Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №205/6340/26
Суддя: Басова Н. В.
Єдиний унікальний номер 205/6340/26
Номер провадження2/205/4492/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Пєтіної К.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
13.05.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов вищезазначений позов, у якому позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 0500184115 від 05.11.2019 року в розмірі 53 886,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 48 886,25 грн., та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 05.11.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем укладено кредитний договір № 0500184115, за умовами якого первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частими (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн. строком на 36 місяців. 14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 14-07/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «ІНФІНАНС» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за вказаним кредитним договором. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем укладено договір факторингу № 10-01/23, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу права вимоги за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0500184115 від 05.11.2019 року. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 95 798,75 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 90 798,75 грн. Проте позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 53 886,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 48 886,25 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Відзиву не надав, інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача також не надходило.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 05.11.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено кредитний договір № 0500184115 в електронній формі шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Укладенням цього договору сторони домовилися надання позичальнику кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частими (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн. строком на 36 місяців.
25.12.2019 року кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн. були зараховані на банківську карту відповідача НОМЕР_1 через систему ІРау, номер транзакції НОМЕР_2 .
14.07.2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 14-07/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «ІНФІНАНС» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за вказаним кредитним договором.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-01/23, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Коллект Центр» відступило позивачу права вимоги за кредитним договором № 0500184115 від 05.11.2019 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, у відповідача наявний борг на суму 95 798,75 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 90 798,75 грн. Проте позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 53 886,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 48 886,25 грн.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 53 886,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 48 886,25 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога позивачу надавалася Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року; заявка на надання юридичної допомоги № 1203 від 01.01.2025 року; витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року на суму 16 000,00 грн.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 742/2585/19.
Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подачу позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 328,00 грн. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15-16, 509, 525-526, 530, 625-626, 628, 633-634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 133, 137, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 274, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 0500184115 від 05.11.2019 року в сумі 53 886,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги – 48 886,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати в розмірі 8 328,00 грн., з яких: 3 328,00 грн. – судовий збір, 5 000,00 грн. – витрати на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Басова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua