Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/19531/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №420/19531/25

Суддя: Бітов А.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19531/25

Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:17.08.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі – в/ч) НОМЕР_1 про:

- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він з 27 березня 2017 року по 24 січня 2025 року включно проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . 24 січня 2025 року Позивач виключений зі списків в/ч НОМЕР_1 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 січня 2025 року №24 з огляду на переведення до іншої в/ч.Військовою частиною протягом 2022-2025 років здійснювалось оподаткування військовим збором належного позивачу грошового забезпечення на період безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації без його подальшої компенсації. Вказаним, військовою частиною проігноровано існування Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану" від 19 червня 2022 року №2308-IX, компенсацію стягнутого військового збору не виплачено.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що додаткова винагорода була запроваджена лише на період дії воєнного стану в Україні, носить виключно тимчасовий характер та не може входити військовослужбовців. Зазначені спірні періоди проходження військової служби позивачем підпадають під дію абз.4 п.1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі – Постанова №168), а саме військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. До того ж, зазначені спірні періоди проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме до 24 березня 2023 року (Постанова Кабінету Міністрів України №244 від 17 березня 2023 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1161" (далі – Постанова №244)), в будь якому випадку не можуть підпадати під звільнення від утримання військового збору, оскільки зміни, внесені згідно з Постановою №244 відбулися лише 24 березня 2023 року. Після внесених змін згідно з Постановою №244 звільнення з військової служби позивачем від 17 березня 2023 року та до самого звільнення, ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду без врахування військового збору (у розрахунку кількості днів отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн.), що можна прослідкувати із карток особового рахунку військовослужбовця. А тому, як вбачається із адміністративного позову, та додатків, які в ньому наявні, виплати за заявлені періоди проходження служби ОСОБА_1 , після внесених змін згідно з Постановою №244, були виплачені без врахування військового збору, і, як наслідок правомірно та у повному обсязі.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 – задоволено повністю.

Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору за періоди з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно.

В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, що особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Тобто, дія абз.1 п.1 Постанови №168 стосується лише Державної служби з надзвичайних ситуацій, осіб начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейських. Тобто, дія абз.2 п.1-1 Постанови №168 стосується лише, в нашому випадку, військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та яким щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Апелянт вказував, що зазначені спірні періоди проходження військової служби позивачем підпадають під дію абз.4 п.1-1 Постанови №168, а саме військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. До того ж, зазначені спірні періоди проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме до 24 березня 2023 року (Постанова №244), в будь-якому випадку не можуть підпадати під звільнення від утримання військового збору, оскільки зміни, внесені згідно з Постановою №244 відбулися лише 24 березня 2023 року. Після внесених змін згідно з Постановою №244 та до самого звільнення з військової служби позивачем, ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду без врахування військового збору(у розрахунку кількості днів отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн.), що можна прослідкувати із карток особового рахунку військовослужбовця. А тому, як вбачається із адміністративного позову, та додатків, які в ньому наявні, виплати за заявлені періоди проходження служби ОСОБА_1 , після внесених змін згідно з Постановою №244, були виплачені без врахування військового збору, і, як наслідок правомірно та у повному обсязі.

Крім того, апелянт вказує, що в/ч НОМЕР_1 було правомірно оподатковано військовим збором грошове забезпечення ОСОБА_1 за спірні періоди, а саме: з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 24 січня 2025 року №24, ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період з 13 березня 2022 по 29.11.2022, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 , що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 22.01.2025 №0666/118/601.

Вважаючи дії відповідача щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення за періоди з 09 липня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08.09.2023 по 18 березня 2024, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року включно протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не спростовано, що у спірні періоди позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та отримував додаткову винагороду, а відтак позивач має право на компенсацію утриманого військового збору. Додатково на вірність таких висновків свідчить абз.5 Постанови №244, відповідно до якого навіть у місяці позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати, тобто будь – яке нараховане та отримане грошове забезпечення військовослужбовця звільняється від оподаткування військовим збором у такому місяці. За таких обставин, дії відповідача щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 в спірні періоди є протиправними та не узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ПК України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану" від 19 червня 2022 року №2308-IX, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС)", Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пп.164.2.1 п.164.2 ст. 164 ПК України, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК України.

Пунктом 16-1 ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

У відповідності до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Згідно п.163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено пп.пп.164.2.1-164.2.18 п.164.2 ст. 164 ПК України.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 ПК України, що передбачені пп.164.2.20 п.164.2 ст. 164 ПК України.

Ставка військового збору становить 1.5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (пп.165.1.10 п.165.1 ст. 165 ПК України).

Абзацом 1 пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділу IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп.пп.3 і 4 п.170.13-1 ст. 170 ПК України.

Згідно з абзацом другим пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (далі - ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

Відповідно до абзацу третього пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).

У Постанові Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС)", з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №650 від 22 серпня 2018 року) вказано наступне:

Відповідно пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Враховуючи вищенаведені правові приписи, колегія суддів доходить висновку, що до введення в Україні режиму військового стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно пп.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено і діє дотепер воєнний стан.

Законом України від 19 червня 2022 року №2308-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України" щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09 липня 2022 року, внесено наступні зміни: Підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

У зв`язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).

Пунктом 1 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 19 червня 2022 року №2308-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану" (далі – Закон №2308-ІХ) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Отже, Законом №2308-ІХ, який набув чинності 09 липня 2022 року, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.

За змістом ст. 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, дія цього Закону №2308-ІХ може розповсюджуватися на спірні правовідносини виключно з 09 липня 2022 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що дія вищезазначеного Закону може розповсюджуватися на спірні правовідносини виключно з 09 липня 2022 року.

Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244, яка набрала чинності з 24 березня 2023 року, згідно з якою до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС)", з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором внесені зміни:

Назву постанови викладено в такій редакції:

1. Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

2. У постановляючій частині:

1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту: у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1253, №58, ст. 3463, №82, ст. 5035; 2023 р., №13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.

У зв`язку з цим абз.4 вважати абзацом шостим;

2) абзац шостий після слів операції Об`єднаних сил (ООС) доповнити словами здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Отже, тільки з прийняттям Постанови №244 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абз.1 п.1 Постанови №168, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Як правильно вказав суд першої інстанції, ці норми Постанови можуть бути застосовні при вирішенні даного спору за період починаючи з 24 березня 2023 року, оскільки вона розповсюджується тільки на спірні правовідносини, які виникли після прийняття вказаного нормативно-правового акта та набрання ним чинності.

Отже, Закон №2308-ІХ, яким прийнято пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09 липня 2022 року, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін, внесених Законом України від 19 червня 2022 року №2308-ІХ був визначений Кабінетом Міністрів України у березні 2023 року у Постанові №244.

Таким чином, у період з 09 липня 2022 року по 23 березня 2023 року діяли тільки норми Закону №2308-ІХ, а з 24 березня 2023 року також почали діяти норми Постанови №244.

Отже, оскільки у період з 09 липня 2022 року по 23 березня 2023 року був відсутній порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором відповідно до змін, внесених у ПК України Законом №2308-ІХ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не може бути позбавлений права на отримання пільги з оподаткування військовим збором, встановленої цим Законом.

Відповідачем жодним чином не спростовано, що до врегулювання умов застосування пільг з оподаткування військовим збором Постановою №244, таке питання було врегульовано Законом №2308-ІХ, а відтак, такі пільги існували.

Таким чином, твердження відповідача про те, що від оподаткування військовим збором звільняється грошове забезпечення, яке виплачується військовослужбовцям, у разі підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, лише з моменту набрання чинності Постановою №244 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Законом №2308-ІХ встановлено, що від оподаткування військовим збором під час дії військового стану звільняється грошове забезпечення осіб, на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

Згідно з Окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/а/29 (далі – Окреме доручення, застосовується з 01 червня 2022 року) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та інше.

За відсутності нормативно-правового акта, яким у спірному періоді визначався порядок підтвердження безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, колегія суддів вважає, що має застосовуватись у спірних правовідносинах щодо періоду з 09 липня 2022 року по 23 березня 2023 року роз`яснення, наведені в окремому дорученні Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/а/29.

Разом з тим, із прийняттям Постанови №244 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим п.1 Постанови №168, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України вих. №0666/118/601 від 22.01.2025 року, позивач в період з 13 березня 2022 по 29 листопада 2022, з 03 грудня 2022 року по 28 березня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 11 серпня 2023 року, з 29 серпня 2023 року по 03 вересня 2023 року, з 08 серпня 2023 року по 18 березня 2024 року, з 24 березня 2024 року по 03 червня 2024 року, з 11 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, з 01 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з. 01 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, з 23 жовтня 2024 року по 06 грудня 2024 року, з 15 листопада 2024 року по 21 січня 2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно за вказані періоди позивач отримував додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. (пропорційно часу участі у таких заходах.).

Колегія суддів зазначає, що пільга, запроваджена Законом №2308-ІХ, стосується саме періоду дії правового режиму воєнного стану та поширюється на доходи у вигляді грошового забезпечення осіб на період їх безпосередньої участі у відповідних заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

Правовий режим воєнного стану запроваджено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ.

Крім того, враховуючи, що Закон №2308-ІХ набрав чинності з 09 липня 2022 року, компенсації підлягає військовий збір починаючи з 09 липня 2022 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 в спірні періоди є протиправними та не узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua