Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №580/9692/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/9692/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року, суддя Трофімова Л.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 17.05.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2025 № ФР53239, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 17.05.2021 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2025 № ФР53239, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 17.05.2021 по день проведення перерахунку.

Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 розгляд справи проведено у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 16.06.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 16.06.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення Черкаського окружного адміністративного суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262 з 05.05.2021 у розмірі 30 % сум грошового забезпечення померлого чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував позивачеві та для Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 № ФР53239 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 43 і 63 Закону № 2262.

Представник позивача звернулася із заявою 16.06.2025 довільної форми з покликанням на ст. 1, 2, 3, 4, 5, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок пенсії на підставі довідки від 03.06.2025 № ФР53239 про розмір грошового забезпечення, просить: здійснити з моменту призначення пенсії по втраті годувальника перерахунок та виплату відповідно до нової довідки відповідно до вислуги років годувальника без обмеження максимальним розміром та виплатити заборгованість (без окреслення суми); про результати вжитих заходів направити на е-mail адвоката; додатки: копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер адвоката, копія довідки про розмір грошового забезпечення без дати і номеру (до матеріалів позовної заяви не надана), копія згоди на обробку персональних даних.

Відповідач листом від 15.07.2025 № 7177-6732/К-02/8-2300/25 з покликанням на Закон України «Про звернення громадян» за результатом розгляду заяви повідомив про відсутність підстав для перерахунку, позаяк після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/3858/18 законної сили, Кабінет Міністрів України не прийняв нормативно-правового акту щодо умов, розміру та порядку проведення перерахунку пенсії, згідно з якими має відбуватися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, проте мотивованого індивідуального акта на спростування чи підтвердження очікувань у контексті задоволення фінансового інтересу позивача щодо відповідного пенсійного забезпечення на підставі нової довідки не прийняв та перевірки форми документа щодо додаткових видів грошового забезпечення не здійснив, релевантну практику Верховного Суду з огляду на зміст ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час реалізації повноважень не повідомив.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог позивачці, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не приймав рішення про відмову позивачці у перерахунку пенсії, як те передбачено законодавством, а лише направив інформаційний лист від 15.07.2025. Також суд зазначив, що позивачка відповідної заяви на бланку з наданням додатків про перерахунок пенсії не подавала, а відповідач не сприяв ОСОБА_1 моделювати подальшу поведінку.

Погодитись з такими доводами суду першої інтанції колегія суддів не може з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи адвокат Єрьоміна В.А. 16.06.2025 як представник ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила здійснити проведення з моменту призначення пенсії по втраті годувальника перерахунку та виплату основного розміру пенсії годувальника відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення з основним розміром пенсії відповідно до вислуги років годувальника без обмеження її максимальним розміром та виплатити заборгованість.

До заяви адвокат долучила копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордера, копію довідки про розмір грошового забезпечення, копію згоди на обробку персональних даних.

Листом від 15.07.2025 відповідач повідомив адвоката Єрьоміну В.А., що відсутні підстави для перерахунку пенсії, визначені чинним законодавством з 05.05.2021 із грошового забезпечення станом на 05.03.2019 визначеного постановою КМ № 704 на підставі довідки від 03.06.2025.

Таким чином, фактично пенсійний орган відмовив представнику позивачки у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки від 03.06.2025 року, пославшись на відсутність законодавчих підстав.

Суд першої інстанції цим обставинам оцінки не надав, вийшов фактично безпідставно за межі заявлених позовних вимог та прийняв рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення представника позивача, яке на його думку не є заявою про перерахунок пенсії, так як оформлена не за відповідною формою.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у цій справі, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, та деяких інших осіб, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ), згідно якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За змістом ст. 29 Закону № 2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї (п. "б" ч.1 ст.36 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно із ст. 37 Закону № 2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, Законом № 2262-ХІІ чітко врегульований розмір пенсії в разі втрати годувальника, а саме 30 відсотків заробітної плати загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. При цьому закріплено, що такий розмір не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області і отримує пенсію відповідно до Закону № 2264-ХІІ по втраті годувальника ОСОБА_2 від 17.05.2021.

Згідно протоколу за пенсійною справою від 17.05.2021 ОСОБА_2 пенсія позивачці призначена у розмірі 30 % у розмірі 3538 грн.

Позивачка в особі її представника вважає, що пенсія має бути перерахована на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була видана відповідно до постанови Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 1560/8324/19.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.06.2025, яка була направлена представником позивача разом із заявою про перерахунок пенсії, зазначено: посадовий оклад - 5070 грн, оклад за військовим званням - 1340 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 3205 грн, надбавка за особливості проходження служби 65 % - 6249,75 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 507 грн, премія 35 % - 1774,50 грн, всього 18146,25 грн.

29.12.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII, яким статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку № 45 (у редакції, до внесення змін Постановою № 103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка у редакції до внесення змін Постановою № 103 містила такі складові грошового забезпечення як посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Постановою № 103 пункт 5 Порядку № 45 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».

Крім того, Постановою № 103 доповнено Порядок № 45 Додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені Постановою № 988, премія.

Водночас, у Додатку 2 до Порядку № 45 в редакції Постанови № 103, форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Колегія суддів зазначає, що зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення змін Постановою № 103.

Після скасування 05.03.2019 року змін до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 Порядку № 45 залишався чинним пункт 3 Постанови № 103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988, а також пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3.

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.

Таким чином, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, а саме з 19.11.2019 року, пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність.

Водночас, алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема Головні управління Пенсійного фонду України, у зв`язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Так, на час надання позивачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (абз. 1 п. 3 Порядку № 45).

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (абз. 2 п. 3 Порядку № 45).

Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби, зокрема, в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п`ятим і сьомим цього пункту) МВС (абз. 3, 8 п. 3 Порядку № 45).

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Згідно з п. 23 Порядку № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Суд зазначає, що 11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, пунктом 1 якої встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, колегія суддів вважає, що позивачка має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.06.2025 № ФР53239.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких позов подається в межах установленого законом строку, а загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

За частиною третьою статті 123 КАС України, якщо пропуск строку виявлено після відкриття провадження і позивач не заявив про його поновлення або зазначені ним підстави визнані неповажними, позов залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що право громадянина на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним у процесуальному аспекті: можливість його судового захисту може бути обмежена встановленим законом строком звернення до суду.

Для визначення початку перебігу цього строку необхідно встановити, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Самого посилання на необізнаність недостатньо: позивач має довести, що об`єктивно не міг дізнатися про порушення і саме з цієї причини своєчасно не звернувся до суду.

Тривала пасивна поведінка за наявності можливості знати про стан своїх прав не свідчить про дотримання строку звернення до суду.

Верховний Суд урахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, відповідно до якого у пенсійних спорах особа може дізнатися про порушення свого права, зокрема, після одержання відповіді органу Пенсійного фонду на запит щодо розміру пенсії та нормативно-правових підстав її обчислення.

Водночас Суд послався на постанову Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19, у якій поняття «повинен був дізнатися» пов`язано з неможливістю незнання, високою вірогідністю та реальною можливістю особи отримати відомості про порушення свого права.

Також Верховний Суд застосував правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19. За цим висновком пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її фактичний розмір відомий особі, яка її одержує. Пенсіонер має реальну й об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії для отримання інформації про підстави призначення чи перерахунку пенсії, її складові та застосовані нормативно-правові акти. Отримання пізніше листа органу Пенсійного фонду саме по собі не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права, якщо до цього вона без зволікань не вчиняла активних дій для з`ясування правильності нарахувань.

З матеріалів справи убачається, що із заявою про перерахунок пенсії до пенсійного органу позивач в особі її представника звернулась 16.06.2025 та отримала відмову 15.07.2025.

Довідка про розмір грошового забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_3 датована 03.06.2025.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у даній справі слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України.

Щодо доводів заявника про поважність пропуску такого строку, то представник позивача не навела належних аргументів та доводів, які б свідчили, що такий строк пропущено з поважних причин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 17.05.2021 по 31.12.2024 залишити без розгляду.

Щодо вимог позивачки про перерахунок та виплату без обмеження максимальним розміром та провести виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром та здійснити виплату різниці, то в цій частині вимог слід відмовити, оскільки вони є прередчасними, та фактичено стосуються вимог на майбутнє, так як на даний час питання проведення перерахунку пенсійним органом ще не вирішено.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, а тому рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів з огляду на часткове задоволення- позовних вимог позивачки та апеляційної скарги вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, а саме в розмірі 605,60 грн за подачу позовної заяви та 726,75 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 1332,35 грн (одна тисяча триста тридцять дві гривні 35 копійок).

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 17.05.2021 по 31.12.2024 залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника згідно довідки про розмір грошового забезпечення № ФР53239 від 03.06.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення № ФР53239 від 03.06.2025 року з урахуванням виплачених сум, з 01.01.2025.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн за подачу позовної заяви та 726,75 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 1332,35 (одна тисяча триста тридцять дві гривні 35 копійок).

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.