Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №183/10055/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10055/26

№ 1-кп/183/2346/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026040000001588 від 26 червня 2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, без освіти, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

26.06.2026 року приблизно о 17:10 год. водій ОСОБА_3 , не маючи посвідчення водія та достатніх навичок в керуванні транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (етиловий спирт у концентрації 2,01 ‰ в крові та 2,51 ‰ в сечі) чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, знаходячись на проїжджій частині вул. Севастопольській, в районі буд. № 176, в м. Самар, з метою завести двигун автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , штовхав транспортний засіб знаходячись біля місця водія з відкритими дверима, спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля правої бокової частини автомобіля накинувши через себе пасок безпеки місця переднього пасажира, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які штовхали знаходячись позаду автомобіля.

Далі водій ОСОБА_3 , розштовхавши автомобіль «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сів на місце водія, повернувши ключ запалення завів двигун транспортного засобу, після чого, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, поновив рух автомобіля набираючи швидкість, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та як наслідок пішохід ОСОБА_8 впав та волочився по проїжджій частині зачепившись за пасок безпеки.

В свою чергу водій ОСОБА_3 продовжував рух автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Севастопольській, проїхавши близько 300 м до переїзду на вул. Кулебівську, де звернув ліворуч проїхавши по переїзду близько 200 м виїхав на вул. Кулебівську, де звернув ліворуч та продовжував рухатися близько 600 м до буд. № 150 вул. Кулебівської, де звернув праворуч та біля буд. № 150 по вул. Кулебівської у м. Самар зупинився, вийшов з автомобіля та пішов всередину домоволодіння. Тіло пішохода ОСОБА_8 залишилося біля автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , за яким воно волочилося дорогою на паску безпеки. Вказані обставини призвели до отримання ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, від яких він загинув на місці події.

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;

п. 2.3. (б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9: «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани на голові у тім`яно-потиличній області, синця на верхньому повіці правого ока, саден на шиї, спині, сідницях, в області верхніх кінцівок, грудної клітини справа, на животі, стегнах, гомілках, стопах, в області колінних суглобів, переломів кісток черепу (тім`яні, потилична, права скронева кістки), розривів твердої мозкової оболонки та м`яких мозкових оболонок у проекції правої півкулі головного мозку, крові у шлуночках головного мозку, крововиливів у м`яких покровних тканинах голови у тім`яно-потиличній області, під м`якими мозковими оболонками головного мозку на всьому протязі, розтрощення речовини головного мозку правих тім`яної та потиличної долей, які привели до миттєвої смерті, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до ТЯЖКИХ, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого, виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля та дорожнього покриття, при автомобільній травмі, а також в результаті волочіння потерпілого по дорожньому покриттю, незадовго до смерті.

Смерть ОСОБА_8 настала миттєво на місті події, тобто 26.06.2026 року о 17:10 год. від відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток черепу, розривами твердої мозкової та м`якої мозкової оболонок головного мозку, субарахноїдальними крововиливами головного мозку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, від давання показань відмовився пояснивши, що всі обставини, які викладені в обвинувальному акті, він підтверджує, все так і було, місце, дата і час відповідають дійсності. Шкодує з приводу того що сталося, щиро розкаюється, цивільний позов потерпілого визнав.

Суд вважає, що крім повного визнання вини винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який показав, що він особисто не був свідком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.06.2026 року. Дізнався про це від молодшого сина. Не спілкувався з ОСОБА_3 . На теперішній час нічого не відшкодовано, ніхто і не звертався з приводу відшкодування шкоди. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди 43 677,60 грн., та моральної шкоди 500 000 грн. підтримав. Просив призначити обвинуваченому суворе покарання.

-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка показала, що влітку 2026 року близько 17.00 год. вона стояла за двором свого будинку і говорила з подружкою, стояла обличчям до дороги, в цей час побачила автомобіль «Жигулі», який їхав на великій швидкості з боку вул. Кулебівська м. Самар, позаду автомобіля була курява, а з під автомобіля бачила ноги людини, автомобіль заїхав у двір, де проживає ОСОБА_3 . Вона побігла додому і сказала батьку, щоб викликав поліцію. Хто саме був за кермом автомобіля не бачила, під автомобілем бачила лише ноги, а коли автомобіль повертав, тоді вже побачила і частину тіла людини.

-показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав, що він, ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 перебували на території його домоволодіння. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ремонтували автомобіль, а вони з ОСОБА_9 сиділи в стороні окремо. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 попросили штовхнути автомобіль, за кермом був ОСОБА_3 . Автомобіль завівся, ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, вони з ОСОБА_9 відійшли від автомобіля і побачили, що ОСОБА_8 впав біля автомобіля, а ОСОБА_3 вже поїхав. Вони стали кричати щоб ОСОБА_3 зупинився, але автомобіль сильно гудів і ОСОБА_3 поїхав далі. Він і ОСОБА_9 штовхали автомобіль ззаду, а ОСОБА_8 штовхав автомобіль з боку переднього сидіння пасажира. ОСОБА_3 ремонтував свій автомобіль разом з ОСОБА_8 на його подвір`ї. ОСОБА_3 випив 100-150 гр. горілки з ними, стан у нього був нормальним, ця подія сталася влітку 2026 року після обіду. Вони випили на трьох 1 пляшку горілки, ОСОБА_8 при ньому не пив.

В судовому засіданні були також досліджені документи на підтвердження пред`явленого обвинувачення, а саме:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.2026 року в м. Самар Дніпропетровської області, в районі вулиці Кулебівська, Севастопольська, зі схемою та фото таблицею, згідно якого було оглянуто вказану ділянку місцевості, виявлені плями РБК на дорожньому покритті, сліди крові на правій бічній поверхні автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , фрагмент волосся на вихлопній трубі, труп ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями;

- довідка КНТ «ЦРЛІЛ Самарівського району» №768 від 26.06.2026р., згідно якої у ОСОБА_3 26.06.2026 року за результатом Alcotest Drager 5510 стан сп`яніння - 1,83%;

- довідка КНТ «ЦРЛІЛ Самарівського району» №489 від 30.07.2026р., згідно якої ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- відповідь РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 24.07.2026 року, згідно якої станом на 23.07.2026 року ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував;

- постанова слідчого від 26.06.20026 року, згідно якої паперовий пакет з речовиною бурого кольору, вилученої 26.06.2026 року з поверхні проїжджої частини, паперовий пакет з речовиною бурого кольору, вилученої 26.06.2026 року з поверхні правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , паперовий пакет з фрагментами волосся вилучених 26.06.2026 року з вихлопної труби автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовими доказами;

- постанова слідчого від 26.06.2026 року, згідно якої автомобіль марки «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано речовим доказом;

- ухвала слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року, згідно якої накладено арешт на автомобіль «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- довідка про смерть №610 від 27.06.2026р. відповідно до якої ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 причина смерті розтрощення головного мозку, перелом кісток склепіння черепу, відкрита черепно-мозкова травма;

- свідоцтво серія НОМЕР_3 від 01 липня 2026 року про смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- лікарське свідоцтво про смерть №610 від 27 червня 2026 року ОСОБА_8 , згідно якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за адресою АДРЕСА_1 ;

- висновок експерта №2026060480000610 від 08.07.2026р., згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8 знайдені тілесні ушкодження у виді: забитої рани на голові у тьмяно-потиличній області, синця на верхньому повіці правого ока, саден на шиї, спині, сідницях, в області верхніх кінцівок, грудної клітини справа, на животі, стегнах, гомілках, стопах, в області колінних суглобів, переломів кісток черепу тім`яні, потилична, права скронева кістки (розривів твердої мозкової оболонки та м`яких мозкових оболонок у проекції правої півкулі головного мозку, крові у шлуночках головного мозку, крововиливів у м`яких покровних тканинах голови у тім`яно – потиличній області, під м`якими мозковими оболонками головного мозку на всьому протязі, розтрощення речовини головного мозку правих тім`яної та потиличної долей, які привели до миттєвої смерті у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілого, виникли від дій тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини автомобіля та дорожнього покриття, при автомобільній травмі, а також в результаті волочіння потерпілого по дорожньому покриттю, незадовго до смерті.

Смерть його настала миттєво від відкритої черепно-мозкової травми, супроводжувалася переломами кісток черепу, розривами твердої мозкової та м`якої мозкових оболонок головного мозку, субарахноїдальними крововиливами головного мозку, розтрощенням речовини головного мозку;

Враховуючи динаміку змінення забарвлення трупних плям, ступінь вираженого трупного заклякання, встановлені при експертизі трупу у прозектурі відділення, смерть потерпілого настала, не менше, як за 16-ть годин, та, не більше як за 24-ри години до моменту проведення експертизи трупу у прозектурі відділення (від 27.06.2026, натискання на трупні плями о 10.50 год.). Будь-яких ознак прижиттєвих захворювань у потерпілого при проведенні експертизи трупу не знайдено. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі із трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

Всі знайдені тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого. За існуючими судово-медичними даними встановити за який пасок безпеки зачепився потерпілий під час ДТП не представляється можливим;

- висновок експерта №9116 від 13.07.2026р., згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні, газо-хроматографічним методом, в доставлених зразках крові та сечі від громадянина ОСОБА_3 , виявлений етиловий спирт у концентрації 2,01 % в крові та 2,51% - в сечі. Дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до середнього ступеню алкогольного сп`яніння. Дослідження крові та сечі на наявність наркотичних, лікарських чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції, не проводилось, у зв`язку з недостатньою кількістю даних об`єктів;

- протокол проведення слідчого експерименту від 27.07.2026 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_12 , за адресою м. Самар, вул. Севастопольська, в ході якого ОСОБА_3 пояснив та показав на місці про обставини подій, які відбулися 26.06.2026р. в м. Самар, по вул. Севастопольська з потерпілим ОСОБА_8 ;

- висновок експерта від 28 липня 2026 року №СЕ-19/104-26/24303-ІТ, згідно якого робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент огляду перебували у працездатному стані;

- висновок експерта №2658/2754-БД від 16 липня 2026 року, відповідно до якого при серологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти –А за ізосерологічною системою АВ0;

- висновок експерта №2659/2755-БД від 20 липня 2026 року, відповідно якого об`єкти схожі на волосся, що були вилучені у вигляді камка з вихлопної труби автомобілю, мають рясні, високостійкі, невивідні забруднення речовиною, схожою на продукти горіння і ознаки термічного впливу на них, внаслідок чого визначитись чи є доставлені об`єкти волоссям, у тому числі людини або тварини, виявилося неможливим, до того ж вони дуже крихкі на дотик, будова їх периферичних кінців свідчить, що вони є фрагментами, цибулини не виявлено. Наявність крові на вказаних об`єктах дослідження не встановлена;

- висновок експерта №2660/2756-БД від 30 липня 2026 року, згідно якого на змиві з поверхні проїжджої частини (об`єкт №1), наданому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені.

При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на змиві з поверхні проїжджої частини (об`єкт №1), належить особі чоловічої генетичної статі. При визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО.

На змиві з правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 (об`єкт №2), наданому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені.

Статева належність крові в слідах на змиві з правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 (об`єкт №2) невстановлена, через відсутність формених елементів крові. При визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антиген В ізосерологічної системи АВ0.

Враховуючи вищевказані результати дослідження, можна припустити походження слідів крові на змиві з поверхні проїжджої частини (об`єкт №1) від чоловіка (чоловіків), а на змиві з правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 (об`єкт №2) від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_8 , беручи до уваги його групову характеристику крові;

- висновок експерта № СЕ-19/104-26/24313-ІТ від 15 липня 2026 року, згідно якого, у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру. У діях водія автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, яке з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Від допиту свідка ОСОБА_9 прокурор відмовилась, захисник та обвинувачений, потерпілий та його представник проти цього не заперечували і не наполягали на допиті свідка. Тому допит вказаного свідка за погодженням всіх учасників процесу в судовому засіданні не проводився.

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони кожний окремо, а також в сукупності, доповнюючи один одного, підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, і підтверджують вину обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив необережний тяжкий злочин в стані алкогольного сп`яніння, на обліку у лікарів не перебуває, раніше не судимий, не працює, неодружений, осіб на утриманні немає.

Пом`якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття обвинуваченого, що ґрунтується на визнанні останнім факту вчинення кримінального правопорушення, дійсному, відвертому визнанні своєї провини у вчиненому, щирому жалю з приводу цього, готовністю нести відповідальність, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд, виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, позицію потерпілого про призначення ОСОБА_3 покарання з позбавленням волі, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним їм обставинам, даним про особу обвинуваченого. При цьому суд вважає, що ОСОБА_3 не заслуговує на призначення як мінімального, так і максимального основного покарання за санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, а тому покарання слід призначити на рівні середньої межі санкції. Додаткове ж покарання, з урахуванням всіх обставин справи, слід призначити у максимальному розмірі.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також, у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 43 677, 60 грн., та моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.

Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовано тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 він зазнав прямих матеріальних збитків, пов`язаних із похованням сина ОСОБА_8 . Загальна сума витрат становить 43 677,60 грн. (придбання труни, вінків, організація поминального обіду, ритуальні послуги погребіння).

Позов в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтований тим, що неправомірними діями ОСОБА_3 завдано глибоких душевних страждань. Непоправна втрата сина завдала йому важкої психологічної травми та призвела до глибоких негативних психоемоційних і психосоматичних змін. Він перебуває у стані постійної емоційної напруги, пригніченості та гострого горя. Його щоденний стан визначається тривалим зниженим настроєм, пасивністю та постійною фіксованістю на думках про втрату дитини. Пережита трагедія спричинила стійкі порушення сну, швидку втомлюваність, нервозність, дратівливість та образливість. Він став надзвичайно вразливим, втратив впевненість у собі, відчуває постійну тривогу й насторогу. Відчуття постійного виснаження душевних і фізичних сил повністю позбавило його можливості вести повноцінне життя. Син був його головною опорою та підтримкою на старість, оскільки інший син наразі захищає Україну в лавах ЗСУ, виконуючи військовий обов`язок. Втрата сина позбавила їхню сім`ю турботи та допомоги у майбутньому.

Проаналізувавши доводи цивільного позову та наявні матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ст. 1201 ЦК України, особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

До позову додано документи, що підтверджують витрати потерпілого на поховання сина ОСОБА_8 (придбання труни і ритуальних товарів, вінків, організація поминального обіду, ритуальні послуги погребіння тощо) на загальну суму 43 677 гривень 60 копійок, які суд вважає підтвердженими, обґрунтованими і такими що підлягають стягнення з обвинуваченого.

Як вже встановлено судом потерпілий ОСОБА_5 втратив рідну людину, сина ОСОБА_8 , внаслідок чого отримав моральну шкоду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Суд вважає встановленим, що потерпілому ОСОБА_5 протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у глибоких душевних стражданнях через втрату близької людини – сина, що призвело до порушення звичайного способу життя. Суд враховує характер і тяжкість спричинених потерпілому моральних страждань, бере також до уваги рівень матеріального стану обвинуваченого, який не працює. При цьому суд виходить із засад розумності, співмірності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду в 500 000 гривень.

Крім того, потерпілий ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн., що підтверджено договором про надання правової допомоги від 16.09.2026 року із адвокатом ОСОБА_6 , детальним описом робіт від 26.10.2026 року, квитанцією про сплату гонорару від 26.10.2026 року, які на підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України також підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілого.

За вимогами ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку із наведеним слід скасувати арешт, накладений на майно (автомобіль «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ), згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року, справа №202/6390/26, провадження 1-кс/202/4869/2026.

Також, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв`язку із наведеним витрати на проведення судових експертиз в сумі 5 776,32 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Арешт майна (автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 ), накладений згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року, – скасувати.

Речові докази:

1)автомобіль «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчику тримання транспортних засобів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, – повернути за належністю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

2)паперовий пакет з речовиною бурого кольору, вилученої 26.06.2026 року з поверхні проїжджої частини, паперовий пакет з речовиною бурого кольору, вилученої 26.06.2026 року з поверхні правої бокової частини автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , паперовий пакет з фрагментами волосся вилучених 26.06.2026 року з вихлопної труби автомобіля «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1 , – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати на залучення експертів для проведення експертиз в сумі 5 776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 32 копійки, а саме:

- за залучення судового експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи – 3369,52 грн. (висновок експерта №СЕ-19/104-26/24303-ІТ від 28.07.2026);

- за залучення судового експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи – 2406,80 грн. (висновок експерта №СЕ-19/104-26/24313-ІТ від 15.07.2026).

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 ) – 43 677 (сорок три тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 60 копійок в якості відшкодування матеріальної шкоди, та 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Зарахувати відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 час його перебування під вартою з 26 червня 2026 року по 27.10.2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання – з 26 червня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку видати прокурору, обвинуваченому, захиснику, потерпілому негайно, після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1