Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №372/5158/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5158/26

Провадження 2-3334/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Ільїній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у місті Обухів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між ними не склалось. Після перебування у спільному шлюбі стало зрозуміло що характери відрізняються, вони мають різну точку зору на спірні питання, різні інтереси та сімейні цінності. На даний час вони разом не проживають, спільного господарств не ведуть, спільного бюджету не мають, проживають окремо. Він не бачить майбутнього у спільному шлюбі з відповідачкою та бажає розірвати шлюб. Оскільки збереження шлюб суперечить його інтересам, він звернувся до суду з даним позовом, в якому просить шлюбу розірвати.

19.08.2026 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Строк на примирення не надавати. Проти винесення заочного рішення позивач не заперечив.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася подала до суду заяву про визнання позовних вимог, просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.11.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14.11.2009 року серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Із позову, поданого на адресу суду встановлено, що спільне життя позивача та відповідачки не склалось, через різні погляди на життя, подружні відносини фактично перестали існувати, спільне господарство сторони не ведуть, шлюб існує формально та суперечить їх інтересам.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на зміст наведених норм матеріального права та враховуючи зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що відносини, які склалися між подружжям, вказують на те, що їх подальше спільне проживання є неможливим, а тому надання строку на примирення суд вважає недоцільним. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність заяви відповідачки її прізвище слід залишити без змін.

Враховуючи відсутність заяви позивача судові витрати слід залишити за ним.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 264, 273, 280, 284 ЦПК України, статтями 105, 110, 112 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ), зареєстрований 14.11.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 394.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище – « ОСОБА_5 ».

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Кравченко