Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №320/30034/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/30034/25 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого – судді Попової О.Г., суддів: Говорун О.В., Чуприна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в призначенні та виплаті з 01.03.2025 року підвищення розміром 40% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність, котре визначено пунктом 28 частиною першою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок призначеної пенсії по інвалідності в частині донарахування та виплати підвищення розміром 40% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність, котре визначене пунктом 28 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням підвищення до пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до положень пункта 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 року № 1381 (в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі 25% від основного розміру пенсії та з врахуванням розміру суми індексації пенсії встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок призначеної пенсії по інвалідності в частині донарахування та виплати підвищення до пенсії по інвалідності відповідно до положень пункта 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 (в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі25 % від основного розміру пенсії з урахуванням розміру суми індексації пенсії за 2025 рік, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в 2025 році» ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії по інвалідності у відповідності до ч. 1 п. « а » ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 80 % грошового забезпечення, відповідно до ч. 1 п. « а » ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII, та призначення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-ХІІ та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 26.09.2022 пенсію у відповідності до ч. 1 п. « а » ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 80 % грошового забезпечення, відповідно до ч. 1 п. « а » ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ призначення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ.

Позивач, 04 березня 2025 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, в якій просив:

Здійснити з 01.03.2025 перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 ( в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі 25% від основного розміру пенсії та з урахуванням суми індексації за 2025 рік та здійснити з 01.03.2025 перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи визначеного нормою підпункту 4 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 40 % прожиткового мінімуму установленого Законом для осіб, які втратили працездатність на 2025 рік.

Листом від 24.03.2025 позивачу відмовлено в здійсненні такої виплати, оскільки рішенням суду не було покладено обов`язку щодо виплати пенсії з урахуванням пункта 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 (в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі 25 %.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вважаючи вказане рішення протиправним, в зв`язку з тим, що останнє було прийнято за відсутності будь-яких правових підстав та з порушенням порядку, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1993 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно Закону № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно ст.43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Згадану статтю доповнено зазначеною частиною в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» із змінами внесеними Законами України № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774- VIII від 06.12.2016.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 передбачено у частині сьомій статті 43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінити словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що упродовж 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.

Відтак, статтею 43 Закону № 2262-XII не передбачено положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а відтак застосування такого обмеження відповідачем щодо пенсії позивача є протиправним.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до частини 5статті 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019р., № 19, ст.663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем з 01.03.2025 позивачу проведено індексацію пенсії в розмірі 1 500,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 209.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що:

у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;

розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 сформував такий правовий висновок: «…безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII, Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею».

Обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Таким чином, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Даючи правову оцінку правомірності здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності позивачу з 01 березня 2025 року з урахуванням підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" (в редакції станом на 01 березня 2022 року) у розмірі 25% від суми основного розміру пенсії із врахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, то колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 № 1381 установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статей 13 і 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.

Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.

З системного аналізу положень пункту 1 Постанови № 1381 вбачається, що основний розмір пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Урядом коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.

Щодо позовних вимог про перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності в частині донарахування та виплати підвищення розміром 40% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність, котре визначене пунктом 28 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи колегія суддів зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Однак, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області всупереч вищенаведених норм законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2025 (зареєстрована 11.03.2025 за вх. №7800/П-1000-25) в частині вимог щодо здійснення з 01.03.2025 перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи визначеного нормою підпункту 4 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 40 % прожиткового мінімуму установленого Законом для осіб, які втратили працездатність на 2025 рік, і не надало жодної оцінки в листі відповідача від 24.03.2025 вих.№ 7487-7800/П-02/8-1000/25, відтак не може бути предметом судового розгляду.

У цьому випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області не вчиняло дій щодо перерахунку пенсії у вказаній частині, чим допущено протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України у Київській області прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2025 (зареєстрована 11.03.2025 за вх. №7800/П-1000-25) в частині вимог щодо здійснення з 01.03.2025 перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи визначеного нормою підпункту 4 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 40 % прожиткового мінімуму установленого Законом для осіб, які втратили працездатність на 2025 рік.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи зазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а висновки суду першої інстанції є помилковими та ухваленими з порушенням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.

Згідно частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

У відповідності до статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі № 320/30034/25 – задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №320/30034/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням підвищення до пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 року № 1381 (в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі 25% від основного розміру пенсії та з врахуванням розміру суми індексації пенсії встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок призначеної пенсії по інвалідності в частині донарахування та виплати підвищення до пенсії по інвалідності відповідно до положень пункту1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року № 1381 (в редакції станом на 01.03.2025) у розмірі25 % від основного розміру пенсії з урахуванням розміру суми індексації пенсії за 2025 рік, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення в 2025 році» ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 (зареєстрована 11.03.2025 за вх.№ 7800/П-1000-25) в частині його вимог щодо здійснення з 01.03.2025 перерахунку пенсії позивача по інвалідності, з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи визначеного нормою підпункту 4 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 40 % прожиткового мінімуму установленого Законом для осіб, які втратили працездатність на 2025 рік та прийняти рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна