Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №140/3166/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №140/3166/25

Суддя: Гінда Оксана Миколаївна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3166/25 пров. № А/857/44158/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року (головуючий суддя: Шепелюк В.Л., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 26.03.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції/операції об`єднаних сил (АТО/ООС) при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2017 року, підйомної допомоги у жовтні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2018 року;

- зобов`язати здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2017 року, підйомної допомоги у жовтні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Обґрунтовує позов тим, що у період вересня 2017 року по вересень 2018 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонному загоні. Під час проходження військової служби нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги здійснювалося відповідачем без врахування у складі грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС. На переконання позивача, оскільки він отримував додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно і вона входила до складу грошового забезпечення, що свідчить про її системний характер, відповідно, вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у не включені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції/операції об`єднаних сил при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2017 році та грошової допомоги на оздоровлення у 2017- 2018 роках.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підйомної допомоги виплаченої у 2017 році та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017-2018 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в антитерористичній операції/операції об`єднаних сил.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася військова частина НОМЕР_2 та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що додаткова винагорода за участь в АТО/ООС не включається до складу місячного грошового забезпечення, оскільки не носить постійного характеру, а виплачується лише при настанні певних обставин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з вересня 2017 року по вересень 2018 року проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 05 березня 2018 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 06 січня 2025 року № 8-ОС головного сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас (а.с. 7). Із витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 09 січня 2025 року № 22-ОС слідує, що ОСОБА_1 з 09 січня 2025 року виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення (а.с. 8).

Листом від 22 березня 2025 року № 09/4080-25-Вх/647 (а.с. 6), відповідач, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, направив особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2017-2018 роки (а.с. 10-11).

З архівних відомостей з січня 2017 року по грудень 2017 року та з січня 2018 року по грудень 2018 року вбачається, що у період з січня по жовтень 2017 року та з січня по жовтень 2018 року позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в АТО/ООС; грошову допомогу на оздоровлення виплачено – у жовтні 2017 року у сумі 4850,75 грн, у квітні 2018 року у сумі 8046,60 грн; підйомну допомогу – у жовтні 2017 року у сумі 4850,75 грн (а.с. 10 зворот-11 зворот).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2018 роки, позивач звернувся із цим позовом до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 (далі ПКМУ № 24) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до пункту 2 ПКМУ № 24 військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 (далі ПКМУ № 18), установлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів за: безпосередню участь в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, - в розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, у межах бюджетних призначень пропорційно часу участі в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду; безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - в розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.03.2016 № 188 затверджено Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі Інструкція № 188).

Ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі заходи із забезпечення НБО) чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції № 188 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів начальників вищого рівня. Згідно пункту 1 Розділу ІІ Інструкції № 188 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: на контрольних постах, контрольних пунктах в`їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об`єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, 17000 грн; в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО), проведення заходів із забезпечення НБО 6 500 грн.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Інструкції № 188 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до участі у воєнних конфліктах, проведенні АТО, заходах із забезпечення НБО, інших заходах в умовах особливого періоду; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО, ООШ, штабу оперативно-тактичного угруповання; перебувають у районі воєнного конфлікту, АТО, проведення заходів із забезпечення НБО, інших заходів в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Інструкції № 188 винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби.

Судом першої інстанції з особистої картки грошового забезпечення позивача встановлено, що він отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції щомісячно (а. с. 10 зворот, 11 зворот).

Отже, винагорода за участь в АТО встановлена підзаконним правовим актом, виплачувалася позивачу щомісяця за спірний період, тобто мала постійний (систематичний) характер.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Порядок нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення визначений пунктом 3.7. Інструкції № 425, відповідно до якого військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, уключаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

У разі переміщення військовослужбовців по службі до інших органів Держприкордонслужби в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу зазначаються відомості про надання допомоги для оздоровлення.

Відповідно до Розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) на підставі наказу начальника вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Виходячи з аналізу зазначених положень, підйомна допомога та грошова допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що винагороду за участь у антитерористичній операції до складу грошового забезпечення, з якого обчислено грошову допомогу на оздоровлення та підйомну допомогу виплачену позивачу, не включено.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки за спірний період, на підставі Інструкції № 188, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції нараховувалися і виплачувалися позивачеві щомісяця, а тому наявні правові підстави для висновку, що така винагороди не є одноразовим видом грошового забезпечення.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки винагороду за участь в АТО позивач отримував щомісячно під час проходження служби і така входила до складу грошового забезпечення, то така повинна включатися до розрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення виплаченої та підйомної допомоги.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у не включені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції/операції об`єднаних сил при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2017 році та грошової допомоги на оздоровлення у 2017- 2018 роках є протиправними та необхідно зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підйомної допомоги виплаченої у 2017 році та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017-2018 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в антитерористичній операції/операції об`єднаних сил.

Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_5 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_5 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 140/3166/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua