Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №620/686/25
Суддя: Аліменко Володимир Олександрович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/686/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, —
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 620/686/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивачки з 01 серпня 2024 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум.
22 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на її користь невиплаченої заборгованості з пенсії у сумі 126 730,20 грн.
Обґрунтовуючи заяву, позивачка зазначала, що рішення суду в частині перерахунку пенсії виконано, однак нарахована сума заборгованості фактично не виплачена.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області самостійно визначило суму заборгованості, що підлягає виплаті на виконання судового рішення, проте повідомило про здійснення такої виплати в межах відповідних бюджетних призначень.
На переконання заявниці, тривале невиконання судового рішення в частині виплати належних їй пенсійних коштів є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання відповідно до частини третьої статті 378 КАС України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми заборгованості фактично призведе до зміни змісту судового рішення.
Суд зазначив, що під час вирішення спору по суті вимоги майнового характеру щодо стягнення конкретної суми заборгованості не розглядалися, а правильність розрахунку такої заборгованості судом не перевірялася.
Крім того, суд першої інстанції послався на те, що виконання судового рішення залежить від наявності відповідного бюджетного фінансування, а зміна способу виконання рішення не призведе до автоматичного надходження коштів на рахунки пенсійного органу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення заяви щодо зміни способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 378 КАС України, не врахувавши законодавчих змін, внесених Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX.
Апелянтка зазначає, що чинна редакція частини третьої статті 378 КАС України прямо передбачає можливість зміни способу виконання судового рішення щодо пенсійних виплат шляхом стягнення відповідних сум у разі його невиконання суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Крім того, заявниця наголошує, що сума заборгованості у розмірі 126 730,20 грн визначена безпосередньо пенсійним органом, а тому зміна способу виконання рішення не потребує нового вирішення спору про право.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 620/686/25 на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з 01 серпня 2024 року.
На виконання зазначеного судового рішення пенсійним органом проведено відповідний перерахунок.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18 липня 2025 року за результатами перерахунку визначено суму доплати пенсії за період з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2025 року в розмірі 126 730,20 грн.
Водночас пенсійний орган повідомив, що зазначена сума буде виплачена в межах бюджетних призначень, передбачених для здійснення відповідних виплат.
Отже, відповідачем фактично здійснено лише частину дій, визначених рішенням суду, а саме проведено перерахунок пенсії та визначено суму належної позивачці доплати.
Разом із тим обов`язок щодо фактичної виплати нарахованої суми пенсії залишився невиконаним.
При цьому сума заборгованості у розмірі 126 730,20 грн визначена безпосередньо Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Зазначена обставина має істотне значення для правильного вирішення питання про зміну способу виконання судового рішення, оскільки свідчить про наявність конкретного, визначеного боржником грошового зобов`язання, що виникло внаслідок виконання рішення суду в частині перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою та другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обов`язковість виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на судовий захист.
Право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система допускала, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, — встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною третьою статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, частину третю статті 378 КАС України доповнено абзацом другим.
Відповідно до зазначеної норми невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, починаючи з 19 грудня 2024 року законодавцем запроваджено спеціальний процесуальний механізм забезпечення виконання судових рішень у справах щодо пенсійних та інших соціальних виплат.
Зазначена норма прямо передбачає можливість зміни способу виконання судового рішення із зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити відповідні виплати на стягнення належних особі грошових сум.
При цьому законодавець визначив окрему підставу для застосування такого механізму — невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Таким чином, для вирішення питання про зміну способу виконання судового рішення у справах зазначеної категорії необхідно встановити, чи стосується судове рішення відповідних соціальних виплат, чи набрало воно законної сили, чи сплинув установлений законом двомісячний строк та чи залишається рішення невиконаним у відповідній частині.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми заборгованості призведе до зміни змісту судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Дійсно, до внесення змін до статті 378 КАС України у судовій практиці сформувався підхід, відповідно до якого зміна способу виконання судового рішення не повинна змінювати його суті та способу захисту порушеного права, обраного судом під час вирішення спору.
Водночас зазначений підхід необхідно застосовувати з урахуванням подальших змін процесуального законодавства.
Закон № 4094-IX прямо передбачив можливість зміни способу виконання судового рішення щодо пенсійних виплат шляхом стягнення відповідних коштів у разі його невиконання протягом двох місяців після набрання законної сили.
Отже, застосування такого механізму за наявності передбачених законом умов не може розглядатися як неправомірна зміна змісту судового рішення лише з тієї підстави, що первісне рішення мало зобов`язальний характер.
Інше тлумачення фактично позбавляло б змісту абзац другий частини третьої статті 378 КАС України та унеможливлювало застосування спеціального механізму, запровадженого законодавцем для забезпечення реального виконання судових рішень щодо соціальних виплат.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року на відповідача покладено обов`язок не лише провести перерахунок пенсії, а й здійснити її виплату.
Отже, грошове зобов`язання щодо виплати належних позивачці сум пенсії безпосередньо випливає з резолютивної частини судового рішення.
При цьому за результатами проведеного перерахунку відповідач самостійно визначив суму заборгованості — 126 730,20 грн.
Таким чином, зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення зазначеної суми не передбачає повторного вирішення спору про право, визначення нового розміру пенсії або встановлення нового обов`язку, який не випливав би з рішення суду.
Фактично йдеться про забезпечення виконання вже встановленого судом обов`язку щодо виплати пенсії в сумі, обчисленій самим боржником.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про неможливість зміни способу виконання судового рішення виключно через його зобов`язальний характер є помилковим.
Колегія суддів ураховує, що у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 надано правову оцінку застосуванню абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-IX.
Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавчі зміни спрямовані на забезпечення ефективного виконання судових рішень щодо пенсійних виплат, зокрема у випадках, коли пенсійним органом проведено перерахунок, визначено належну до виплати суму, проте фактичної виплати коштів не здійснено.
Застосування передбаченого статтею 378 КАС України процесуального механізму за таких обставин не означає повторного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Зазначений правовий підхід підлягає врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.
Водночас посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 340/6875/21 та від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18 не можуть бути визначальними для вирішення цієї справи.
Наведені постанови ухвалено до набрання чинності Законом № 4094-IX, яким запроваджено спеціальну підставу для зміни способу виконання судових рішень щодо пенсійних виплат.
Тому правові висновки, сформульовані за попереднього нормативного регулювання, мають застосовуватися з урахуванням чинної редакції частини третьої статті 378 КАС України.
Аналогічний підхід до застосування частини третьої статті 378 КАС України викладено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі № 580/3019/22.
У зазначеній справі суд апеляційної інстанції виходив із того, що проведення пенсійним органом перерахунку пенсії та визначення суми доплати без її фактичної виплати свідчить про невиконання судового рішення у відповідній частині.
За умови спливу двох місяців з дня набрання рішенням законної сили така обставина становить самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення відповідно до абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України.
Колегія суддів вважає наведений підхід застосовним до спірних правовідносин, оскільки у справі, що розглядається, пенсійним органом також проведено перерахунок пенсії, визначено конкретну суму заборгованості, проте її фактичної виплати не здійснено.
Колегія суддів відхиляє висновки суду першої інстанції про те, що залежність фактичної виплати пенсійної заборгованості від бюджетного фінансування виключає можливість зміни способу виконання судового рішення.
Відповідно до статті 46 Конституції України право на соціальний захист належить до конституційно гарантованих прав особи.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено обов`язковість виконання судових рішень.
Нестача бюджетних коштів не може сама по собі звільняти суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.
При цьому зміна способу виконання судового рішення не означає покладення на відповідача нового матеріального обов`язку, а спрямована на забезпечення реалізації вже встановленого судом обов`язку щодо виплати належних позивачці коштів.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначає особливості виконання рішень, боржниками за якими є державні органи.
Зокрема, статтею 3 зазначеного Закону врегульовано виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу через органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення відповідної суми дає можливість застосувати передбачений законодавством механізм примусового виконання рішення про стягнення коштів.
Саме по собі те, що зміна способу виконання не забезпечує негайного надходження коштів на рахунок стягувача, не є підставою для відмови в застосуванні процесуального механізму, прямо передбаченого законом.
Протилежний підхід фактично ставив би реалізацію права особи на виконання судового рішення в залежність від бюджетного фінансування та позбавляв би стягувача передбаченого законом ефективного засобу захисту.
З установлених обставин убачається, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року стосується перерахунку та виплати пенсії.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії та визначено суму заборгованості у розмірі 126 730,20 грн.
Водночас фактичної виплати зазначеної суми не здійснено.
При цьому заява про зміну способу виконання судового рішення подана 22 вересня 2025 року, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту ухвалення рішення суду.
За умови набрання зазначеним рішенням законної сили не пізніше 22 липня 2025 року та відсутності фактичної виплати заборгованості станом на час розгляду заяви встановлені обставини відповідають спеціальній підставі, передбаченій абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України.
З огляду на те, що сума заборгованості визначена самим пенсійним органом, зміна способу виконання судового рішення шляхом стягнення 126 730,20 грн не змінює суті вирішеного спору, а забезпечує виконання встановленого судом обов`язку щодо виплати пенсії.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ґрунтується на неправильному застосуванні положень статті 378 КАС України.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 378 КАС України, не врахувавши спеціального правового регулювання, запровадженого Законом № 4094-IX.
Відтак ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо зміни способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року.
Керуючись статтями 2, 14, 77, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів —
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 620/686/25 скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 620/686/25 задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 620/686/25 у частині виплати нарахованої заборгованості з пенсії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 серпня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 126 730 (сто двадцять шість тисяч сімсот тридцять) гривень 20 копійок.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
А.Ю. Кучма
Оригінал: reyestr.court.gov.ua