Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №673/162/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 673/162/26

Провадження № 33/820/830/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, щодо якої накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішується питання про заміну адміністративного стягнення ОСОБА_1 на постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні подання про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого до адміністративної відповідальності постановою Хмельницького апеляційного суду від 15.04.2026 року за ст.173 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді громадських робіт, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, до суду надійшло подання начальника Хмельницького районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області Муляра О.А. про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф стосовно ОСОБА_1 , притягнутого до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв`язку із втратою працездатності останнім.

Подання мотивовано тим, що ОСОБА_1 надано ряд медичних документів щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності та рекомендовано пройти курс реабілітації, що на думку органу пробації, є підставою для застосування положень ст.321-1 КУпАП та задоволення зазначеного подання.

Постановою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2026 року у задоволенні подання про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф щодо ОСОБА_1 , відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі з доповненнямидо неї особа, щодо якої вирішується питання про заміну адміністративного стягнення ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді суду першої інстанції, ухвалити нову, якою подання органу пробації задовольнити, замінивши 60 годин громадський робіт на штраф.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що суддя Дворнін О.С. оголосив лише короткий текст рішення 24.09.2026 року та призначив видачу повного тексту на 29.09.2026 року о 16:50 (вівторок, кінець робочого дня), але зафіксував у рішенні строк оскарження у 7 календарних днів з моменту оголошення короткого тексту. Враховуючи вихідні дні 26.09 (субота) та 27.09 (неділя), коли суд зачинений, після отримання повного тексту ввечері 29 вересня фактично залишається всього 1 робочий

день (30 вересня) для ознайомлення з паперовими мотивами суду. А тому апелянт просив суд вважати строки не пропущеними, а у разі іншого тлумачення - поновити їх, визнавши причину (невидачу повного тексту в день засідання) поважною.

Щодо підстав для скасування оскаржуваної постанови апелянтом зазначено, що він добросовісно з?являвся до органу пробації, нічого не порушував, але виконати стягнення щодо нього є технічно, юридично та фактично неможливим через інвалідність.

Відмовивши пробації, суддя Дворнін О.С. порушив конституційний статус суду як незалежного арбітра, перебрав на себе роль органу обвинувачення й спробував примусити пробацію діяти всупереч категоричній забороні частини 3 статті 36 КВК України.

Суддя усно зачитав, але умисно проігнорував Витяг з рішення експертної команди № 88/26/1523/В від 30.07.2026 р. (Рішення № 88/26/1523/P), яким апелянту встановлено третю (III) групу інвалідності з суворими медичними рекомендаціями ІПР, які за Постановою Кабінету Міністрів України № 757 є обов?язковими для виконання всіма судами.

В матеріалах справи містяться Протокол КТ від29.05.2026 (МЦ «Ультрадіагностика»): Посттравматичний остеоартроз III ступеня лівого суглоба з множинних гострими крайовими остеофітами, коли кістки труться одна об одну, а нарости впиваються втканини), висновки обласних ортопеда Лихаря та Коломійця про стійку контрактуру та виражений больовий синдром (хода з паличкою), а також довідка ШМД від 03.09.2026 р. про екстрену госпіталізацію із загостренням та новим діагнозом G54.4 (Ураження попереково-крижових корінців хребта) та тахікардією 94 уд/хв на ЕКГ, де лікар ОСОБА_2 наказав: «Зменшити фізичні навантаження».

Суд повністю проігнорував, що Апелянт є безробітним інвалідом, не має інших доходів, отримує лише мінімальну пенсію по інвалідності та самотужки утримує трьох неповнолітніх дітей. Повна відмова у заміні 60 годин громадських робіт на штраф у розмірі 255 грн. порушує ст.18 (крайня потреба) та ст. 33 КУпАП.

Крім того, зазначено, що поліція порушила 24-годинний строк складання протоколу за ст. 254 КУпАП (подія 06.02, протоколи складено 11.02). Чотири протоколи за ст.173 КУпАП за телефонні дзвінки операторам 102 були сфабриковані конвеєром прямо у коридорі Деражнянського суду капітанами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою штучного збільшення обсягу стягнення.

Судді Дворнін О.С. та ОСОБА_5 штучно роз?єднали тотожні справи №673/162/26 та №673/152/26, умисно створивши умови для подвійного притягнення до відповідальності за один і той самий вечір дзвінків, порушивши ст.61 КонституціїУкраїни.

Суддя Дворнін О.С. вчинив грубе правопорушення, самовільно перебравши на себе функції Міністерства охорони здоров?я (МОЗ) України, медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та лікарів-експертів. Не маючи спеціальних медичних знань, суддя одноособово «на око» здійснив ревізію державних медичних документів особи з інвалідністю III групи. Суддя умисно переписав цитати та висновки з застарілого рішення апеляційного суду від 15 квітня 2026 року, коли інвалідності ще не було, та повністю проігнорував, що з 30 липня 2026 року правовий та медичний статус Апелянта кардинально змінився.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, щодо якої накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2026 року та замінити адміністративне стягнення у виді громадських робіт на штраф, з наведених в апеляційній скарзі підстав, наполюючи на тому, що саме за станом здоров`я він не може відбувати громадські роботи, він пересувається з паличкою, постійно відчуває біль, фізичні навантаження для нього є фактично катуванням.

У судове засідання представник Хмельницького районного сектора №4 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, представник поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши позицію особи, щодо якої накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог частини 2статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У поданій апеляційній скарзі особа, щодо якої накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає його пропущеним.

Відповідно до наданих матеріалів справи, постанова судді Деражнянськогорайонного суду Хмельницької області ухвалена 24 вересня 2026 року, отже десятиденний строк подання апеляційної скарги на цю постанову закінчився 04 жовтня 2026 року, що припало на вихідний день.

Водночас апелянт звернувся зі скаргою 25 вересня 2026 року, тобто у межах строку, передбаченого чинним законодавством.

На підставі зазначеного, вважаю, що особа, щодо якої накладено адміністративне стягнення ОСОБА_1 не пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді, тому відсутня необхідність у його поновленні.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Зі змісту статей 245, 280 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 321-1 КУпАП у разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Зазначена норма передбачає спеціальний механізм вирішення питання про подальше виконання адміністративного стягнення у випадку виникнення обставин, які унеможливлюють його виконання в первісно визначеній формі. Вирішуючи таке питання, суд повинен установити не лише формальну наявність відповідної обставини, а й те, чи перешкоджає вона фактичному виконанню громадських робіт.

Як убачається з матеріалів провадження, начальник Хмельницького районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області звернувся до суду з поданням про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт, призначеного ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП, штрафом у зв`язку з втратою останнім працездатності.

На обґрунтування подання органом пробації надано медичні документи, зокреманадано довідку КНП «Деражнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Деражнянської міської ради Хмельницької області від 12 серпня 2025 року №261 з змісту якої встановлено діагностування в ОСОБА_1 перелому надп`яткової кістки ( S92.1) та визначені трудові рекомендації щодо обмеження фізичних навантажень, витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30 липня 2026 року № 88/26/1523/В, яким ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності, рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідності (номер витягу: 88/26/1523/І) від 30.07.2026, а також консультаційний висновок спеціаліста, яким встановлено діагноз основний: Післятравматичний деформуючий артроз лівого гомілково-ступневого суглобу IIІ стадії зі стійкою комбінованою контрактурою, вальгусною деформацією лівої стопи, стійким вираженим больовим синдромом, помірним порушенням функції. МКХ10-АМ: M19.17 - Посттравматичний артроз іншихсуглобів, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи (т.3 а/п 10-17).

У сукупності наведені документи вказують на наявність у ОСОБА_1 істотних порушень функціонування опорно-рухового апарату, які можуть об`єктивно перешкоджати виконанню фізичної праці, що становить зміст адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

При цьому апеляційнийсуд виходить із того, що сам факт установлення III групи інвалідності не є безумовним доказом повної втрати працездатності. Водночас такий факт у поєднанні з медичними висновками про стійкі функціональні обмеження, больовий синдром, порушення ходи та рекомендаціями щодо обмеження фізичних навантажень підлягає оцінці в контексті конкретних вимог до виконання призначених громадських робіт.

Висновок про наявність або відсутність фактичної можливості відбувати таке стягнення має ґрунтуватися на всебічному дослідженні медичних документів, а не виключно на формальному зазначенні групи інвалідності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні подання, мав надати належну оцінку кожному з істотних доказів у їх взаємозв`язку та з`ясувати, чи зберігається реальна можливість виконання ОСОБА_1 громадських робіт з урахуванням установлених медичних обмежень. Формальне посилання на відсутність безумовної заборони для осіб із III групою інвалідності відбувати громадські роботи саме по собі не усуває необхідності перевірити фактичну спроможність конкретної особи виконати призначене стягнення.

В свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що надані ОСОБА_1 документи медичного характеру, зокрема, Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 88/26/1523/В від 30.07.2026 року не містять прямої вказівки на втрату ним працездатності в розумінні положень ст. 321-1 КУпАП, рішення щодо встановлення ступеню втрати професійної працездатності та його відсоток не застосовувалося і не приймалося (п.17.2.1 та 17.2.4). Рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю до Витягу № 88/26/1523/І прямо зазначено, що ОСОБА_1 має легкий ступінь обмеження здатності до самообслуговування (п.5.1.1) та помірний ступінь обмеження здатності до трудової діяльності (п.5.1.7), у нього відсутня потреба у визначенні можливого облаштування робочого місця (п.5.4.4.1) та потреба у професійній і трудовій реабілітації (п.5.4.4.4).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що питання про втрату працездатності в розумінні частини третьої статті 321-1 КУпАП повинно вирішуватися з урахуванням реального функціонального стану особи та змісту медичних рекомендацій, а не шляхом ототожнення працездатності виключно з формально встановленою групою інвалідності.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках. Вимоги законності й обґрунтованості судового рішення передбачають наведення мотивів, з яких суд дійшов відповідних висновків, та надання відповіді на істотні доводи учасників провадження.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що предметом розгляду в цьому провадженні є не повторна перевірка винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, а вирішення питання щодо можливості подальшого виконання вже призначеного адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

Тому доводи апеляційної скарги про порушення строків складання протоколів про адміністративні правопорушення, можливе штучне формування адміністративних матеріалів, відмова у об`єднані справ та порушення принципу недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності,не перевірялися судом апеляційної інстанції, ці доводине впливають на вирішення подання про заміну стягнення.

Отже, вирішальне значення для правильного розгляду подання має встановлення фактичної втрати працездатності або такого стану здоров`я, який об`єктивно унеможливлює виконання призначених громадських робіт, за умови підтвердження відповідних обставин належними та допустимими доказами.

З витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30 липня 2026 року № 88/26/1523/В, вбачається, що 30.07.2026 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності та встановлено дату повторного оцінювання – 01.08.2027 року. У даному витягу зазначено, що хворий потребує оперативного втручання та реабілітацію на протязі одного року.

З рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідності (номер витягу: 88/26/1523/І) від 30.07.2026 також вбачається, що ОСОБА_1 також потребує в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, в реконструктивній хірургії, а також вказано про помірний ступінь обмеження здатності до трудової діяльності.

З консультаційного висновку спеціаліста вбачається, що ОСОБА_1 встановлено діагноз основний: Післятравматичний деформуючий артроз лівого гомілково-ступневого суглобу IIІ стадії зі стійкою комбінованою контрактурою, вальгусною деформацією лівої стопи, стійким вираженим больовим синдромом, помірним порушенням функції. МКХ10-АМ: M19.17 – Посттравматичний артроз інших суглобів, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки висновки, покладені в її основу, не можуть вважатися достатньо обґрунтованими без належної оцінки сукупності медичних документів та їх значення для реальної можливості виконання адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

За результатами безпосереднього дослідження доказів апеляційний суд приходить до переконання, що стан здоров`я ОСОБА_1 унеможливлює виконання невідбутої частини громадських робіт, а тому подання органу пробації підлягає задоволенню, а невідбута частина стягнення — заміні штрафом відповідно до встановленого частиною третьою статті 321-1 КУпАП співвідношення.

Зважаючи, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 квітня 2026 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт, а тому еквівалентно таку виду стягнення буде штраф у розмірі: 60 годин / 4 = 15 НМДГ* 17 грн. = 255 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішується питання про заміну адміністративного стягнення ОСОБА_1 , замінити накладене на нього адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт штрафом в розмірі 255 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішується питання про заміну адміністративного стягнення ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні подання про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф щодо ОСОБА_1 скасувати.

Подання начальника Хмельницького районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області Муляра О.А. про заміну адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф стосовно ОСОБА_1 , притягнутого до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, задовольнити.

На підставі ч.3 ст.321-1КУпАП замінити накладене постановою Хмельницького апеляційного суду від 15.04.2026 рокуна ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 60 годин за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, на штраф у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя