Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №686/24754/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24754/26

Провадження № 3/686/5499/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Навроцький В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого менеджером ТзОВ «Горгани» -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 № 739428 від 07.08.2026 року: «07 серпня 2026 року о 00 год. 14 хв. в м. Хмельницькому по вул. Прибузькій, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечив, вказав, що після проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального приладу «Драгер» був незгідний з його результатами та бажав пройти огляд в медичному закладі, однак працівник поліції не надав йому такої можливості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тому, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім встановлення факту керування транспортним засобом, необхідно встановлювати факт алкогольного, наркотичного сп`яніння або відмови водія від проходження огляду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 стала його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

На відеозаписах, переглянутих в судовому засіданні, зафіксовано проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та його незгоду з таким результатом, після чого працівник поліції пропонує останньому пройти огляд в медичному закладі, проте на відео, однозначно встановити, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду в медичному закладі неможливо, так як на відео не зафіксовано, особу яка відмовляється від такого огляду, так як така особа не потрапляє до об`єктива камери нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами.

На думку суду, пояснення ОСОБА_1 надані суду є послідовними та узгоджуються з дослідженими матеріалами справи.

Положення ст. 62 Конституції України, які знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, а відтак в його діях відсутнє порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене та проаналізувавши докази по адміністративній справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову через суд першої інстанції, який її постановив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: