Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №513/1213/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1213/26

Провадження № 1-кп/513/182/26

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в с.Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026162240000841 від 15 липня 2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , в період часу з 2025 до 16 липня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм спілкування між особами, які перебувають (перебували) у сімейних відносинах, на ґрунті неприязних відносин до потерпілої, а саме співмешканки ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, діючи систематично, з прямим умислом, з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли з побутових причин, будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, з метою завдання психологічних та фізичних страждань, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співмешканкою ОСОБА_4 , які полягали у агресивній поведінці по відношенню до неї, а також у словесних образах, приниженні її гідності, нецензурних висловлюваннях, погрозах застосування фізичного насильства, безпосередньому фізичному впливі у формі шарпання, стискання пальцями рук частин тіла, що призвело до її психологічних страждань. Так, 20 жовтня 2025 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ним проживає його співмешканка ОСОБА_4 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, виражався нецезурною лайкою, погрожував фізичною розправою. За результатами розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, скоєне ним 20 жовтня 2025 року, за результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення Саратським районним судом 10 листопада 2025 року винесено постанову, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Також, 03 листопада 2025 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ним проживає його співмешканка ОСОБА_4 , вчинив відносно останньої домашнє насильство, психологічного характеру яке виразилось у висловлюванні словами нецензурного змісту на її адресу, штовхав її, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. За результатами розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, скоєне ним 03 листопада 2025 року, за результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення Саратським районним судом 22 грудня 2025 року винесено постанову, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Крім того, 27 листопада 2025 року приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ним проживає його співмешканка ОСОБА_4 , вчинив з нею сварку, під час якої виражався на її адресу нецензурною лайкою, та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. За результатами розгляду заяв потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, скоєні ним 27 листопада 2025 року, за результатами розгляду вказаних протоколів про адміністративні правопорушення Саратським районним судом 12 січня 2026 року винесено постанову, якою ОСОБА_5 визнано винним у адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Крім того, 04 квітня 2026 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ним проживає його співмешканка ОСОБА_4 , вчинив з нею сварку, під час якої виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. За результатами розгляду заяви потерпілої ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, скоєне ним 04 квітня 2026 року, за результатами розгляду вказаного протоколу адміністративне правопорушення Саратським районним судом 27 квітня 2026 року винесено постанову, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Крім того, 01 травня 2026 року приблизно о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ним проживає його співмешканка ОСОБА_4 , вчинив з нею сварку, під час якої виражався на її адресу нецензурною лайкою, та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. За результатами розгляду заяв потерпілої ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_5 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, скоєні ним 01 травня 2026 року, за результатами розгляду вказаних протоколів про адміністративні правопорушення Саратським районним судом 16 червня 2026 року винесено постанову, ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. За вищезазначені дії ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 3 ст. 173-2 КУпАП. Проте, ОСОБА_5 , після неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, належних висновків для себе не зробив, та 14 липня 2026 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії психічного та фізичного насильства, що виразились в словесних образах нецензурною лайкою на адресу останньої, погрожуванням застосування щодо неї фізичного насильства, принижуючи її честь і гідність, тим самим завдав шкоду фізичному та психічному здоров`ю потерпілої. Систематичні протиправні дії ОСОБА_5 були психотравмуючими для потерпілої ОСОБА_4 , призвели до негативних змін у її психоемоційному стані, які заважають повноцінному соціальному функціонуванню, виникли внаслідок вчинення відносно неї систематичного домашнього насильства, яке мало місце упродовж 2025 року, завдали психологічних страждань та погіршили її якість життя.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та розповів що випивали вдвох, почали сваритись, ОСОБА_6 викликала поліцію. Так дійсно, 14 липня 2026 року висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував, але фізичного болю не спричиняв, лише словесно. У всьому винуватий алкоголь, коли тверезі не сваряться. До вчиненого відноситься погано, зараз проходить соціальну програму реабілітації, має намір кинути пити алкогольні напої.

Потерпіла ОСОБА_4 , допитана у судовому засіданні, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та зазначила, що 13 липня 2026 року ОСОБА_7 випустили з військкомату та він прийшов додому як звір, агресивний, терпіла до 14 числа, потім викликала поліцію. Ображав, принижував, шарпав за руки, намагалась заспокоїти, однак він не каявся, пробачення не просив.

Крім показань обвинуваченого та потерпілої, вина обвинуваченого ОСОБА_5 доводиться дослідженими судом доказами, зокрема: терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №56698 відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно постраждалої особи ОСОБА_4 ; постановами Саратського районного суду Одеської області від 10 листопада 2025 року, від 22 грудня 2025 року, від 12 січня 2026 року, від 27 квітня 2026 року, від 16 червня 2026 року, відповідно до яких, ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративні стягнення.

Також судом досліджені процесуальні документи на підтвердження правомірності проведення дій під час досудового розслідування, надані стороною обвинувачення.

У судовому засіданні 27 жовтня 2026 року прокурором заявлена відмова від допиту свідків, за згодою учасників справи, відмова від допиту свідків прийнята судом.

Наведені докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим відповідно до положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності, та суд доходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що слідує з положень частини 2 статті 50 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який кваліфікований за статтею 126-1 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, характеристику обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КП «Саратська ЦЛ» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області не перебуває; в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Суд зазначає, що щире каяття, полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. її часу, місця, способу учинення. Крім того, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ККС ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к).

Однак, в ході судового розгляду судом не встановлено щирого каяття, обвинувачений критично оцінює свою поведінку, разом з тим, він не вибачився перед потерпілою.

Отже обставини, відповідно до ст. 66 КК України, у ході судового розгляду не встановлено.

Обставину, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Отже враховуючи особу обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення, обвинуваченого та потерпілої, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки. Підстав для застосування до обвинуваченого дії статті 69 КК України суд не вбачає.

Приписами ч.2 ст.76 КК України визначено, що на осіб, засуджених за злочини, пов`язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов`язки та заборони, передбачені ст.91-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників.

За змістом ч.3 вказаної статті КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців. Отже враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, а також те, що домашнє насилля має систематичний характер, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 91-1 КК України у виді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства та направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

В ході судового розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.

Суд не вирішує питання щодо речових доказів у справі в силу частини 9 статті 100 КПК України, так як речові докази суду не надавались, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_5 відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України на засудженого ОСОБА_5 , покласти обов`язок, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі п.п.1, 5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи та покласти на нього наступні обов`язки:

- заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства, а саме ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 на строк 3 (три) місяці;

- направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_5 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 під час проходження програми покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його фактичного проживання.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1