Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №240/10194/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10194/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

26 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 24.12.2025 ОСОБА_1 на військовий облік як «військовозобов`язаного» без його особистої присутності, без його інформування, попри раніше прийняте рішення про виключення його з військового обліку за рішенням військово-лікарської комісії, та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відповідні відомості про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (бази даних «Оберіг») на підставі раніше прийнятого рішення та довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.07.2022 № 2003/19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2022 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з довідкою ВЛК від 18.07.2022 № 2003/19 на підставі статті 26-а графи II Розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі цієї постанови посадові особи відповідача внесли відповідний запис про виключення з обліку до тимчасового посвідчення офіцера запасу № 1475. Проте у березні 2026 року через електронний кабінет мобільного застосунку «Резерв+» позивач дізнався, що відповідач в односторонньому порядку, без його виклику, згоди та присутності змінив його статус на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », визначивши дату взяття на облік 24.12.2025. У відповіді на адвокатський запит відповідач повідомив, що рішення про виключення з обліку скасовано через неоформлення у 2022 році свідоцтва про хворобу та проведення огляду за графою II замість графи III Розкладу хвороб. Позивач вважає оскаржувані дії протиправними, оскільки орган військового управління не наділений повноваженнями скасовувати постанови ВЛК та ревізувати реалізовані акти індивідуальної дії. Більше того, відповідно до принципу належного урядування процедурні помилки суб`єкта владних повноважень не можуть виправлятися за рахунок громадянина.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що позивач є офіцером запасу (молодший лейтенант запасу). Згідно з пунктом 22.5 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (у редакції на момент проходження огляду), у воєнний час на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, складається свідоцтво про хворобу, яке підлягало затвердженню штатною ВЛК регіону. Крім того, огляд офіцерів запасу мав проводитися за графою III Розкладу хвороб, а не за графою II. За наслідками перевірок Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та органів СБУ встановлено порушення порядку виключення з обліку. На виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.09.2023 № 386 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.12.2025 № 496 позивача було поновлено на військовому обліку як військовозобов`язаного та запропоновано прибути для повторного проходження ВЛК. Відповідач вважає свої дії законними та спрямованими на приведення облікових даних у відповідність до нормативних вимог.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після закінчення військової кафедри наказом Міністра оборони України від 24.09.2012 № 788 отримав військове звання «молодший лейтенант запасу», ВОС 541000. 09.11.2012 ІНФОРМАЦІЯ_9 позивачу видано тимчасове посвідчення офіцера запасу № НОМЕР_1 .

18 липня 2022 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 18.07.2022 № 2003/19 у позивача встановлено діагноз: «Часткова атрофія зорових нервів, міопія слабкого ступеню обох очей. Порушення бінокулярного зору». На підставі статті 26-а графи II Розкладу хвороб, графи Б ТДВ Положення № 402 військово-лікарська комісія ухвалила постанову: «Непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку».

На підставі цієї довідки ВЛК посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_7 виключили позивача з військового обліку. У графі «Зняття з військового обліку» тимчасового посвідчення офіцера запасу № 1475 внесено запис: «Виключений з військового обліку за станом здоров`я, довідка ВЛК від 18.07.22р. № 2003/19, видана ІНФОРМАЦІЯ_10 », завірений підписом відповідальної особи та гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 (код НОМЕР_2 ). Аналогічні відомості про виключення з військового обліку внесено до послужної картки та особової картки офіцера запасу.

05 вересня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 видав наказ № 386 «Про організацію перевірки законності прийнятих рішень щодо виключення офіцерів запасу з військового обліку». За результатами службової перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що оформлення виключення позивача відбулося з процедурними порушеннями, оскільки на офіцера запасу не було складено свідоцтва про хворобу та проведено огляд за графою II Розкладу хвороб замість графи III.

24 грудня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_7 видав наказ № 496. Пунктом 36 Додатка 1 до цього наказу («Список офіцерів для поновлення на військовому обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_11 ») молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , 1991 р.н., поновлено на військовому обліку офіцерів запасу як військовозобов`язаного. Дату взяття на облік визначено 24.12.2025.

Поновлення на військовому обліку здійснено відповідачем одноособово за внутрішніми списками, без особистої присутності ОСОБА_1 , без попереднього повідомлення чи виклику та без проходження ним нового медичного огляду. Відомості про зміну статусу позивача на «Військовозобов`язаний» відповідач вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У березні 2026 року позивач засобами мобільного застосунку «Резерв+» згенерував електронний військово-обліковий документ, у якому виявив статус «Військовозобов`язаний» з датою взяття на облік 24.12.2025. При цьому в графі медичних оглядів цього ж документа відображалася чинна постанова ВЛК від 18.07.2022 про його повну непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

На адвокатський запит представника позивача від 05.03.2026 відповідач листом від 12.03.2026 № 1955 повідомив, що наказ про виключення позивача з військового обліку скасовано, його поновлено на обліку, а для повторного виключення йому необхідно прибути до ТЦК та пройти нову військово-лікарську комісію для оформлення свідоцтва про хворобу.

Вважаючи протиправними дії щодо взяття на військовий облік після виключення за станом здоров`я, позивач звернувся з цим адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи військової служби, військового обов`язку та військового обліку визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни є конституційним обов`язком громадян. Військовий обов`язок включає, зокрема, виконання військового обов`язку в запасі та дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються виключно на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII визначено, що щодо військового обов`язку громадяни поділяються на категорії: допризовники, призовники, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти. Військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України.

Підстави та порядок взяття, зняття та виключення з військового обліку регламентовано статтею 37 Закону № 2232-XII. За приписами пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а сформулював правовий висновок, відповідно до якого громадянин, визнаний непридатним до військової служби за наслідками медичного огляду ВЛК та виключений з військового обліку, втрачає статус військовозобов`язаного та звільняється від виконання військового обов`язку в запасі. Закон № 2232-XII не ототожнює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». Якщо зняття з обліку є тимчасовим заходом із подальшим обов`язком стати на облік (ч. 3, 5 ст. 37 Закону № 2232-XII), то виключення з військового обліку за станом здоров`я є остаточним припиненням військово-облікового статусу особи як військовозобов`язаного.

Чинне законодавство України, зокрема Закон № 2232-XII та Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), взагалі не містить такої правової процедури чи підстави, як «поновлення на військовому обліку» особи, яка раніше була виключена з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII за рішенням ВЛК.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що виключення позивача відбулося з порушенням вимог Положення № 402, суд зазначає таке. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби та установлює причинний зв`язок захворювань і травм. Згідно з пунктом 2.1 цього розділу для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії - штатні та позаштатні, постанови яких є обов`язковими до виконання.

У постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд зробив висновок, що надання оцінки діагнозу та правильності застосування статей Розкладу хвороб належить виключно до компетенції медичних фахівців військово-лікарської комісії. Ні адміністративний суд, ні посадові особи органів військового управління не наділені повноваженнями самостійно встановлювати наявність чи відсутність захворювань, визначати ступінь придатності до служби або піддавати ревізії висновки лікарів ВЛК. Цей правовий підхід послідовно підтверджений у практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постанові від 27 серпня 2026 року у справі № 160/6661/24).

Згідно з нормами Положення № 402 право на перегляд, зміну або скасування постанов позаштатних військово-лікарських комісій районних чи міських ТЦК належить виключно штатним військово-лікарським комісіям вищого рівня - ВЛК регіону або Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК). Посадові особи районного чи міського ТЦК та СП, включаючи начальника ТЦК, не наділені законодавчими повноваженнями одноосібно визнавати недійсними, скасовувати або ігнорувати постанови ВЛК, оформлені уповноваженою медичною комісією.

Матеріали справи не містять жодного рішення штатної ВЛК регіону чи ЦВЛК про перегляд або скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 18.07.2022 № 2003/19. Тому ця постанова ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку є чинною та обов`язковою для врахування відповідачем.

Суд також враховує висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 19 липня 2023 року у подібній справі № 500/4141/22, де вказано, що відповідно до пункту 3.3 розділу II Положення № 402 повторному медичному огляду підлягають виключно військовозобов`язані громадяни. Оскільки особа, визнана непридатною до служби з виключенням з військового обліку, не є військовозобов`язаною, вона не може бути зобов`язана до проходження повторного медичного огляду, а дії територіального центру комплектування щодо взяття такої особи на військовий облік є протиправними.

Щодо правової природи рішень відповідача про виключення з військового обліку суд звертає увагу на сталу практику Конституційного Суду України та Верховного Суду стосовно дії ненормативних актів у часі.

У рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп та від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Вони не можуть бути скасовані органом влади після їх виконання, оскільки це призводить до порушення набутих прав і принципу юридичної визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19 та Касаційний адміністративний суд у постановах від 27 березня 2025 року у справі № 740/5162/21, від 30 червня 2025 року у справі № 420/4475/24 та від 30 квітня 2026 року у справі № 140/1916/25 підкреслили: суб`єкт владних повноважень не може самостійно скасовувати власні рішення індивідуальної дії, якщо вони породили правові наслідки для конкретної особи та були виконані, крім випадків прямо передбаченої законом процедури судового оскарження або спеціального законодавчого механізму.

Запис про виключення позивача з військового обліку, зроблений у 2022 році у військово-обліковому документі на підставі довідки ВЛК № 2003/19, є реалізованим актом індивідуальної дії. Позивач протягом понад трьох років правомірно перебував у правовому статусі особи, виключеної з військового обліку. Видання відповідачем наказу від 24.12.2025 № 496 про скасування попереднього рішення та поновлення позивача на обліку за відсутності встановленої законом процедури є проявом адміністративного свавілля та порушенням принципу незворотності дії індивідуальних актів.

Крім того, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункти 70–71) ЄСПЛ підкреслив особливе значення принципу «належного урядування» (good governance). Суд вказав, що державні органи повинні діяти вчасно, послідовно і належним чином. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Державні органи, які не дотримуються власних процедур, не мають права коригувати становище на шкоду особі, яка добросовісно покладалася на легітимність дій влади.

Аналогічна правова позиція закріплена у рішеннях ЄСПЛ «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009 (заява № 10373/05, пункт 73), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» від 05.11.2002 (заява № 36548/97, пункт 58), «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 (заява № 55555/08, пункт 74) та врахована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 466/2086/14-ц.

ОСОБА_1 добросовісно пройшов встановлений державою медичний огляд у 2022 році. Якщо посадові особи військово-лікарської комісії або центру комплектування обрали форму документа «довідка ВЛК» замість «свідоцтва про хворобу» чи застосували іншу графу Розкладу хвороб, цей внутрішній процедурний недолік роботи органу влади є ризиком самої держави. Покладення негативних наслідків таких упущень на громадянина шляхом скасування його статусу невійськовозобов`язаного та примушування до повторного проходження ВЛК є грубим порушенням принципу пропорційності та належного врядування.

Суд також констатує порушення встановленої процедури взяття на військовий облік. Відповідно до абзацу 1 пункту 81 Порядку № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) ТЦК та СП здійснюється за їх особистої присутності.

Відповідач узяв позивача на облік 24.12.2025 наказом за списком заочно, без його особистої присутності, повідомлення та отримання передбачених документів, що свідчить про грубе порушення форми та способу здійснення владних повноважень, закріплених частиною 2 статті 19 Конституції України.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 24.12.2025 ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відповідні відомості про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.07.2022 № 2003/19.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіШидловський В.Б. Сапальова Т.В.