Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №943/1929/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 943/1929/25 Суддя першої інстанції: Кулик С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Файдюка В.В.,

суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Буського районного суду Львівської області з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області (далі - відповідач, УПП у Львівській області) про:

- скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5870481 від 05.10.2025, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Левецьким Сергієм Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 1 700 грн;

- закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 03.11.2025 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03.06.2026 позовну заяву залишено без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин, та ненадання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду по суті до Дарницького районного суду міста Києва.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що всупереч висновків суду у позовній заяві позивачем було завлено клопотання про розгляд справи без його участі та без застосування засобів фіксування судового процесу, що свідчить про безпідставність оскаржуваної ухвали.

Після усунення визначених в ухвалі від 29.06.2026 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 06.10.2026.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 27.10.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин та не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що у своїй сукупності свідчить про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21.

Водночас, як свідчать матеріали справи, у позовній заяві ОСОБА_1 жирним шрифтом виділив фразу «Крім того, прошу розгляд справи проводити без моєї участі та без застосування засобів фіксування судового процесу». Викладене, як правильно підкреслив апелянт, свідчить про помилковість твердження суду першої інстанції про те, що позивач не заявляв клопотання про розгляд справи без його участі.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що питання розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ регламентоване статтями 268 - 289-10 параграфу 2 глави 11 розділу ІІ КАС України, до який належать, зокрема, справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 286).

У свою чергу особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ визначені у ст. 268 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3).

Отже, суд першої інстанції, маючи докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи, зокрема, на 02.02.2026 (а.с. 63), в силу положень ч. 3 ст. 268 КАС України не мав перешкод для її розгляду. При цьому відомостей про те, що явка позивача була визнана обов`язковою, матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за наявності поданого ОСОБА_1 у позовній заяві клопотання про розгляд справи за його відсутності та з огляду на приписи ч. 3 ст. 268 КАС України висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України є помилковими, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню безвідносно до того, чи дотримані при її постановленні інші вимоги, передбачені ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення позову без розгляду було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 грудня 2025 року - скасувати.

Справу направити до Дарницького районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.