Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №826/5742/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5742/18 Головуючий у 1 інстанції: Галатіна О.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Девілон» (далі – ТОВ «Девілон») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі – ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0066181406 від 22.12.2017р. ГУ ДФС у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0066181406 від 22.12.2017р. ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0066141406 від 22.12.2017. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0066181406 від 22.12.2017.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка» за своїми характеристиками може розглядатися як у товарній позиції 4202, так і в товарній позиції 9503 згідно з УКТ ЗЕД, оскільки поєднує властивості іграшки та сумки. При цьому апелянт наголошує, що жодна із зазначених товарних позицій не дає точного опису товару, а тому правило 3(a) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД не може бути застосоване для визначення його коду. На переконання апелянта, відповідно до правила 3(b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД основною розпізнавальною ознакою товару є його призначення для зберігання та перенесення різних предметів, тоді як розвага (гра) відіграє другорядну роль. З огляду на викладене апелянт вважає, що ввезений ТОВ «Девілон» товар підлягає класифікації за кодом 4202 92 98 00 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 12,5 відсотка від митної вартості, а визначення позивачем коду 9503 00 41 00 призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

16 жовтня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.07.2017 на адресу ТОВ «Девілон» надійшла партія дитячих м`яконабивних іграшок, при декларуванні якої для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД використовувалися товаросупровідні документи, УКТ ЗЕД та пояснення до товарної позиції 9503.

Відповідно до експортних документів, зазначена партія товару надійшла як дитячі іграшки, що також підтверджувалося сертифікатом походження товару загальної форми, в якому зазначено код товару 9503.

ТОВ «Девілон» здійснило митне оформлення зазначеної партії товару за митною декларацією від 27.07.2017 № UA100110/2017/099609 із застосуванням коду 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД та ставки ввізного мита 0 відсотків від митної вартості.

Згідно з відомостями митної декларації, до складу ввезеної партії товару, зокрема, входив товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка», 30 см, 3 ас., артикул Х1617930, у кількості 3600 штук. Країною походження товару зазначено Китай, умовами поставки - FOB CN Shanghai, митна вартість усієї задекларованої товарної партії становила 2 348 677,44 грн.

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 23.11.2017 № 13677, відповідно до пункту 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Девілон» (код ЄДРПОУ 30178883) вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 27.07.2017 № UA100110/2017/099609.

Перевірка проводилася з 28.11.2017 по 30.11.2017, за результатами якої Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 11.12.2017 № 1509/26-15-14-06-06/30178883 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕВІЛОН» (код 30178883) вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка...» за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД за митною декларацією від 27.07.2017 № UA100110/2017/099609».

Відповідно до пункту 3.2 зазначеного Акта перевірки, контроль правильності класифікації товарів здійснювався шляхом перевірки відповідності опису товарів у митній декларації, відомостей про товари та їх коди згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, визначальних характеристик товарів, зазначених у матеріалах митного оформлення, а також дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД.

За результатами перевірки, документів, зазначених у пункті 2.6 акта, та інформації, що міститься в базах даних ДФС України, контролюючим органом встановлено факт митного оформлення товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» за митною декларацією від 27.07.2017 № UA100110/2017/099609 за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 0 відсотків від митної вартості.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка» одночасно має ознаки іграшки та сумки, оскільки може використовуватися дітьми як для гри, так і для зберігання та перенесення особистих речей, у зв`язку із чим такий товар може розглядатися у товарних позиціях 4202 та 9503 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому, контролюючий орган зазначив, що точного опису товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» не містить жодна із зазначених товарних позицій, вони є рівнозначними, а тому правило 3(a) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД не може бути використане для визначення коду цього товару.

Водночас, контролюючий орган виходив із того, що відповідно до правила 3(b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД при класифікації багатокомпонентного товару визначається його основна розпізнавальна ознака, яка може встановлюватися залежно від природи матеріалу чи компонента, його об`єму, кількості, маси, вартості або ролі, яку відповідний матеріал чи компонент відіграє у використанні товару.

За висновками контролюючого органу, основною функцією товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» є зберігання та перенесення різних предметів, тоді як розвага (гра) відіграє другорядну роль.

У зв`язку із зазначеним, Головне управління ДФС у м. Києві дійшло висновку, що відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1, 3(b) та 6, Пояснень до товарної позиції 4202 та з урахуванням сфери використання товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка», ввезений ТОВ «Девілон» товар підлягає класифікації за кодом 4202 92 98 00 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 12,5 відсотка від митної вартості.

Відповідно до розділу IV Акта перевірки від 11.12.2017 № 1509/26-15-14-06-06/30178883, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Девілон» вимог Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1, 3(b) та 6, частини першої та підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України в частині неправильної класифікації товару, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 53 003,65 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що, за висновками контролюючого органу, призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 10 600,73 грн.

Загальна сума занижених податкових зобов`язань, визначена контролюючим органом за результатами перевірки, становила 63 604,38 грн, з яких ввізне мито - 53 003,65 грн, податок на додану вартість - 10 600,73 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві 22.12.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0066141406, яким ТОВ «Девілон» збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати ввізного мита на 66 254,56 грн, у тому числі за основним платежем - 53 003,65 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 250,91 грн;

- № 0066181406, яким ТОВ «Девілон» збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на 13 250,91 грн, у тому числі за основним платежем - 10 600,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 650,18 грн.

Таким чином, загальна сума грошових зобов`язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, становила 79 505,47 грн.

ТОВ «Девілон», заперечуючи правильність висновків контролюючого органу щодо класифікації товару, зазначало, що ввезений товар за своїми характеристиками та функціональним призначенням належить до товарної позиції 9503 згідно з УКТ ЗЕД, оскільки має ознаки дитячої м`яконабивної іграшки та призначений для гри.

На підтвердження правильності визначення коду товару ТОВ «Девілон» надано висновок Київської торгово-промислової палати від 07.02.2018 № К-163 з питання визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до якого товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка» класифікується за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України (далі – МК України), при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Згідно з частиною першою статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

За приписами частин другої та четвертої статті 67 МК України, товари в УКТ ЗЕД систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями та товарними підпозиціями, а структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів включає код групи, товарної позиції, товарної підпозиції, товарної категорії та товарної підкатегорії.

Частиною першою статті 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації шляхом визначення відповідних кодів згідно з УКТ ЗЕД.

Положеннями частин 2 та 4 статті 69 МК України на органи доходів і зборів покладено здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, та надано право самостійно класифікувати товари у разі виявлення порушення правил їх класифікації під час митного оформлення або після його завершення.

Відповідно до частини восьмої статті 69 МК України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За змістом частини першої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю й митного оформлення.

Згідно з підпунктом «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України, до відомостей, які вносяться до митної декларації, належать коди товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» встановлено Митний тариф України, який містить перелік ставок ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України, систематизованих відповідно до УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які є складовою Митного тарифу України.

Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, назви розділів, груп та підгруп наведено для зручності користування, а для юридичних цілей класифікація товарів здійснюється відповідно до назв товарних позицій і приміток до розділів чи груп, а також інших правил інтерпретації, якщо це допускається відповідними назвами та примітками.

За правилом 3(a) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, якщо товар на перший погляд може бути віднесений до двох або більше товарних позицій, перевага надається товарній позиції, у якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, що містять загальніший опис. Водночас товарні позиції, кожна з яких стосується лише частини матеріалів або складових багатокомпонентного товару, розглядаються як рівнозначні, навіть якщо одна з них містить повніший або точніший опис товару.

Згідно з правилом 3(b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, суміші та багатокомпонентні товари, класифікація яких не може здійснюватися відповідно до правила 3(a), класифікуються за матеріалом або компонентом, що визначає основні властивості товару, за умови можливості застосування такого критерію.

Положеннями правила 3(c) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що товари, класифікація яких не може здійснюватися відповідно до правил 3(a) або 3(b), класифікуються за товарною позицією з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до їх найменувань та відповідних приміток із застосуванням зазначених правил і за умови порівняння лише найменувань одного рівня деталізації.

Згідно з УКТ ЗЕД, до товарної позиції 4202 включаються, зокрема, сумки, рюкзаки та аналогічні вироби, тоді як товарна позиція 9503 охоплює іграшки, зокрема іграшки у вигляді тварин або інших істот, крім людей, м`яконабивні. При цьому приміткою 1(d) до групи 95 передбачено виключення з цієї групи спортивних сумок та інших виробів товарних позицій 4202, 4303 або 4304.

За приписами статей 345 та 351 МК України, органи доходів і зборів уповноважені здійснювати документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати митних платежів. Документальна невиїзна перевірка проводиться за наявності передбачених статтею 351 цього Кодексу підстав та на підставі відповідного наказу органу доходів і зборів.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, якщо результати митного контролю, отримані після завершення митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Девілон» за митною декларацією від 27.07.2017 № UA100110/2017/099609 здійснило митне оформлення товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД, що передбачає застосування ставки ввізного мита у розмірі 0 відсотків від митної вартості.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки, Головне управління ДФС у м. Києві дійшло висновку про неправильність визначення ТОВ «Девілон» коду зазначеного товару та необхідність його класифікації за кодом 4202 92 98 00 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 12,5 відсотка від митної вартості, у зв`язку із чим прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.12.2017 № 0066141406 та № 0066181406.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що товарна позиція 9503 більш конкретно описує товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка», оскільки, поняття дитячої іграшки відображає його цільове призначення, тоді як товарна позиція 4202 охоплює вироби, призначені для зберігання та перенесення речей.

При цьому, суд першої інстанції врахував висновок Київської торгово-промислової палати від 07.02.2018 № К-163, відповідно до якого зазначений товар класифікується за кодом 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД.

На підставі оцінки встановлених обставин та наявних доказів суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність контролюючим органом правомірності визначення іншого коду товару та наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності належних правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 69 МК України, класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється під час їх декларування, а органи доходів і зборів уповноважені здійснювати контроль правильності такої класифікації та самостійно класифікувати товари у разі виявлення порушення правил їх класифікації.

Отже, реалізація контролюючим органом повноважень щодо самостійного визначення коду задекларованого товару обумовлюється встановленням порушення правил класифікації товарів, а відповідне рішення повинно ґрунтуватися на характеристиках товару, які мають визначальне значення для його віднесення до відповідної товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо необхідності класифікації товару за кодом 4202 92 98 00, колегія суддів враховує, що, згідно з УКТ ЗЕД, до товарної позиції 4202 включаються, зокрема, сумки, рюкзаки та аналогічні вироби, тоді як товарна позиція 9503 охоплює іграшки, у тому числі іграшки у вигляді тварин або інших істот, крім людей, м`яконабивні.

При цьому, визначення належної товарної позиції повинно здійснюватися з урахуванням найменування товару, його об`єктивних характеристик, функціонального призначення, відповідних приміток до розділів і груп та Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Девілон» здійснило ввезення товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка», який задекларовано як дитячу м`яконабивну іграшку. Водночас контролюючий орган, визначаючи інший код товару, виходив із того, що зазначений виріб одночасно має ознаки іграшки та сумки, а його основним функціональним призначенням є зберігання та перенесення різних предметів.

Так, в Акті документальної невиїзної перевірки від 11.12.2017 № 1509/26-15-14-06-06/30178883 контролюючий орган зазначив, що товари, які одночасно є іграшками та рюкзаками, можуть використовуватися дітьми як для гри, так і для перенесення особистих речей, у зв`язку із чим, можуть розглядатися в межах товарних позицій 4202 та 9503 УКТ ЗЕД.

Разом із тим, наведене обґрунтування ґрунтується переважно на загальних характеристиках відповідної категорії товарів та не містить належного пояснення того, які саме властивості ввезеного ТОВ «Девілон» товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» свідчать про переважання його призначення для зберігання та перенесення речей над ігровою функцією.

Зокрема, з наведених в акті перевірки висновків не вбачається, що контролюючим органом здійснено порівняльну оцінку конкретних конструктивних та функціональних характеристик зазначеного виробу, за результатами якої встановлено, що саме функція перенесення речей визначає його основний характер.

Саме по собі поєднання в одному виробі властивостей м`яконабивної іграшки та сумки не свідчить про переважання однієї із зазначених функцій і не може бути достатньою підставою для віднесення такого виробу до товарної позиції 4202 УКТ ЗЕД.

Щодо посилань апелянта на необхідність застосування правила 3(b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, колегія суддів зазначає, що, відповідно до цього правила, класифікація багатокомпонентних виробів за матеріалом або складовими, які визначають їх основний характер, здійснюється за умови можливості застосування такого критерію.

Отже, застосування правила 3(b) передбачає встановлення складової або властивості товару, яка визначає його основний характер. При цьому, висновок про наявність такої визначальної властивості має ґрунтуватися на оцінці об`єктивних характеристик конкретного товару, а не виключно на можливості його використання за певним призначенням.

Натомість, контролюючий орган, стверджуючи про переважання функції зберігання та перенесення речей, не навів належного обґрунтування того, з яких саме характеристик товару випливає, що зазначена функція є основною, а використання виробу як дитячої м`яконабивної іграшки має другорядний характер.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що саме по собі посилання апелянта на правило 3(b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД не підтверджує правильності класифікації товару за кодом 4202 92 98 00 та не спростовує висновків суду першої інстанції щодо недоведеності контролюючим органом порушення ТОВ «Девілон» правил класифікації товару.

При цьому, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.02.2024 у справі № 804/2528/18, у якій надавалася оцінка правомірності класифікації товару «М`яка іграшка - рюкзак дитячий Свинка ПЕППА» за товарними позиціями 4202 та 9503 УКТ ЗЕД.

У зазначеній постанові Верховний Суд, оцінюючи доводи митного органу щодо необхідності класифікації відповідного товару за товарною позицією 4202, зазначив, що сам факт того, що у вказаний товар можливо покласти якусь річ, не означає того, що вказаному товару не властиві функції іграшки.

Верховний Суд також виходив із того, що наявність у виробі відділення для перенесення речей, застібки, підкладки, лямок для кріплення на плечах та ручки не свідчить виключно про те, що основною розпізнавальною ознакою товару є його призначення для перенесення речей.

Враховуючи, що відповідний товар поєднував властивості іграшки та рюкзака, а надати перевагу одній із цих властивостей було неможливо, Верховний Суд визнав правильним застосування правила 3(c) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідно до якого товари, класифікацію яких неможливо провести за правилами 3(a) або 3(b), класифікуються в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

На підставі наведеного, Верховний Суд погодився з правомірністю віднесення відповідного товару до товарної позиції 9503 УКТ ЗЕД.

Колегія суддів враховує наведений правовий висновок у частині необхідності встановлення визначальних функціональних властивостей товару та дотримання послідовності застосування Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, зважаючи на подібність питань класифікації товарів, які поєднують ознаки дитячої м`яконабивної іграшки та виробу для перенесення речей.

У цьому контексті доводи апелянта про те, що товарні позиції 4202 та 9503 є рівнозначними, а правило 3(a) не може бути застосоване для визначення коду товару, самі по собі не підтверджують необхідності його класифікації за товарною позицією 4202.

Так, відповідно до встановленої Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, послідовності застосування методів класифікації, у разі неможливості визначення товарної позиції за правилом 3(a) та відсутності можливості встановити основну розпізнавальну ознаку товару за правилом 3(b), застосуванню підлягає правило 3(c), яке передбачає класифікацію товару в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед позицій, що розглядаються.

Таким чином, навіть за умови рівнозначності товарних позицій 4202 та 9503 та неможливості визначення основної властивості товару за правилом 3(b), застосування правила 3(c) передбачає віднесення відповідного товару до товарної позиції 9503 УКТ ЗЕД.

Наведене додатково свідчить про те, що твердження апелянта щодо неможливості застосування правила 3(a) не є достатнім обґрунтуванням правомірності визначення контролюючим органом коду 4202 92 98 00, оскільки, за таких обставин необхідно враховувати подальшу послідовність застосування правил класифікації товарів.

Крім того, колегія суддів враховує, що на підтвердження правильності класифікації товару за кодом 9503 00 41 00 ТОВ «Девілон» надано висновок Київської торгово-промислової палати від 07.02.2018 № К-163, відповідно до якого товар «М`яка іграшка - Песик-сумочка» класифікується за зазначеним кодом УКТ ЗЕД.

При цьому, відповідно до частини восьмої статті 69 МК України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД мають інформаційний або довідковий характер.

Отже, зазначений висновок Київської торгово-промислової палати не має обов`язкового характеру для контролюючого органу та суду, проте підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Водночас, апеляційна скарга не містить конкретних аргументів, які б спростовували наведені у висновку Київської торгово-промислової палати від 07.02.2018 № К-163 результати визначення коду товару або свідчили про невідповідність цього висновку фактичним характеристикам задекларованого ТОВ «Девілон» виробу.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим врахування судом першої інстанції зазначеного висновку під час оцінки сукупності доказів щодо правильності визначення ТОВ «Девілон» коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Поряд із цим колегія суддів зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки після завершення митного оформлення товарів та здійснення контролю правильності їх класифікації не звільняють такий орган від обов`язку належного обґрунтування встановлених порушень законодавства.

У даному випадку підставою для донарахування ТОВ «Девілон» митних платежів стали виключно висновки контролюючого органу щодо необхідності класифікації товару «М`яка іграшка - Песик-сумочка» за кодом 4202 92 98 00 замість задекларованого коду 9503 00 41 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Проте, наведені в Акті перевірки обставини та доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності достатніх підстав для такого визначення коду товару, оскільки, контролюючим органом не доведено, що саме функція зберігання та перенесення речей визначає основний характер ввезеного ТОВ «Девілон» виробу.

При цьому, саме по собі зазначення в акті перевірки іншого коду товару та відповідної ставки ввізного мита не може свідчити про встановлення порушення правил класифікації товарів без належного обґрунтування визначальних характеристик товару, які зумовлюють його віднесення до відповідної товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД.

Відтак, контролюючим органом не доведено правомірності висновків про заниження ТОВ «Девілон» податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 53 003,65 грн та, як наслідок, податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 10 600,73 грн, визначених за результатами документальної невиїзної перевірки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено належними та допустимими доказами правомірності визначення іншого коду товару згідно з УКТ ЗЕД та наявності правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.12.2017 № 0066141406 та № 0066181406, у зв`язку із чим, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо визнання їх протиправними та скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.