Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №240/30497/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №240/30497/23

Суддя: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30497/23

Головуючий у 1-й інстанції: Окис Тетяна Олександрівна

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

26 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до підпункту 7 пункту 1 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1307 від 09 грудня 2021 року до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і від 26 вересня 2012 року № 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках» з 25 квітня 2023 року та зобов`язання здійснити її перерахунок та виплату без застосування обмеження максимальним розміром.

Позовні вимоги вмотивовано правом на перерахунок пенсії по інвалідності, передбаченим пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 і від 26 вересня 2012 року № 886» від 09 грудня 2021 року № 1307 та без обмеження її максимальним розміром, оскільки пенсію йому було призначено ще у 2010 році, а тому не може застосовуватися указане обмеження під час перерахунку пенсії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати нараховану пенсію з надбавками та доплатами з 25.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, з урахуванням наступного.

Під час розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України №796-ХІІ.

У вересні 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ з 01 березня 2023 року в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №543 від 26 червня 2016 року.

Листом від 17 жовтня 2023 року №36718-35667/К-02/8-0600/23, відповідач повідомив, що з 01 березня 2023 року розмір пенсійної виплати становить 39417,69 грн. де:

27922,07 грн – основний розмір пенсії (3764,40 грн х 1,17 Ч 1,11 х 1,11x 1,14 х. 1,197) * 3,77069 Ч 100%);

1046,50 грн – підвищення особам з інвалідністю 1 групи внаслідок війни,

474,50 грн – додаткова пенсія особам з інвалідністю, віднесеним до 1 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

70,00 грн – щомісячна цільова грошова допомога на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни;

13000,00 грн – доплата на виконання рішення суду;

-3095,38 грн – обмеження індексації з 01 березня 2023 року.

Розмір пенсії до виплати становить 20930,00 грн.

Ураховуючи вищезазначене, пенсія встановлена в максимальному розмірі, відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України № 796-XII (в редакції законів України № 3668-VI та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон України № 1774-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі статтею 2 Закону України № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України № 796-XII, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром установленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин 2 та 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону України №3668-VI, суд зазначає, що вказані норми названого Закону стосуються виплат пенсії, призначеної до 01 жовтня 2011 року, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

При цьому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, пенсія позивачу призначена у 2010 році, тобто до набрання чинності Законом №3668-VI.

Зі змісту наведеного пункту 2 розділу II Закону №3668-VI встановлено, що законодавець прямо встановив виняток із загального правила щодо обмеження максимального розміру пенсії для осіб, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом.

При цьому вказана норма не ставить незастосування максимального обмеження до таких пенсіонерів у залежність від того, чи здійснювалися після набрання чинності Законом №3668-VI перерахунки призначеної їм пенсії. Навпаки, її зміст спрямований на збереження раніше набутого права особи на пенсійне забезпечення без застосування нового обмеження, встановленого Законом №3668-VI.

Саме тому посилання суду першої інстанції на те, що спір не стосується первинного призначення пенсії, а її подальшого перерахунку, саме по собі не є достатньою правовою підставою для застосування максимального обмеження.

При цьому колегія суддів враховує, що перерахунок пенсії не є її новим призначенням, а є способом приведення вже призначеної пенсії у відповідність до змінених обставин та вимог законодавства. Внаслідок проведення такого перерахунку не виникає нового пенсійного правовідношення щодо призначення пенсії.

Отже, у випадку позивача має значення саме факт первісного призначення пенсії до набрання чинності Законом №3668-VI, що зумовлює застосування передбаченої пунктом 2 розділу II цього Закону гарантії.

При цьому відповідачем не доведено наявності законних підстав для поширення на позивача встановленого Законом №3668-VI обмеження максимального розміру пенсії.

Посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20 та від 30 березня 2023 року у справі №420/8165/21, не спростовують наведеного висновку, оскільки правові висновки суду мають застосовуватися з урахуванням фактичних обставин конкретної справи.

У цій справі встановлено, що пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, а тому на нього поширюється дія пункту 2 розділу II цього Закону.

У зв`язку з цим, застосування відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача обмеження максимальним розміром є протиправним.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України перегляд судового рішення судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач в апеляційній скарзі не оскаржує висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до підпункту 7 пункту 1 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1307, а просить переглянути рішення суду виключно в частині застосування обмеження максимальним розміром під час виплати пенсії, колегія суддів не надає оцінки обґрунтованості позовних вимог у частині правомірності відмови у проведенні зазначеного перерахунку. Таким чином, предметом апеляційного перегляду в цій справі є виключно питання правомірності обмеження максимальним розміром пенсії позивача, нарахованої та виплачуваної з 25 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційна скарга в частині вимог щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи встановлені обставини справи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт довів протиправність дій відповідача, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позрвних вимог про зобов`язання виплачувати нараховану пенсію з 25.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити нараховану пенсію з 25.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСапальова Т.В.

СуддіКапустинський М.М. Ватаманюк Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua