Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №489/3879/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 489/3879/26

Категорія:113070100 Головуючий в 1 інстанції: Микульшиної Г.А.,

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 17.08.2026 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

при секретарі – Алексєєвій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним і скасування рішення, скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до, Управління патрульної поліції (далі – УПП) в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (далі – ДПП) у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення УПП в Миколаївській області №245/41/16/01-2026 від 01 травня 2026 в частині направлення матеріалів справи на новий розгляд;

- визнати протиправною та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7068608 від 22 квітня 2026 року та постанову серії ЕНА №7320493 від 05 червня 2026 року;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що оскаржувані постанови незаконні, необґрунтовані та такі, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначав, що за результатами розгляду його скарги начальником УПП в Миколаївській області було прийнято рішення №245/41/16/01-2026, яким постанову скасовано а матеріали справи направлено на новий розгляд. Вважав рішення в частині направлення на новий розгляд протиправним, а справу такою, що підлягає закриттю. У рішенні від 01 травня 2026 року відповідач прямо визнав, що інспектор невірно зазначив місце вчинення правопорушення, невірно здійснив кваліфікацію та вказав дорожню розмітку 1.16.3, яка на даній ділянці дороги взагалі відсутня. Також відповідач визнав, що у постанові міститься посилання на нагрудний відеореєстратор №474544, на якому відсутня фіксація порушення. ОСОБА_1 вказував на та, що скасування відповідачем оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд є намаганням усунути істотні порушення, допущені при складанні постанови, і протиправно притягнути його до адміністративної відповідальності.

Від відповідача – ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив суд в частині скасування постанови ЕНА №7068608 від 22 квітня 2026 року закрити провадження, в іншій частині позовних вимог — відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом. Проте, під час перевірки було встановлено, що місце вчинення правопорушення, визначене у постанові, не відповідає фактичному. Також інспектором було невірно здійснено кваліфікацію правопорушення, та помилково зазначено дорожню розмітку 1.16.3, яка відсутня на вказаній ділянці дороги. Крім того, помилково зазначено час вчинення адміністративного правопорушення. Окрім викладеного, в ході перевірки було встановлено, що технічний засіб, яким проводилась фіксація порушення, в фабулі постанови серії ЕНА №7068608, зазначено нагрудний відеореєстратор №474544. Однак, на даному відео відсутня фіксація порушення, наявна лише розмова з водієм та розгляд справи. Відомості про технічний пристрій, яким було зафіксовано вчинене правопорушення, у постанові відсутня. Враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП, постанову серії ЕНА №7068608 від 22 квітня 2026 року було скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд. Вказане в повному обсязі відповідає положенням діючого законодавства.

Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до УПП в Миколаївській області про визнання протиправним і скасування рішення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задоволено частково.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7320493 від 05.06.2026 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнуто з ДПП Національної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПП ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- постанова серії ЕНА №7320493 від 05 червня 2026 року за ч.1 ст. 122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною;

- поза увагою суду першої інстанції залишились надані стороною відеодокази, які судом не були безпосередньо досліджені з посиланням на їх неналежність та недопустимість, що є грубим порушенням норм процесуального права та призвело до неповного з`ясування обставин справи;

- виявлені в першій постанові дефекти (неточності) мають характер виключно технічних описок. Вони не спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, не змінюють суті вчиненого проступку та не нівелюють вину Позивача. Належне правове реагування УПП в Миколаївській області ДПП полягало в усуненні цих технічних недоліків, у зв`язку з чим нову постанову у справі про адміністративне правопорушення було винесено у суворій відповідності до встановленого законом процесуального порядку.

Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПП, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7068608, вбачається, що 22 квітня 2026 року о 13:08:06 год. на в м. Нова Одеса, вул. Центральна (Леніна), 376, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Citan, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив проїзд через розмітку 1.16.3, де заборонено здійснювати проїзд через неї, БК-474544, чим порушив п.11. ПДР – Порушення забор. виїзду на трамв. колію зустріч. напрямку відокрем. нід проїз. част. трамв. колії та розділ. смугу.

Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Заперечуючи проти вказаної постанови та, зокрема, вказуючи на те, що в м. Нова Одеса відсутні трамвайні колії, позивач ОСОБА_1 22 квітня 2026 року звернувся зі скаргою на постанову серії ЕНА №7068608 до УПП в Миколаївській області ДПП.

Згідно рішення начальника УПП в Миколаївській області ДПП від 01 травня 2026 року постанову серії ЕНА №7068608 від 22 квітня 2026 року, винесену відносно позивача - скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд. При цьому при розгляді скарги ОСОБА_1 при винесенні даного рішення було встановлено наступні обставини:

- під час перегляду та аналізу відеозапису з автомобільного відеореєстратору, наданого інспектором в якості доказу вчиненого правопорушення, вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz Citan, д.н.з. НОМЕР_1 на ділянці автомобільної дороги загального користування Н-24 "Благовіщенське-Миколаїв (через Вознесенськ)" км 185+700 м (в`їзд до м. Нова Одеса з боку с. Троїцьке) перетнув дорожню розмітку 1.16.1 "Позначає острівці, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків" ПДР України та прямо проїхав напрямний острівець;

- з відеозапису руху автомобілю вбачається наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП;

- в ході перевірки було встановлено, що як технічний засіб, яким проводилася фіксація правопорушення, в фабулі постанови серії ЕНА №7068608 зазначено нагрудний відео реєстратор №474544. Однак на даному відео відсутня фіксація порушення, наявна лише розмова з водієм та розгляд справи. Відомості про технічний прилад, яким було зафіксовано правопорушення, в постанові відсутні;

- інспектором невірно зазначено місце розгляду справи та місце вчинення правопорушення, адреса м. Нова Одеса, вул. Центральна, біля буд. 376, не відповідає дійсності;

- інспектором невірно здійснено кваліфікацію вчиненого правопорушення та зазначено дорожню розмітку 1.16.3, яка відсутня на вказаній ділянці дороги.

У відповідності до повідомлення УПП в Миколаївській області ДПП від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами розгляду його скарги постанову серії ЕНА №7068608 від 22 квітня 2026 року скасовано; у зв`язку з допущеними порушеннями до працівника УПП в Миколаївській області ДПП застосовано заходи дисциплінарного впливу.

05 червня 2026 року інспектором УПП в Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7320493, відповідно до якої вбачається, що 22 квітня 2026 року о 13:05 год. в м. Нова Одеса, траса км 185+700 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Citan, д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д Благовіщенське-Миколаїв (через Вознесенськ) в`їзд до м. Нова Одеса з боку с. Троїцьке, та перетнув дорожню розмітку 1.16.1 ПДР України та проїхав напрямний острівець прямо,чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України, зафіксовано на БК-474544, 470253, та відео порушення даного водія, чим порушив п. 8.5.1 ПДР – порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваній постанові не міститься не лише будь-яких посилань на технічний засіб, на який здійснено фіксування вказаного правопорушення, а й взагалі відомостей про ідентифікуючі відомості такого відеозапису.

Таким чином, вина позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.

Аналізуючи обставини справи, досліджені матеріали, зокрема оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності та скасування постанови серії ЕНА №7320493.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, КУпАП, Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється ст. 7 КУпАП, якою визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції інспектора з паркування, здійснюється на основі суворого додержання принципу законності.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).

Відповідно ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п.1.1, 1.9 Правил).

Слід враховувати, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

- дату розгляду справи;

- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

- опис обставин, установлених під час розгляду справи;

- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

- розмір штрафу та порядок його сплати;

- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Також, виходячи з обставин справи, слід враховувати, що позивач заперечує вчинення адміністративного правопорушення, що в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.

Водночас, відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Доводячи правомірність та обґрунтованість свого рішення, відповідач зазначав, що вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вказує про відсутність доказів, які б підтверджували порушення позивачем правил дорожнього руху.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки являється лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду виявленого правопорушення.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що факт скоєння позивачем правопорушення та дотримання поліцейським процедури розгляду справи не підтверджений відповідними доказами.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших доказів вчинення позивачем даного адміністративного правопорушення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого, відповідно до процесуального законодавства, покладено обов`язок доведення правомірності своїх рішень та дій, не надано.

Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №177/525/17 факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина позивача у порушенні ПДР не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача сама по собі не доводить наявність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.