Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №320/44030/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №320/44030/24

Суддя: Аліменко Володимир Олександрович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44030/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, —

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі — відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення за останньою займаною посадою станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за його останньою посадою перед звільненням станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу й окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на належні тарифні коефіцієнти, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення перерахунку пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

На переконання позивача, з 29 січня 2020 року пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 підлягає застосуванню в редакції, яка передбачає визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році позивач вважав, що набув право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Однак відповідач відмовив у підготовці та направленні такої довідки, посилаючись на відсутність підстав для її оформлення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 704 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та зазначенням належних додаткових видів грошового забезпечення і премії для перерахунку пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, здійснюється за наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідач наголошує, що Кабінетом Міністрів України не приймалося окремого рішення про перерахунок раніше призначених пенсій у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму у 2023 році.

Крім того, апелянт посилається на те, що фактичного підвищення посадових окладів та окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців Державної прикордонної служби України не відбулося.

На думку відповідача, за таких обставин відсутні правові підстави для підготовки та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

У зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відновленням дії пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, яка передбачає застосування прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року, позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Листом від 28 лютого 2024 року № 09/Ч-1423/3498 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для оформлення відповідної довідки.

Відповідач зазначив, що збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022– 2023 роках не спричинило фактичного підвищення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Крім того, відповідач послався на відсутність відповідного рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок раніше призначених пенсій.

З огляду на зазначене відповідач відмовив у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно зі статтею 43 Закону № 2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифні коефіцієнти, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавок за вислугу років.

Пунктом 2 постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пункт 4 постанови № 704 у первинній редакції передбачав, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.

Водночас пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, відповідно до яких розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визнано протиправним та скасовано.

Отже, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 постанови № 704 у редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив 2684 грн.

Таким чином, у 2023 році відбулося збільшення розрахункової величини, яка відповідно до пункту 4 постанови № 704 підлягала застосуванню для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців.

Колегія суддів зазначає, що питання застосування пункту 4 постанови № 704 після скасування пункту 6 постанови № 103 було предметом неодноразового розгляду Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов висновку, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у військовослужбовців, звільнених із військової служби, виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21.

Крім того, у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 340/608/23 Верховний Суд розглянув питання щодо наявності правових підстав для оформлення довідки про розмір грошового забезпечення саме станом на 01 січня 2023 року.

У зазначеній постанові Верховний Суд підтвердив, що збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2023 року, є підставою для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII та постанови № 704.

Колегія суддів ураховує наведені висновки Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 має право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на зазначену дату.

Основним доводом апеляційної скарги є посилання відповідача на відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій здійснюється у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Водночас пунктом 4 постанови № 704 у редакції, яка підлягала застосуванню станом на 01 січня 2023 року, безпосередньо передбачено механізм визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Отже, зміна зазначеної розрахункової величини відповідно до закону про Державний бюджет України є обставиною, що впливає на розмір грошового забезпечення, яке підлягає врахуванню для перерахунку пенсії.

Відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій не усуває права позивача на отримання оновленої довідки, оскільки відповідна розрахункова величина вже була визначена чинним нормативним регулюванням.

Крім того, необхідно розмежовувати повноваження державного органу, який видає довідку про розмір грошового забезпечення, та органу Пенсійного фонду України, який здійснює перерахунок пенсії.

У межах цієї справи предметом спору є правомірність відмови відповідача в оформленні та направленні довідки про розмір грошового забезпечення, а не безпосередньо проведення перерахунку пенсії органом Пенсійного фонду України.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність окремого рішення Уряду про перерахунок пенсій не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про те, що фактичного підвищення посадових окладів та окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців Державної прикордонної служби України не відбулося.

Колегія суддів зазначає, що визначення складових грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії має здійснюватися відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правовідносини.

Фактична практика нарахування грошового забезпечення діючим військовослужбовцям не може змінювати нормативно встановлений порядок визначення його складових.

Інше тлумачення призвело б до залежності реалізації права військового пенсіонера на перерахунок пенсії від фактичного виконання відповідними державними органами нормативно-правових актів.

Крім того, колегія суддів ураховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 внесено зміни до пункту 4 постанови № 704, якими змінено порядок визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями.

Проте зазначені зміни набрали чинності після 01 січня 2023 року, тобто після дати, станом на яку позивач просить оформити довідку про розмір грошового забезпечення.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, подальша зміна нормативного регулювання не усуває права ОСОБА_1 на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до законодавства, яке підлягало застосуванню на зазначену дату.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок визначає механізм проведення перерахунку пенсій, зокрема порядок оформлення та направлення довідок про розмір грошового забезпечення.

Водночас положення Порядку № 45 не можуть тлумачитися як такі, що обмежують право особи на належне пенсійне забезпечення, гарантоване Законом № 2262-XII.

Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII визначено Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.

Зазначене нормативне регулювання передбачає можливість здійснення перерахунку пенсії як у зв`язку з надходженням відповідних документів від уповноважених органів, так і на підставі додаткових документів, поданих пенсіонером.

Отже, звернення ОСОБА_1 із заявою про підготовку оновленої довідки є належним способом реалізації права на перерахунок пенсії.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його вчинити певні дії.

За встановлених у цій справі обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України та зобов`язання відповідача підготувати й направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Відтак суд першої інстанції правильно визначив спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини п`ятої зазначеної статті при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про протиправність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться переважно до іншого тлумачення положень законодавства, яке не узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.

Таким чином, підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 242, 245, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів —

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua