Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/4391/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4391/25 пров. № А/857/32013/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 380/4391/25 за позовом ОСОБА_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції Сидор Н.Т.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (далі відповідач 1), Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” (далі відповідач 2) в якому просив визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” у частині внесення відомостей у свідоцтво про хворобу №3 за вих. №229 від 01 лютого 2025 року щодо зв`язку захворювання із проходженням військової служби ОСОБА_1 – “НІ, не пов`язане з проходженням військової служби”; визнати протиправними дії у частині затвердження свідоцтва про хворобу №3 за вих. №229 від 01 лютого 2025 року 12 Регіональною ВЛК щодо зв`язку захворювання із проходженням військової служби ОСОБА_1 – “НІ, не пов`язане з проходженням військової служби”; зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” внести зміни у свідоцтво про хворобу №3 за вих. №229 від 01 лютого 2025 року у частині зв`язку захворювання із проходженням військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виправлення тексту на “ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби”; зобов`язати 12 Регіональну ВЛК затвердити зміни, що будуть внесені Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” у свідоцтво про хворобу №3 за вих. №229 від 01 лютого 2025 року в частині зв`язку захворювання із проходженням військової служби ОСОБА_1 шляхом виправлення тексту на “ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2025 №50 у період з 15.11.2024 по 31.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 14.02.2025 №220 у період з 15.11.2024 по 04.01.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з довідкою військово-медичного клінічного центру південного регіону “Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги” від 28.08.2024 №3651/в діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (07.08.2024) наскрізної керапластики лівого ока з приводу посттравматичного (2014) центрального рубця рогівки лівого ока при гостроті зору 0,09. Складний далекозорий астигматизм ст. 3.0 правого ока з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії 3,75 при гостроті зору правого ока з корекцією 1.0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно з довідкою військово-медичного клінічного центру південного регіону “Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги” від 27.09.2024 №4142/в діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції (07.08.2024) наскрізної керапластики лівого ока з приводу посттравматичного (2014) центрального рубця рогівки лівого ока при гостроті зору 0,09. Складний далекозорий астигматизм ст. 3.0 правого ока з рефракцією в меридіані найбільшої аметропії 3,75 при гостроті зору правого ока з корекцією 1.0. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня” за погодженням (01.02.2025 за вих. №229) із 12 Регіональною військово-лікарською комісією сформовано свідоцтво про хворобу №3, з якого випливає, що захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Вважаючи такі висновки протиправними та такими, що суперечать дійсним обставинами справи, позивач звернувся до суду із цим позовом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402).

Пунктом 1.1 Положення №402 передбачено, що це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Зазначене Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза – це, зокрема, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно п. 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2.2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Пунктом 2.4.4 Положення №402 передбачено, що на ВЛК регіону покладаються:

організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку;

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК;

проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;

організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК;

підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК;

розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи;

контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров`я України та ТЦК та СП у цій роботі;

проведення спільно з департаментами охорони здоров`я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи;

контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.

Згідно п. 2.4.5 Положення №402 ВЛК регіону має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз`яснення з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;

залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець;

приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);

перевіряти у ТЦК та СП, закладах охорони здоров`я (установах) Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), областей, міста Києва, на території регіону організацію та стан лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, результати перевірок доповідати начальнику ЦВЛК та керівникам органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до п. 20.1 Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Позивач не погоджується із визначеним відповідачами причинним зв`язком його захворювання, відображеним у Свідоцтві про хворобу №3.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України врегульовано главою 21 Положення №402.

Відповідно до п. 21.1 Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Згідно із п. 21.2 Положення №402, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до пункту 21.3 Положення №402, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.

Перелік можливих формулювань причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та підстави їх встановлення передбачено пунктом 21.5 та 21.6 Положення №402.

Згідно Свідоцтва про хворобу №3 вбачається, що захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до пп. “ж” п. 21.5 Положення №402 “Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби” - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.

У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо військовослужбовців, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем одержано поранення (травму, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/7153/20, наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 де зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відтак, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Покликаючись на порушення відповідачами процедури прийняття Свідоцтва №3, позивач не наводить жодних фактів та не долучає доказів, які свідчили б про таке порушення, не зазначає, які конкретно етапи проведення експертизи військово-лікарською комісією порушено.

Стосовно покликання позивача на висновки про те, що захворювання пов`язане із проходженням служби, зазначені у довідках від 28.08.2024 №3651/в та від 27.09.2024 №4142/в, то суд зазначає, що 12 Регіональна військова лікарська комісія наділена широким спектром повноважень щодо проведення військово-лікарської експертизи, прийняттю висновку щодо причинного зв`язку передує дослідження стану здоров`я військовослужбовця, здійснення якого відображено у змісті Свідоцтва №3, та постановка кінцевого діагнозу. Водночас, обов`язку щодо безумовного врахування висновку щодо причинного зв`язку, установленого гарнізонною військово-лікарською комісією, військово-лікарською комісією регіону як штатною військовою-лікарською комісією Положенням №402 не встановлено.

Покликання позивача на довідки від 22.01.2025 №50 та від 14.02.2025 №220, сформовані військовою частиною НОМЕР_2 є помилковими, оскільки такі лише підтверджують факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та є підставою для надання особі статуту учасника бойовий дій.

Отже, позивачем жодним чином не доведено, а судом не встановлено факт порушення відповідачами процедури проведення військово-лікарської експертизи, за результатами якої складено Свідоцтво про хворобу №3, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Позивач наполягає на правильності причинного зв`язку “Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби”, втім причинний зв`язок захворювання саме у такому формулюванні відсутній у вичерпному переліку, закріпленому пунктами 21.5 та 21.6 Положення №402.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не позбавлений права оскаржувати постанову ВЛК регіону до Центральної військово-лікарської комісії з метою її перегляду військово-лікарською комісією найвищого рівня, втім таким правом він не скористався.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі №380/4391/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. П. Нос

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська