Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №689/471/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №689/471/26

Суддя: Барчук В. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/471/26

Провадження № 33/820/824/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого – адвоката Теліцина А.М., розглянувши у судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Теліцина А.М. на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року провадження у справі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого в Південно-Західному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України,

закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

За постановою суду, ОСОБА_1 ставилося у вину те, що він 15 березня 2026 року о 15 год. 10 хв. на А/Д Р50 Ярмолинці-Сатанів, 6 км + 100 м, керуючи транспортним засобом Мазда, номерний знак НОМЕР_1 , , рухаючись в напрямку селища Ярмолинці не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення із автомобілем Шкода номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, здійснюючи поворот ліворуч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1. ПДР України, а саме: водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції.

В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого – адвокат Теліцин А.М. просить постанову скасувати, постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що із переглянутого відео бодікамер поліцейського, оглянутої схеми місця ДТП, а також висновку експерта зазначено на аркуші 12 в дослідницькій частині, що горизонтальна дорожня розмітка не зазначена, не містить інформації про наявність осьової лінії горизонтальної дорожньої розмітки та ширину кожної зі смуг проїзної частини, що кардинально змінює визначення умовної осьової горизонтальної лінії, а відтак і ширину кожної смуги руху.

Звертає увагу, що в абз.5 зазначені вихідні дані щодо місця зіткнення, яке розташоване на відстані 3.1 м від лівого краю проїзної частини та 3.3 м від її правого краю при загальній ширині проїзної частини у місці зіткнення 6.3 метра і судом не взято до уваги в даній ситуації вимоги п.11.1 ПДР, а саме кількость смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками, а за їх відсутності – самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними. Тому вважає, що оскільки відстань до місця зіткнення до краю проїзної частини по ходу руху автомобіля Шкода становить 3.1 метра, а від краю проїзної частини по ходу руху автомобіля Мазда 23.3. метра, що вказує, що місце зіткнення автомобілів знаходиться на смузі руху автомобіля Шкода.

Посилається і на те, що в дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що початок слідоутворюючих площин обох автомобілів більший в початку контакту і менший у його кінцевій фазі, що розташовані під гострим кутом, однак ні на фотографіях, ні в описовій частині не зазначено, що в автомобілях в нижній частині розташовані укріплені поздовжні металеві балки (рама), які по мірі просування транспортних засобів під час удару тне дали б можливості зберігати відстань однаковою від початку і до кінця зіткнення, а в разі зіткнення під кутом були б видимі механічні ушкодження на обох автомобілях від металевої балки, але такі відсутні.

Звертає увагу, що судом та експертами не були взяті до уваги покази подія ОСОБА_2 в частині того, що автомобіль Шкода під його керуванням знаходився в статичному стані паралельно елементів проїзної частини біля умовної горизонтальної осьової лінії на своїй смузі руху, тобто у висновку експерта повинно бути два варіанти висновку зі слів кожного із водіїв.

Також не взято до уваги за версією ОСОБА_1 , що ширина смуги, по якій рухався автомобіль Мазда під керуванням ОСОБА_1 становить 315 см, а максимальна ширина автомобіля Мазда становить 184 см і якщо припустити, що автомобіль Школа під керуванням ОСОБА_2 виїхав на 50 см на смугу руху автомобіля Мазда, то вільною буде для проїзду дорога шириною 265 см, тобто для безпечного проїзду в межах смуги руху автомобіля Мазда залишається 81 см.

Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Теліцина А.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом

Положеннями ст.245 КУпАП встановлено що, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №615695 убачається, що 15.03.2026, о 15:10 год, на А/Д Р50 Ярмолинці-Сатанів, 6 км + 100 м, керуючи транспортним засобом Мазда, номерний знак НОМЕР_1 , , рухаючись в напрямку селища Ярмолинці не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення із автомобілем Шкода номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, здійснюючи поворот ліворуч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1. ПДР України, а саме: водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції.

Згідно зі схеми місця ДТП та фототаблиць (а.с. 5, 7-10) вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на горизонтальній дорожній розмітці, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.

Із схемою місця ДТП ознайомлені особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 так і потерпілий ОСОБА_2 , будь – яких зауважень часинками не зазначено (а.с. 5)

Із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що місце зіткнення (осип ґрунту, дрібні уламки від транспортних засобів) знаходиться як на смузі руху автомобіля Шкода під керуванням ОСОБА_2 , так і на смузі руху автомобіля Мазда під керуванням ОСОБА_1 безпосередньо на горизонтальній лінії дорожньої розмітки (а.с. 23).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу, що п.13.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №5615695 складений відносно ОСОБА_1 , за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом його винуватості, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд вважає, що в даній справі відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно, поза розумним сумнівом, доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Так, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 вину заперечував та пояснив, що 15 березня 2026 року приблизно о 15 годині він на своєму автомобілі рухався з селища Чемерівці в напрямку м.Хмельницького із швидкістю до 90 км/год. Перед селищем Ярмолинці приблизно за 300-400 метрів він помітив на зустрічній смузі руху автомобіль, який стояв із увімкненим лівим показчиком повороту. Коли відстань до нього транспортного засобу була мінімальна (приблизно 30 метрів), то водій цього автомобіля почав різко виїжджати на його смугу руху. У зв`язку із цим, він не зміг загальмувати або об`їхати цей автомобіль і відбулося зіткнення. Зазначає, що мав пріоритет, адже рухався по своїй смузі руху, а на зустрічну смугу не виїжджав. Зіткнення транспортних засобів відбулося на його смузі руху. Вважає, що саме ОСОБА_2 порушив п. 16.13 ПДР України, адже не пропустив транспортний засіб, який рухався в зустрічному напрямку. Його транспортний засіб рухався по своїй смузі руху ближче до правої сторони проїзної частини. Ствердив, що водій автомобіля Шкода приблизно на 50 см виїхав на його смугу руху. Зазначив, що контакт його автомобіля відбувся передньою лівою стороною. Уточнив, що автомобіль ОСОБА_2 здійснював маневр повороту під кутом 10-25 градусів. Зазначив, що причиною ДТП стало невиконання ОСОБА_2 вимог п.п. 10.4., 16.13 ПДР України та, як наслідок, виїзд на його смугу руху. Пояснив, що сліди мастила на дорожньому покритті (№ 7) є не ідентифікованими та розташовані на відстані від місця ДТП, яке на схемі місце ДТП позначено під № 8. Також зазначив, що висновком судового експерта від 30 липня 2026 року встановлено причинно-наслідковий заявок, а саме: порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України. Тобто, він не міг уникнути зіткнення із автомобілем Шкода. Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 повідомив суду, що 15 березня 2026 року приблизно о 15 год. він їхав з селища Ярмолинці в напрямку м. Городок на естакаду. Перед поворотом на естакаду він увімкнув лівий показчик повороту. Коли побачив як на зустріч на великій швидкості рухався транспортний засіб, він зупинився на своїй смузі руху та пропускав зустрічне авто. Однак, зустрічний транспортний засіб виїхав на його смугу руху та удар прийшовся в ліве переднє колесо. Зазначив, що його транспортний засіб був розташований паралельно відносно елементів дороги ближче до лінії горизонтальної дорожньої розмітки, приблизно на відставні 15-20 см від неї. Ствердив суду, що маневр повороту ліворуч він не здійснював та на зустрічну смугу руху не виїжджав.

Відповідно до висновку експерта від 30 липня 2026 року за результатами проведення судової фототехнічної експертизи у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Skoda Fabia (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Mazda-6 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Skoda Fabia (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Mazda-6 (номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху. Водій автомобіля Mazda-6, (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Skoda Fabia (номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху. У цій дорожній ситуації дії водія автомобіля Skoda Fabia (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 вимогами п. 13.1. Правил дорожнього руху не регламентувались. Тому питання експертним шляхом не вирішувалось. У цій дорожній ситуації дії водія автомобіля Mazda-6 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вимогам п. 11.2. ПДР не регламентувались. Тому запитання експертним шляхом не вирішувалося. Покази водія автомобіля Mazda-6 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 в частині розташування автомобіля Skoda під кутом 10…20 градусів в момент зіткнення технічно спроможні. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля Skoda ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля Mazda-6 (номерний знак НОМЕР_1 ) невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв`язку із настанням події ДТП, з технічної точки зору, не вбачається.

Твердження представника потерпілого – адвоката Телівцина А.М. про те, що висновок експерта носить ймовірний характер, адже, як встановлено судом, судові експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, і на сторінці №6 висновку експерта лише зазначено, що дослідження буде проведено в умовно-достовірній формі; загальний ступінь достовірності даного висновку експерта може бути визначений судом на підставі оцінки достовірності фактичних даних, використаних в процесі дослідження.

Крім того, згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотань про виклик в судове засідання експерта для уточнення або роз`яснення висновку експерта, учасниками на заявлялися.

Доводи представника потерпілого – адвоката Теліцина А.М., про те, що суд першої інстанції не повною мірою дослідив докази та встановив обставини справи, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та висновком експерта.

На переконання апеляційного суду, дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.13.1 ПДР України не доведена, так само як і відсутні докази, що саме невиконання вказаного правила ОСОБА_1 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП за участі водія ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з точки зору достатності доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Під час апеляційного перегляду не було надано доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до правових позицій, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень вищезазначених положень, а також вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді про закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Теліцина А.М. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua