Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №307/4365/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 307/4365/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судових засідань: Лакатош А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року у складі судді Сойми М.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем шлюб укладено 04 червня 2011 року та зареєстровано у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 28. Від шлюбу вони дітей не мають. Вказує, що сімейне життя у них не склалося з причини різних характерів та поглядів на життя, внаслідок чого між позивачем та відповідачем постійно виникали непорозуміння, що в результаті призвело до втрати почуттів один до одного.

Починаючи з 2021 року відносини сторін почали погіршуватися, а з вересня 2025 року вони сімейним життям не проживають та не підтримують жодних відносин. Їх шлюб носить виключно формальний характер. Подальше існування шлюбу суперечить інтересам позивача.

Подальше сумісне життя і збереження сім`ї позивач вважає недоцільним та неможливим, примирення не бажає, а тому, просила суд, шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвати.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 04 червня 2011 року та зареєстрований у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 28 розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обставини, викладені у позовній заяві не відповідають дійсності і в даному випадку відсутні підстави для розірвання шлюбу. Вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не суперечить інтересам сторін по справі. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 4 ЦПК України, враховуючи, що про дату час і місце розгляду справи його повідомлено не було.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені.Справа на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності учасників справи.

Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду.

За правилом частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

За змістом пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.

За змістом частини другої статті 211, частини другої статті 223 ЦПК України, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, перешкоджає розгляду справи.

Неповідомлення судом учасників процесу про дату, час і місце судового засідання є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частинами 2-6 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. . Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Судом встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дану справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянта (відповідача) ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки про дату, час і місце судового засідання суду за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З огляду на допущені судом першої інстанції порушення п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, а саме, що справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, і такою підставою апелянт обґрунтовував апеляційну скаргу, відтак наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті вимог, які є предметом даного апеляційного перегляду.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 04 червня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 28.

Від даного шлюбу у сторін дітей не мають.

Сторони припинили шлюбні відносини.

Ч.1 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч.6 ст.7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Статтею 24 СК України та ст.51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Тобто, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що йдеться у ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» у ч.1 підпункту «с» - «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

За таких обставин, примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, буде порушувати його законні права та інтереси і суперечити вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ч.3,4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач в позовній заяві висловила свою позицію, що подальше збереження шлюбу є неможливим, буде суперечити її інтересам, оскільки сторони разом не проживають, не підтримують шлюбних відносин, їх шлюб носить виключно формальний характер, примирення не бажає, а тому просила задовольнити позов про розірвання шлюбу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки примирення і подальше подружнє життя сторін не є можливим, сім`я фактично розпалася і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, яка не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем, тобто на даний час не існує її вільної згоди на шлюб.

Як в суді першої інстанції, так і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач не заявляла клопотань про відмову від позову, що свідчить про небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем. Відмова у розірванні шлюбу буде примушенням позивачки до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

З врахуванням вищенаведеного, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову з вище наведених підстав.

З огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню, а тому у відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 04 червня 2011 року та зареєстрований у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 28 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Головуючий :

Судді: