Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усиновлення громадянами України, що проживають на території України
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №607/13075/26
Суддя: Ромазан В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2026 Справа №607/13075/26 Провадження №2-о/607/378/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
присяжних Алілуйко С.М.
Коропецького Ю.Я.
з участю секретаря Бойко О.В.
заявника та його представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2
заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усиновлення повнолітньої особи, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Заявник), заінтересовані особи ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ), орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся в суд із заявою про усиновлення повнолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що 15 травня 2024 року між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. Вказує, що спільних дітей у нього із ОСОБА_4 не має. Однак, у дружини заявника - ОСОБА_4 є син ОСОБА_3 , батьком якого є ОСОБА_6 , який у вихованні сина жодної участі не брав та його життям не цікавився та який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Зазначає, що з моменту спільного проживання із ОСОБА_4 з 1996 року, ОСОБА_3 став для нього, як рідний син. Вказує, що юридичне оформлення таких правовідносин є необхідним для належної реалізації взаємних прав та обов`язків, передбачених законодавством України, зокрема у сфері спадкових правовідносин, а також для уникнення можливих спорів у майбутньому щодо належності до членів сім`ї.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Скакун М.М. заяву підтримали з підстав та обґрунтувань, викладених у ній та просили її задовольнити. На запитання суду ОСОБА_1 повідомив, що підставою для усиновлення є майбутній його догляд у похилому віці. Також зазначив, що у нього є двоє дітей від іншого шлюбу, які на даний час є повнолітніми.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні погодився із заявою ОСОБА_1 про своє усиновлення, зазначивши, що Заявник є для нього як батько, оскільки займався його вихованням, після того, як його мати почала проживати із ним. Вказав, що його біологічний батько ОСОБА_6 один раз приходив до нього в школу, проте, в подальшому участі у його житті не приймав.
Заінтересована особа ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснила, що не заперечує щодо поданої заяви ОСОБА_1 , підтвердивши обставини зазначені у ній. Також зазначила, що біологічний батько та її колишній чоловік ОСОБА_6 не був позбавлений батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_3 , оскільки вона не зверталась із даного приводу у компетентні органи, а також не подавала заяви про стягнення із нього аліментів на утримання спільного сина.
Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, попередньо зазначивши, що особа, щодо якої розглядається питання про усиновлення ОСОБА_3 досяг 18 річного віку та відповідно до статті 6 СК України перестав бути дитиною, відтак, орган опіки та піклування позбавлений можливості розглядати питання про доцільність даного усиновлення з огляду на відсутність предмету оцінки з точки зору забезпечення прав та інтересів дитини.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.05.1991 року Тернопільським відділом ЗАГСу, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_6 і ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 25 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 27 березня 2002 року, про що зроблено актовий запис №215.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 04 вересня 2015 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 15 травня 2024 року зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 15 травня 2024 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких останні підтверджують свою згоду на усиновлення ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та включення запису про усиновлювача, як батька до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 , що підтвердили у судовому засіданні.
Заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, довічно, що стверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 серії НОМЕР_6 , виданого органами Пенсійного фонду України.
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», відомості про наявність не знятої чи непогашеної судимості у ОСОБА_3 відсутні.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність не знятої чи непогашеної судимості, а також відомості про розшук у ОСОБА_1 відсутні.
Як вбачається із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04 червня 2026 року, складеною лікарем Медичного центру «Святої терези», ОСОБА_3 на момент огляду здоровий.
Також до матеріалів справи долучено фототаблиці, з яких убачається, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проводили час дозвілля разом.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що з 1996 року почала проживати разом з однією сім`єю із ОСОБА_1 , який почав піклуватись про її сина ОСОБА_3 , здійснював його виховання та утримання. Біологічний батько ОСОБА_6 з яким вона розірвала шлюб у 2002 році, не цікавився життям сина, не здійснював його матеріальне утримання. Із заявами про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та стягнення аліментів вона не зверталась. Шлюб із заявником ОСОБА_1 вона уклала у 2024 році.
Статтею 207 Сімейного кодексу України визначено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.2 ст.208 СК України, у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, усиновлення повнолітньої особи допускається за наявності двох юридичних фактів:
1) відсутності в усиновлюваної особи батька, матері або позбавлення такої особи їхнього піклування;
2) наявність виключної обставини чи їх сукупності, які свідчать про те, що відхід від загальних правил щодо усиновлення не буде суперечити моральним засадам суспільства, буде відповідати інтересам всіх заінтересованих осіб, і що в інший спосіб захистити їх інтереси є неможливим.
Слід наголосити, що усиновлення повнолітніх осіб є виключенням з загального правила, і саме тому суд зобов`язаний детально розглянути обставини, які зумовили бажання осіб здійснити усиновлення. Проявляти турботу та надавати допомогу один одному сторони можуть і без юридичного оформлення родинного зв`язку.
Наведене свідчить, що усиновлення повнолітньої особи допускається лише за наявності виняткових обставин, які обґрунтовують необхідність такого усиновлення.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 522/21154/23 (провадження № 61-2347св25).
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму ВС України від 30.03.2007 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», у зв`язку із включенням у Сімейний кодекс України правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.
Звертаючись до суду із заявою про усиновлення повнолітньої особи, суд вважає, що заявником не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 був позбавлений батьківського піклування.
Як уже зазначав суд, біологічний батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто коли ОСОБА_3 виповнилося 24 роки, після досягнення ним повноліття.
Суд зазначає, що ОСОБА_3 не був сиротою та не був позбавленим батьківського піклування до досягнення свого повноліття. При цьому, суд констатує, що біологічний батько ОСОБА_3 - ОСОБА_6 через неналежне виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина батьківських прав не позбавлявся.
Суд вважає, що Заявником не зазначено мотиви, на підставі яких він бажає усиновити повнолітню особу, а саме необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити, не наведено обґрунтувань про необхідність усиновлення cаме повнолітньої особи.
Доводи Заявника про те, що обставинами для усиновлення повнолітньої особи є тривалі близькі стосунки не можуть бути безумовною підставою усиновлення у розумінні ч.2 статті 208 СК України, оскільки вказані обставини не є виключними з якими пов`язується усиновлення повнолітньої особи.
Суд вважає, що Заявник ОСОБА_1 у поданій заяві не навів обставин, які б свідчили про наявність виняткового випадку усиновлення повнолітньої особи, як це передбачено ч.2 ст.208 СК України, та давали підстави для задоволення заявлених вимог. Не встановлено таких обставин судом й під час розгляду даної справи. При цьому, суд зазначає, що шлюб із ОСОБА_4 заявник уклав лише 15.05.2024 році, тобто тоді коли ОСОБА_3 , який є сином останньої було 33 роки.
Суд вважає, що покликання заявника, як необхідність усиновлення повнолітньої особи, з метою забезпечення права ОСОБА_3 на подальший свій догляд у старості, не є достатнім обґрунтуванням винятковості такого усиновлення. При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що має намір здійснювати догляд ОСОБА_1 у випадку такої необхідності, без покладання на нього відповідних обов`язків. При цьому, суд зазначає, що у ОСОБА_7 є двоє своїх повнолітніх дітей від іншого шлюбу, які зобов`язані згідно ст.202 СК України утримувати своїх батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усиновлення повнолітньої особи, відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26.10.2026.
Дані про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5
Заінтересовані особи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Тернопільська міська рада, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул..Листопадова,5, ЄДРПОУ 04058344;
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул..Грушевського,8.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан
Присяжні С.М.Алілуйко
Ю.Я.Коропецький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua