Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №462/9679/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/9679/25 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 33/811/1770/26 Доповідач в 2-й інстанції: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. у місті Львові, перевіривши апеляційну скаргу захисника Ткачука Б.М. на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 22 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП,

встановив:

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 22.01.2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

На дану постанову суду захисник Ткачук Б.М. 20.10.2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з причин того, що ОСОБА_2 про існування постанови дізнався лише 12.10.2026 року та розгляд відбувся без його участі, а тому вважає, що слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Також апеляційний суд зазначає, що особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був обізнаний про наявність в провадженні Залізничного районного суду м.Львова справи на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №524281 від 26.11.2026 року, який був складений з його участю (а.с.1).

Крім цього, не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 про існування постанови дізнався лише 12.10.2026 року, оскільки 17.02.2026 року ОСОБА_2 надіслав запит суду першої інстанції на отримання реквізитів для оплати штрафу та судового збору (а.с.15). В подальшому 06.03.2026 року на адресу Залізничного районного суду м.Львова від ОСОБА_2 по електронній пошті надійшли копії банківських квитанцій про сплату штрафу в розмірі 510 гривень та судового збору (а.с.16-19). Таким чином, як мінімум станом на 17.02.2026 року ОСОБА_2 було відомо про винесено відносно нього рішення в цій справі та останній не вживав заходів з приводу її оскарження аж до 20.10.2026 року.

Отже, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що захисник Ткачук Б.М. та ОСОБА_2 без поважних причин пропустили строк на апеляційне оскарження.

Таким чином, враховуючи вищезазначене необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисника Ткачука Б.М. в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернути матеріали даної апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Ткачука Б.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м.Львова від 22 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП.

Апеляційну скаргу захисника Ткачука Б.М. на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 22 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП, - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.