгованості та не усуває заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 16.09.2026 позивач зазначає, що зменшує заявлені вимоги на 4500,00 грн. – суму пені (неустойки), яка була сплачена відповідачем на користь первісного кредитора, та визначає новий розмір заборгованості у сумі 12280,50 грн., з яких 9000,00 грн. – основна сума боргу та 3280,50 грн. – проценти. При цьому позивач не надає нового розрахунку заборгованості, з якого можливо було б встановити, яким саме чином після виключення 4500,00 грн., раніше зарахованих первісним кредитором у рахунок пені (неустойки), здійснено перерахунок платежу відповідача від 24.10.2025 у загальному розмірі 8617,50 грн. та яким чином визначено залишок заборгованості саме у заявленому розмірі. Фактично позивач лише арифметично зменшує раніше заявлену до стягнення суму процентів з 7780,50 грн. до 3280,50 грн., тобто рівно на 4500,00 грн., залишаючи при цьому незмінною заявлену до стягнення основну суму кредиту– 9 000,00 грн. Однак таке арифметичне зменшення розміру позовних вимог саме по собі не є перерахунком заборгованості та не пояснює правових і фактичних підстав, з яких сплачена відповідачем сума 4500,00 грн., яку первісний кредитор раніше зарахував у рахунок пені (неустойки), тепер фактично віднімається позивачем від залишку процентів, а не враховується при визначенні належного порядку зарахування здійсненого Відповідачем платежу. Більше того, зазначене коригування позивачем суми позовних вимог не усуває інших заперечень відповідача щодо правомірності розподілу платежу від 24.10.2025, які були детально викладені у відзиві на позовну заяву. Подана Позивачем заява містить внутрішню суперечність безпосередньо у прохальній частині щодо розміру грошових вимог. Так, у пункті 2 прохальної частини заяви Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту «в розмірі 12 003280,50 грн.». Водночас безпосередньо після цього Позивач визначає складові заявленої до стягнення заборгованості: 9 000,00 грн. – основна сума боргу та 3 280,50 грн. – проценти, що в сукупності становить 12 280,50 грн., а не зазначену у прохальній частині суму. Таким чином, зі змісту самої прохальної частини заяви неможливо однозначно встановити розмір позовних вимог, який позивач просить суд вважати зменшеним та стягнути з відповідача. При цьому, відповідач не може самостійно припускати, що зазначення Позивачем суми «12 003280,50 грн.» є технічною помилкою, та фактично визначати замість позивача зміст і розмір заявленої ним позовної вимоги.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, дійшов такого висновку.

07.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений договір Кредитної лінії (Надійний) №№6537832, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Як слідує зі змісту п.2.1 Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (Кредит), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

У п.2 вказаного договору позики зазначено, що сума позики складає 9000,00 грн., строк позики - 360 днів (з 07.09.2025 по 01.09.2026), фіксована денна процентна ставка за користування кредитом – 0,95%, комісія за надання кредиту – 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.), неустойкою у розмірі 450 грн. в день у разі порушення строків повернення кредиту, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 3194.73%.

Відповідно до п.10.1.1., 10.1.2 позичальник ознайомився на сайті кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на веб- сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

25.02.2026 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладений договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) ТОВ ««ФІНПРОМ МАРКЕТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийняло належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі прав вимоги.

Згідно з Реєстром прав вимоги №1 від 25.02.2026 до договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6537832 від 07.09.2025 у розмірі 16780,50 грн., яка складається з наступного: 9000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. – сума заборгованості за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №6537832 від 07.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 16780,50 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору №6537832 від 07.09.2025 із дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з їх умовами та правилами надання позики.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.

Факт отримання грошових коштів від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачем не оспорюється.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за кредитним договором №6537832 від 07.09.2025 є належним позивачем.

Водночас, при вирішенні питання щодо розміру заборгованості, суд враховує наступне.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15-ц та від 11.121.2019 у справі №521/7927/16-ц.

З наданих суду копії довідки військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2026 за №5838 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.08.2025 №238 вбачається, що старший сержант ОСОБА_1 з 21.08.2025 по теперішній час перебуває на військовій службі за мобілізацією, його залучено до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів). Крім того, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 24.04.2015.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитна установа відповідно не мала права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування- зобов`язана їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18.

При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості від 07.09.2025, зробленого первісним кредитором, 24.10.2025 відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 8617,50 грн., яка в суму погашення заборгованості за основною сумую боргу не зарахована.

Враховуючи, що період укладання, виконання умов кредитного договору, а також станом на момент розгляду справи, відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, а також відповідачем погашено суму заборгованості у розмірі 8617,50 грн., яка не врахована первісним кредитором в суму погашення основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 382,50 грн.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду, та витрати на парвову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог (2,28%), у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за кредитним договором №6537832 від 07.09.2025 в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 50 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 60 (шістдесят) грн. 70 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 102 (сто дві) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я. Ю. Костеленко