Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №524/5377/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5377/26

Провадження №2-о/524/185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді - Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Панченко А.О.,

з участю: заявниці – ОСОБА_1 , представника заявника – ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи – Санакоєвої Г.О.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах та від імені якої діє ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявниця свою заяву аргументувала настуним: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом понад 20 років однією сім`єю, вели спільне господарство, разом відпочивали та проводили свята, заявниця опікувалась його здоров`ям та поховала його після смерті.

Заявниця ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно: - свідоцтва про право власності на житло від 01 вересня 1993 року, що видане згідно договору купівлі-продажу частини квартир від 26.05.2010 року, посвідченого Веселовським А.Г., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3798.

У вказаній квартирі ОСОБА_1 проживала однією сім?єю разом з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад двадцять років до дня його смерті.

Так, з доданої копії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що її місце проживання зареєстроване у квартирі АДРЕСА_1 з 26.02.1997 року, місце проживання ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , також було зареєстроване у квартирі АДРЕСА_1 з 04.06.2003 року, що підтверджується доданою копією паспорта ОСОБА_3 . Також, доданою копією повідомлення з відділу ведення Реєстру Автозаводської районної адміністрації від 14.01.2026 року територіальної громади. Підтверджується, що ОСОБА_3 знятий з місця реєстрації у вказаній квартирі з 24.10.2025 року, тобто з дати смерті.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотарального округу Полтавської області Волошиної Н.А. від 30 березня 2026 року №202/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та роз?яснено її право встановити факт проживання однією сім?єю з ОСОБА_3 не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини.

Заявниця просить суд встановити факт її проживання за однією адресою зі спадкодавцем однією сім`єю з червня 2003 року по день смерті.

Ухвалою судді від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі, витребувано докази.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник – адвокат Потреба С.М. заяву підтримали, просили задовольнити.

Представник Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в судовому засіданні повідомила, що даний факт не доведений належними та допустимими доказами.

Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Н.А. в судове засідання не з`явилась, про дату розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, допитаних свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, встановив такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом понад 20 років однією сім`єю, вели спільне господарство, разом відпочивали та проводили свята, заявниця опікувалась його здоров`ям та поховала його після смерті.

Заявниця ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно: - свідоцтва про право власності на житло від 01 вересня 1993 року, що видане згідно договору купівлі-продажу частини квартир від 26.05.2010 року, посвідченого Веселовським А.Г., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №3798.

У вказаній квартирі ОСОБА_1 проживала однією сім?єю разом з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад двадцять років до дня його смерті.

Крім того, з доданої копії паспорту ОСОБА_1 вбачається, що її місце проживання зареєстроване у квартирі АДРЕСА_1 з 26.02.1997 року, місце проживання ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , також було зареєстроване у квартирі АДРЕСА_1 з 04.06.2003 року, що підтверджується доданою копією паспорта ОСОБА_3 . Також, доданою копією повідомлення з відділу ведення Реєстру Автозаводської районної адміністрації від 14.01.2026 року територіальної громади. Підтверджується, що ОСОБА_3 знятий з місця реєстрації у вказаній квартирі з 24.10.2025 року, тобто з дати смерті.

Окрім того, 26.12.2022 року ОСОБА_1 складено заповіт, який посвідчено Волошиною Н.А., приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за №1091. Вказаним заповітом, серед іншого, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний їй автомобіль марки ГАЗ-24, 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотарального округу Полтавської області Волошиної Н.А. від 30 березня 2026 року №202/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та роз?яснено її право встановити факт проживання однією сім?єю з ОСОБА_3 не менш як п?ять років до часу відкриття спадщини.

Інших осіб, які б в установленому законом порядку подали заяви про прийняття спадщини, нотаріусом встановлено не було.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , сусіди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які були допитані у судовому засіданні, підтвердили факт проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 офіційно сім`єю більше 20 років до дня його смерті, за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначають, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ч. 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Пункт 23 вищевказаної Постанови Пленуму визначає, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись викладеним, відповідно до ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах та від імені якої діє ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 , у період з червня 2003 року та на час смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 27.10.2026.

Суддя Ю.В. Рибалка