Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №380/8083/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8083/25 пров. № А/857/45466/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року (головуюча суддя: Карп`як О.О., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 , 24.04.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день її фактичної виплати 21.02.2025;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день її фактичної виплати 21.02.2025.

Обґрунтовує позов тим, що внаслідок несвоєчасної виплати грошового забезпечення відповідач, на виконання вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року до 20 лютого 2025 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року до 20 лютого 2025 року (включно).

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що Закон України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки 21.02.2025 відповідачем було виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2024, що набрало законної сили 11.02.2025.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що наказами ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2022 № 171-ОС позивача звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та від 09.06.2022 № 180-ОС виключено із списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 380/10596/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 28.01.2021 розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 рік, надбавок та доплат, нарахованих і виплачених у зв`язку із проходженням військової служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2021 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 рік, надбавок та доплат, нарахованих і виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно, з урахуванням вже виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2024 року у справі № 380/10596/24, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 380/10596/24 - без змін.

На виконання вказаного рішення відповідач 21.02.2025 року виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 48250, 59 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання рішення у справі № 380/10596/24.

Позивач вважає, що при виплаті грошового забезпечення відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відтак звертається до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично виплата грошового забезпечення відбулась лише 11.02.2025, а тому відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії;

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- та інші.

Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 Порядку № 159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Крім цього, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 380/10596/24, яке залишено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2024 року без змін, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у застосуванні з 01.01.2020 по 28.01.2021 розрахункової величини, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 рік, надбавок та доплат, нарахованих і виплачених у зв`язку із проходженням військової служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2021 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 рік, надбавок та доплат, нарахованих і виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно, з урахуванням вже виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2024 року у справі № 380/10596/24, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 380/10596/24 - без змін.

На виконання цього рішення відповідач 21.02.2025 виплатив позивачу грошове забезпечення у розмірі 48250, 59 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання рішення у справі № 380/10596/24.

Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки несвоєчасна виплата сум грошового забезпечення відбулась у зв`язку з неправомірним нарахуванням такого відповідачем, що встановлено вищенаведеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, тобто з вини суб`єкта владних повноважень, що виплачував грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку та є відновленням прав позивача, порушених при виплаті грошового забезпечення у меншому розмірі, а тому вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

Аналогічні висновки, при застосуванні вищенаведених правових норм, неодноразова наводилися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17, від 29.04.2020 у справі № 420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі № 521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 09 серпня 2022 року у справі № 460/4765/20, від 21 вересня 2022 року у справі № 816/1627/18.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідач не провів нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 380/8083/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська