Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №179/1299/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1299/26

2/179/1238/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивач є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя мати позивача була власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

15.05.2026 позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. 15.05.2026 державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки він перебував у важкому психологічному стані, окрім того, у зазначений період стан здоров`я позивача погіршився та позивач перебував у період часу з 24.02.2026 по 05.03.2026 на стаціонарному лікуванні.

Враховуючи похилий вік позивача, стан його здоров`я, перенесене тяжке захворювання просить суд визначити йому додатковий строк строком три місяця для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.09.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Магдалинівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надав, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Магдалинівської селищної ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, нотаріус надала заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 10)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.11.2025 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 11)

Згідно спадкової справи № 42/2026 вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , який 15.05.2026 подав заяву про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 (а.с. 32-39)

Постановою державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. від 15.05.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та тим, що він не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою (а.с. 37)

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За загальними нормами про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_2 до нотаріальної контори 15.09.2026 звернувся ОСОБА_1 . За його заявою заведено спадкову справу № 42/2026. Права на спадкове майно не оформлені. Окрім ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори інші особи не зверталися.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на час вчинення цих дій.

Суд, розбираючи доводи позивача, викладені в позовній заяві, зазначає, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, кінцевий строк подання заяви на прийняття спадщини 03.03.2026. Із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернувся 15.05.2026.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач у позовній заяві зазначив, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що він перебував у важкому психологічному стані, окрім того, у зазначений період стан здоров`я позивача погіршився та позивач перебував у період часу з 24.02.2026 по 05.03.2026 на стаціонарному лікуванні. Також просив врахувати його похилий вік, стан здоров`я, перенесене тяжке захворювання.

Суд, вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, враховує, що згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 777 позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 24.02.2026 по 05.03.2026, виписаний під нагляд сімейного лікаря.

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 та належить до спадкоємців за законом.

Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 закінчився 03.03.2026, а до нотаріуса із заявою позивач звернувся 15.05.2026, тобто пропуск позивачем встановленого законом строку є незначним.

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 681/203/17-ц зазначено, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог, з урахуванням принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 зазначено, що незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними труднощами, свідчать про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, послідовність дій позивача щодо звернення до нотаріуса та подання позовної заяви про встановлення додаткового строку та те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме психоемоційний стрес, перенесений у зв`язку зі смертю матері, перебування на стаціонарному лікуванні та продовження лікування під наглядом сімейного лікаря, а також враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України приходить до висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Відтак, причини пропуску встановленого законом строку суд вважає поважними, а тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визначити йому додатковий строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради, третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Магдалинівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04338405, юридична адреса: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, с-ще Магдалинівка, вул. Центральна, 46.

Третя особа – Магдалинівська державна нотаріальна контора, юридична адреса: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, с-ще Магдалинівка, вул. Центральна, 32.

Суддя А.О. Чорна