Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №456/5827/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5827/26

Провадження № 1-кп/456/589/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142130000113 від 05.05.2026, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, працюючої техпрацівником Дитячої школи мистецтв с. Братківці, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в квітні 2026 року, більш точної лати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 08.04.2026, достовірно знаючи порядок переоформлення транспортних засобів, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 перебуває на лікуванні в паліативному відділенні Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «СТРИЙСЬКА МІСЬКА ОБ?ЄДНАНА ЛІКАРНЯ» та не має можливості оформити документи на транспортний засіб, який належить йому, котрі надають можливість його відчуження, діючи як пособник, сприяючи невстановленій досудовим розслідуванням особі у підробці офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов?язків, з метою його подальшого використання домовилась із невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про виготовлення документів для постановки на облік та переоформлення транспортного засобу на своє ім?я в Територіальному сервісному центрі МВС України (надалі ТСЦ), надавши вказаній невстановленій особі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 07.10.2023, паспорта ОСОБА_6 та свого паспорта.

Так, у квітні 2026 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 16.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи в місті Стрию по вул. І.Багряного неподалік приміщення ТСЦ № 4645, отримала від невстановленої під час досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, Договір комісії № 7743/26/1/000749 від 08.04.2026 між комісіонером ТОВ «Пріоритетавто» та комітентом ОСОБА_6 , який надає право ТОВ «Пріоритетавто» на продаж від імені ОСОБА_6 транспортного засобу марки «CITROEN С3», номер кузова НОМЕР_2 , та акт технічного стану транспортного засобу №7743/26/1/000749 від 08.04.2026, на яких були підписи від імені ОСОБА_6 у графах « ОСОБА_7 _____», а також Договір купівлі-продажу транспортного засобу №7743/26/000749 від 09.04.2026 між продавцем ТОВ «Пріоритетавто» та покупцем ОСОБА_4 , Акт огляду реалізованого транспортного засобу №7743/26/000659 від 09.04.2026, в яких поставила свої підписи.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила пособництво у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов`язків, з метою його подальшого використання, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім цього, 16.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Територіального сервісного центру МВС України (надалі ТСЦ) № 4645 регіонального сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, що по вул. Івана Багряного, 4 в місті Стрию Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаною про те, що отримала підроблені офіційні документи, а саме: Договір комісії № 7743/26/1/000749 від 08.04.2026 та Акт технічного стану транспортного засобу № 7743/26/1/000749 від 08.04.2026, в яких були підписи від імені ОСОБА_6 у графах «МЕЛЬНИК В.Б. ____», достовірно знаючи, що останній не підписував вказані документи, подала до ТСЦ згадані підроблені документи з метою перереєстрації транспортного засобу марки «CITROEN C3» (загальний легковий хетчбек), номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску, коричневого кольору, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 07.10.2023 належав ОСОБА_6 , в результаті чого транспортний засіб перереєстровано на ОСОБА_4 як нового власника.

Таким чином, ОСОБА_4 використала завідомо підроблений документ, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Допитана обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнала в повному обсязі, щиро розкаялася та надала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про те, що в квітні 2026 року, достовірно знаючи порядок переоформлення транспортних засобів, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 перебуває на лікуванні в паліативному відділенні Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «СТРИЙСЬКА МІСЬКА ОБ?ЄДНАНА ЛІКАРНЯ» та не має можливості оформити документи на транспортний засіб, який належить йому, котрі надають можливість його відчуження, домовилась із невідомою їй особою про виготовлення документів для постановки на облік та переоформлення транспортного засобу на своє ім?я в Територіальному сервісному центрі МВС України, надавши цій особі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 07.10.2023, паспорта ОСОБА_6 та свого паспорта. 16.04.2026, перебуваючи у приміщенні Територіального сервісного центру МВС України № 4645, подала до ТСЦ підроблені документи з метою перереєстрації транспортного засобу, який належав ОСОБА_6 , в результаті чого транспортний засіб перереєстровано на неї як нового власника. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачена винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю.

Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права або звільняє від обов`язків, з метою його подальшого використання, та використанні завідомо підробленого документа, тому кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченій по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченої у вчинених нею кримінальних правопорушеннях, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, спосіб вчинення кримінальних правопорушень та їх мотиви, поведінку обвинуваченої, яка усвідомила протиправність своїх дій, щиро розкаялася, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, неодружена, працює техпрацівником Дитячої школи мистецтв с. Братківці, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення кримінальних правопорушень, її щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій інкримінованих їй статей КК України у виді штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.05.2026 суд не вирішує, оскільки власник транспортного засобу марки «CITROEN C3», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 14.04.2026, а коло спадкоємців після його смерті не визначено.

Керуючись ст. 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити їй покарання:

за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень);

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення почеркознавчих експертиз у розмірі 12034,00 грн (дванадцять тисяч тридцять чотири грн 00 коп.)

Речові докази: транспортний засіб марки «CITROEN C3», д.н.з. НОМЕР_3 , залишити на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 16.04.2026 та ключі від транспортного засобу залишити в камері зберігання речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області; квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки, заяву № 2635830575 від 16.04.2026, договір комісії №7743/26/1/000749 від 08.04.2026, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер 7743/26/1/000749 від 08.04.2026, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/26/000749 від 09.04.2026, акт реалізованого транспортного засобу № 7743/26/000659 від 09.04.2026, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, витяг з реєстру територіальної громади, інформацію Єдиного реєстру боржників, інформацію з ІПНП, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , DVD-R диск, заяву ОСОБА_6 про прийняття на роботу на посаду водія ТОВ «Транспортні системи», копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 1689 від 01.04.2026, заяву № 1748155316 від 07.10.2023, договір купівлі-продажу № 4645/2023/4094923 від 07.10.2023, копії паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду ОСОБА_6 , висновки спеціаліста № 0037 від 13.07.2022, №0035 від 13.07.2022, № 0024 від 17.05.2022, № 0012 від 27.02.2025, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер 3142/24/1/000167 від 28.11.2024 залишити при матеріалах кримінального провадження; трудову книжку серії БТ-ІІ № 1341257, передану на зберігання ОСОБА_4 , залишити в її власності; квитанції до платіжної інструкції в кількості 9 шт. знищити; посвідчення НОМЕР_6 , трудову книжку серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_6 , паспорти громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 в кількості 3 шт. залишити в камері зберігання речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1