Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №420/4289/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4289/26

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

повний текст судового рішення

складено 29.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

при секретарі –Марченко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі в поліції, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

16.02.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №265 від 02.02.2026 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП Одеській області» в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №189о/с від 06.02.2026 «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби), з 06 лютого 2026 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області України, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років з 06.02.2026;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на період з 06.02.2026 по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на власне бачення події, яка сталась 06.01.2026, та на те, що службове розслідування обставин події, яка сталась 06.01.2026, проведено з процедурними порушеннями (не допитано заявників щодо неналежної поведінки громадянина ОСОБА_2 ; позивачу не надсилались виклики для надання пояснень) Також позивач вважав, що, приймаючи оскаржувані накази, відповідач не врахував характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Позивач звертав увагу, що відповідач не врахував того, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, не врахував службову характеристику позивача від 04.02.2026, наявні у позивача медалі, грамоти та подяки, а також не врахував того, що позивач має проблеми зі здоров`ям та хворіє.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилаючись на власне бачення події, яка сталась 06.01.2026, зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що службове розслідування було проведене відповідачем без дослідження в повному обсязі всіх доказів та наявної інформації

На думку апелянта, вчинені ним дії не є такими, що порочать звання поліцейського. Апелянт звертає увагу на те, що фактично підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є матеріали кримінального провадження №62026150020000083, по якому потерпілим є ОСОБА_2 , щодо якого є висновок лікарів про перебування ОСОБА_2 в стані сильного алкогольного сп`яніння. Водночас в межах вказаного кримінального провадження у апелянта відсутній процесуальний статус. Вказане, на думку апелянта, підтверджує відсутність причинного зв`язку між подією, яка сталась 06.01.2026 за участю ОСОБА_2 , та отримання останнім тілесних ушкоджень внаслідок дій позивача. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що в службовому розслідуванні не досліджено всіх обставин події, яка сталась 06.01.2026, адже фактично не допитано заявників щодо неналежної поведінки громадянина ОСОБА_2 , який неодноразово погрожував вчинити «криваву» розправу з поліцейськими.

Вказує апелянт на сумніви щодо складу дисциплінарної комісії, оскільки стосовно членів комісії відсутні згоди їх керівників щодо можливості входити до складу дисциплінарної комісії, та у позивача відсутні відомості щодо фахової підготовки членів комісії, які проводили службове розслідування; на відсутність законодавчо визначених підстав для проведення службового розслідування, оскільки Дисциплінарний статут не передбачає такої підстави як подання ОУ ДВП НПУ.

Щодо порушень під час проведення службового розслідування та щодо підстав для звільнення, апелянт зазначає такі самі підстави як і у позовній заяві, звертаючи при цьому увагу на те, що матеріали справи не містять доказів його ознайомлення з вимогами Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, а також Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179.

Доводи апеляційної скарги щодо співмірності застосованого виду дисциплінарного стягнення та вчиненого порушення зводяться до того, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не дотримався принципу співмірності.

Порушенням норм процесуального права апелянт вважає те, що суд першої інстанції прийняв відзив на позовну заяву, який був поданий відповідачем поза межами встановленого судом строку та за відсутності клопотання відповідача про продовження цього строку, без надання доказів його направлення іншим учасникам справи. Також апелянт вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності вчинення дисциплінарного проступку з боку позивача, в той час як довідка поліграфу та висновки службового розслідування не можуть однозначно свідчити про наявність дисциплінарного проступку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зокрема, на думку відповідача, апеляційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції, а наведені у ній доводи зводяться до суб`єктивного тлумачення обставин справи, переоцінки доказів та незгоди з правовою позицією суду. Відповідач звертає увагу, що фактичні обставини щодо події, яка сталась 06.01.2026, та яку викладає апелянт як у позові так і в апеляційній скарзі, не відповідають дійсності адже не узгоджуються з відеофіксацією. Проте, як у матеріалах службового розслідування, зокрема, відеозаписах з портативних відеореєстраторів поліцейських, детально зафіксовано поведінку відповідача, яка свідчить не лише про його безпосередню участь у події, але й про активну конфліктну позицію, що виходить за межі службової етики та вимог законодавства. Саме тому такі дії не можуть розцінюватися як належне виконання службових обов`язків та обґрунтовано були предметом дисциплінарної оцінки в межах проведеного службового розслідування.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах Національної поліції з 27.11.2015, з 24.02.2021 перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.01.2026 №49 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 09.01.2026 №7540-2026 (776811) та поданні Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.01.2026 №1859-2026 (401155), щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП в області, у тому числі інспекторами сектору реагування патрульної поліції цього ж районного відділу поліції старшими лейтенантами поліції ОСОБА_3 (0042139) та ОСОБА_4 (0156150), лейтенантом поліції Захаровним Олегом Михайловичем (0042141), а також поліцейським СРПП цього ж районного відділу поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (0042144), що призвело до можливого нанесення тілесних ушкоджень громадянинові ОСОБА_5 , неповідомлення на спецлінію « 102» про вказану подію, укриття зазначеного правопорушення, незабезпечення поліцейськими належної відеозйомки під час здійснення своїх повноважень, внесення працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, 08.01.2026 відомостей до ЄРДР за №62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначене службове розслідування, проведення якого вирішено здійснювати у формі письмового провадження.

Наказом ГУНП від 12.01.2026 №45о/с старших лейтенантів поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , лейтенанта поліції ОСОБА_8 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_9 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

На підставі зібраних матеріалів дисциплінарної комісією був підготовлений висновок службового розслідування, який 26.01.2026 затверджений начальником ГУНП в Одеській області.

За Висновком комісії від 26.01.2026 відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися. Запропоновано, за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ, абзаців 2, 3 пункту 2, пунктів З, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 №265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області», а саме п. 4, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказ ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 №265 доведений до ознайомлення позивача 03.02.2026, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 у відомості ознайомлення поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з наказом ГУНП в Одеській області від 02.02.2026 №265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області».

Наказом ГУНП в Одеській області №189 о/с від 06.02.2026 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0042144), поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, 06 лютого 2026 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність оскаржуваних рішень підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами, та не спростована позивачем, а службове розслідування проведене з дотримання процедури.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (надалі Закон №580-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону №580-VIII, рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

За приписами статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.

Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов`язки поліцейського.

Згідно ч. 1 цієї статті поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Так, в статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2).

Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

У відповідності до ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, предметом спірних правовідносин є застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до матеріалів справи, притягненню апелянта до дисциплінарної відповідальності слугувало проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни в тому числі і апелянтом, зокрема за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІII, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VІІІ «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, абзаців другого, третього пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу щодо порядку проведення службового розслідування, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

За приписами ч.ч. 7-8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі – Порядок №893).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку№893, проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами пунктів 4-6 розділу V Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику.

У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.

Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Щодо прав поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, на надання пояснень у пунктах 13-17 розділу V Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України зазначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз`яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Досліджуючи питання щодо порядку проведення службового розслідування, суд першої інстанції правильно врахував введення в Україні воєнного стану, оскільки Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набув чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України був доповнений розділом V.

Цей розділ визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Так, відповідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно ч. 5 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 6 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку №893 проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття наказів щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та звільнення зі служби в поліції (у зв`язку із застосування дисциплінарного стягнення) слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області від 26.01.2026.

Так, 09.01.2026 начальником УГІ ГУНП майором поліції І. Прібиловим керівництву ГУНП подано доповідну записку №7540-2026 (776811) та запропоновано призначити службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Роздільнянського РВП ГУНП, у тому числі старшими лейтенантами поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , лейтенантом поліції ОСОБА_12 , а також старшим сержантом поліції ОСОБА_9 , що призвело до можливого нанесення тілесних ушкоджень громадянинові ОСОБА_5 , неповідомлення на спецлінію « 102» про вказану подію, укриття зазначеного правопорушення, незабезпечення поліцейськими належної відеозйомки під час здійснення своїх повноважень, внесення працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, 08.01.2026 відомостей до ЄРДР за №62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, а також для вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосередніми та прямими керівниками щодо підлеглих.

Щодо фактичних обставин справи у доповідній записці начальника УГІ ГУНП ОСОБА_13 від 09.01.2026 №7540-2026, вказано, що 08.01.2025 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про факт відкриття Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, кримінального провадження за частиною другою статті 365 КК України, щодо перевищення службових повноважень окремими поліцейськими Роздільнянського РВП в Одеській області.

Встановлено, що 06.01.2026 о 09:26 зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУНП в області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_14 , про те що сусід військовий в неадекватному стані кричить та вибиває ворота сусідам, які мешкають в АДРЕСА_1 . Водночас, того ж дня зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУНП в області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_15 , що за місцем її мешкання АДРЕСА_1 , заявниця виявила розбиті вікна та ворота.

Вказане повідомлення було зареєстровано до ІКС ІПНП Роздільнянського РВП ГУНП в області від 06.01.2025 за №121, а на місце події було направлено наряди ГРПП Роздільнянського РВП ГУНП «Ротор-151» у складі, зокрема, поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Прибувши на місце події поліцейськими виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який перебував в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, не контролював свою поведінку, постійно перебував у стані змінного настрою та бачив навкруги уявних ворогів. Крім того, під час перевірки ОСОБА_5 за обліками ІНШІ було встановлено, що останній перебуває у розшуку за ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, як особа яка самовільно залишила військову частину.

Враховуючи виниклу ситуацію, а також те, що своїми небезпечними діями ОСОБА_5 міг завдати шкоду собі і оточуючим, поліцейськими до останнього застосовано засоби обмеження рухомості, а саме - кайданки.

В свою чергу попереднім вивченням відеозаписів з портативного відеореєстратору вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_17 неодноразова завдавав руками ударів ОСОБА_5 , а присутні працівники поліції не реагували на протиправні дії свого колеги. Слід зазначити, що під час вказаних подій окремі поліцейські СРПП Роздільнянського РВИ ГУНП примусово вимикали портативні відеореестратори.

В подальшому ОСОБА_5 доставлено до лікаря-психіатра КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня», щодо вирішення питання про можливість застосування до останнього заспокійливих медичних лікарських засобів, від чого ОСОБА_18 категорично відмовився.

Разом з цим будь-яких повідомлень із закладів охорони здоров`я щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_18 того дня до Роздільнянського РВП ГУНП в області не надходило.

Об 11:30 поліцейськими вищевказаних нарядів поліції, ОСОБА_19 доставлено до Роздільнянського РВП, для очікування військовослужбовців ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, яким останнього було передано о 14:05.

В подальшому, ОСОБА_5 поміщено до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, де останній 07.01.2026 поскаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим, з мстою медичного огляду, його доставлено до Військово-медичного клінічного центру південного регіону, де надано медичну допомогу та встановлено діагноз: «Закритий перелом вінцевого відростку правої ліктьової кістки без зміщення відламків, закритий перелом 7 ребра зліва без зміщення уламків». Зі слів потерпілого, ушкодження йому завдали поліцейські Роздільнянського РВП ГУНП.

Після надання медичної допомоги ОСОБА_19 повернуто до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, а про вказану подію поінформовано працівників ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, якими 07.01.2026 від останнього отримано заяву, на підставі якої 08.01.2026 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування №62026150020000083 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.

08.01.2026 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло подання ОУ ДВБ НПУ про нанесення поліцейськими Роздільнянського РВП ГУНП в області тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданні Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.01.2026 №1859-2026 встановлені обставини, аналогічні обставинам викладеним у доповідній записці начальника УГІ ГУНП Ігоря Прибілова від 09.01.2026 №7540-2026.

З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в області від 09.01.2026 №7540-2026 (776811) та у поданні Одеського управління ДВБ НПУ від 08.01.2026 №1859-2026 (401155), наказом ГУНП від 12.01.2026 №49 призначено службове розслідування.

Окрім того, на підставі пунктів 1, 2 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, частини другої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІ, та частини першої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП від 12.01.2026 №45 о/с старших лейтенантів поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_20 , лейтенанта поліції ОСОБА_21 , а також старшого сержанта поліції ОСОБА_9 було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

12.01.2026 дисциплінарною комісією ГУНП в області до Роздільнянського РВП ГУНП надіслано запит, зокрема щодо отримання відеозаписів з портативних відеореєстраторів нарядів ГРПП.

15.01.2026 до дисциплінарної комісії ГУНП в області надійшов лист Роздільнянського РВП ГУНП з додатками, зокрема відеозаписами з портативних відеореєстраторів нарядів ГРПП.

23.01.2026 до дисциплінарної комісії ГУНП в області надійшов лист з ТУ ДБР (вх. 11893-2025 (821197) з додатками, зокрема копіями окремих матеріалів з кримінального провадження №62026150020000083 від 08.01.2026.

Відносно суті скоєного порушення у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в Одеській області було встановлено, що 06.01.2026 о 09:26 зі спецлінії « 102» до Роздільнянського РВП ГУНП в області надійшло повідомлення від ОСОБА_14 , про те, що сусід військовий в неадекватному стані кричить та вибиває ворота сусідам, які мешкають в АДРЕСА_1 (ЄО Роздільнянського РВП ГУНП від 06.01.2025 №120).

Реагування на вказане повідомлення було доручено наряду ГРПП Роздільнянського РВП ГУНП «Ротор-151» у складі інспекторів СРПП Роздільнянського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та лейтенанта поліції ОСОБА_22 .

Прибувши на місце події вказаним нарядом було виявлено чоловіка у військовій формі, як у подальшому встановлено ОСОБА_5 .

У той же час ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, сидів на колоді біля подвір`я будинку АДРЕСА_2 . В ході розмови ОСОБА_23 повідомив, що він не може знайти свою дружину (як встановлено у подальшому ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з якою він спільно проживає. Остання не бере від нього слухавку.

Разом з цим ОСОБА_5 звинувачував дружину у зраді із сусідом. Окрім цього, військовослужбовець виражав своє незадоволення керівництвом ВЧ НОМЕР_1 , яке вивело його поза штат.

В ході вищевказаної розмови до поліцейських звернулася жінка (як встановлено у подальшому ОСОБА_25 ) та повідомила, що невідомою особою в її будинку АДРЕСА_1 , в якому вона наразі не проживає, розбиті вікна та пошкоджено ворота, а також двері. Поліцейські порекомендували ОСОБА_25 звернутися на лінію « 102», що нею й було зроблено (ЄО Роздільнянського РВП ГУНП від 06.01.2026 №121).

Реагування на повідомлення про побиття вікон було доручне наряду ГРПП «Ротор-153» у складі: інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , та поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Після цього ОСОБА_5 пішов до свого дому, а наряд ГРПП у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та лейтенанта поліції ОСОБА_21 під`їхали до будинку АДРЕСА_1 , де очікували на прибуття іншого наряду ГРПП у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та старшого сержанта поліції ОСОБА_9 .

Прибувши на місце події поліцейськими було виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_5 . В ході спілкування між останнім та поліцейськими почалася словесна перепалка, в ході якої працівники обох нарядів ГРПП не забезпечили ведення безперервної відеофіксації та невиправдано застосували фізичну силу до ОСОБА_5 (побиття).

Лейтенант поліції ОСОБА_26 невиправдано (з перевищенням меж крайньої необхідності) застосував засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії стосовно ОСОБА_5 .

У подальшому поліцейськими було з`ясовано, що за обліками ІПНП ОСОБА_5 перебуває у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особа, яка самовільно залишила військову частину.

Разом з цим після побиття поліцейськими ОСОБА_5 почав агресивно себе поводити та висловлюватися нецензурною лайкою стосовно поліцейських.

Враховуючи ситуацію, було прийнято рішення про затримання та доставлення до Роздільнянського РВП ГУНП після надання ОСОБА_5 відповідних заспокійливих засобів. Окрім цього стосовно ОСОБА_5 було застосовано засоби обмеження рухомості, а саме - кайданки.

В подальшому ОСОБА_5 доставлено до лікаря-психіатра КНП «Роздільнянська багатопрофільна лікарня», де військовому було надано заспокійливий та знеболювальний засіб димедрол.

Об 11:30 поліцейськими вищевказаних нарядів поліції ОСОБА_5 доставлено до Роздільнянського РВП ГУНП для очікування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 . Весь час перебування ОСОБА_5 в адміністративній будівлі Роздільнянського РВП ГУНП останній скаржився на побиття працівниками поліції, а також демонстрував наявні у нього тілесні ушкодження.

В подальшому, ОСОБА_5 поміщено до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, де останній 07.01.2026 поскаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим, з метою медичного огляду, його доставлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де надано медичну допомогу та встановлено діагноз: «Закритий перелом в-зцевого відростку правої ліктьової кістки без зміщення відламків, закритий перелом 7 ребра зліва без зміщення уламків».

Після надання медичної допомоги ОСОБА_5 повернуто до приміщення гауптвахти ВСП в гарнізонах Південного ТУ ЗСУ, а про вказану подію поінформовано працівників ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, якими 07.01.2026 від останнього отримано заяву, на підставі якої 08.01.2026 внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування №62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України.

Під час проведення службового розслідування, вивчено відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 за 06.01.2026, у частині що стосується взаємодії посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 з ОСОБА_5 . На підставі проведеного аналізу яких встановлено, що ОСОБА_18 не проявляв ознак агресії і жодної загрози для поліцейських не створював. Крім того, з відеозаписів встановлено, що до ОСОБА_5 було застосовано засіб, споряджений речовинами сльозогінної та дратівливої дії, застосовано засоби обмеження рухомості, а саме – кайданки, також з боку, зокрема, ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 були застосовані погрози, а також фізичне насильство. З хронології записів вбачається, що відеозапис з нагрудних відеореєстраторів не є безперервним, записи здійснені з перериваннями.

Також, під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують прилеглу території Роздільнянського РВП, вхід до адміністративної будівлі та парковку, з яких також не встановлено агресивну поведінку з боку ОСОБА_16 . ОСОБА_1 , згідно записів, жодних ознак отримання тілесних ушкоджень не проявляє.

Під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують, фойє адміністративної будівлі РВП та з яких вбачається, що ОСОБА_16 кричить та повідомляє, що йому зламали руку, ребра та застосували до нього фізичне насильство.

Також під час службового розслідування були дослідженні відеозаписи, які фіксують, кабінет на першому поверсі (кімната прийому громадян), з даних відеозаписів встановлено, зокрема, що ОСОБА_16 кульгає та тримається за ребра, скаржиться на стан свого здоров`я.

Таким чином, під час службового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_2 прибув до РВП з явними ознаками тілесних ушкоджень та постійно скаржився на стан свого здоров`я, а також побиття поліцейськими, які його затримували та доставляли до РВП.

З матеріалів службового розслідування також вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_1 надавав пояснення щодо події що трапилась 06.01.2026 року.

Так, 14.01.2026 року ОСОБА_1 надав пояснення старшому інспектору ВСР УГІ ГУНП в Одеській області майору поліції А.Швець, в яких зазначено, що 06.01.2026 він заступив на добове чергування в наряд ГРПП «РОТОР-153». У подальшому об 09:55 надійшло повідомлення про те, що за адресою м. Роздільна, Поліцейська, 59а виявлено розбиті вікна та пошкоджені ворота (заявниця ОСОБА_28 ). Наряд з позивачем прибув о 10:03 та побачили, що на місці перебуває вже наряд «РОТОР-151», який спілкувався із заявницею та вони долучилися до їх розмови. Заявниця стверджувала, що хтось розбив у неї два вікна та пошкодив ворота. В цей момент позивач почув, що у сусідній хаті хтось дебоширіть. Далі із сусіднього будинка вийшла особа у військовій формі (як встановлено у подальшому ОСОБА_29 ) та почала виражатися нецензурною лайкою. Далі позивач та частина поліцейських пішли спілкуватися із ОСОБА_29 , а один поліцейський залишився із ОСОБА_30 для відбирання пояснення та заяви.

Підійшовши до ОСОБА_29 встановили, що останній перебуває у неадекватному стані з ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю, порушена координація рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці). ОСОБА_29 з невідомих причин погрожував фізичною розправою поліцейським, а також заявляв, що думає як нас роззброїти. Більш того він намагався порвати на собі одяг та у подальшому зняв бушлат та кинув його на землю. Разом з цим позивач бачив чохол від ножа, який валявся біля забору.

Далі у зв`язку з поганим самопочуттям позивач пішов до автомобілю, щоб вжити лікарські засоби (на травах). Коли він рухався у зворотному напрямку до ОСОБА_29 , останній почав ще більше проявляти агресію, а колеги позивача тримали його та відштовхували. Однак він не заспокоювався погрожував працівникам поліції фізичною розправою. Далі він зненацька наніс позивачу удар ногою в пах та ОСОБА_1 відмахнувся лівою рукою та потрапив ОСОБА_29 в область голови. Далі ще два рази відштовхував його у ліве плече.

Бачивши реальну загрозу оточуючим, колегами було прийнято рішення про застосування фізичної сили та кайданок (сльозогінний газ поліцейські не застосовували). Далі працівники поліції поклали ОСОБА_29 на землю. ОСОБА_31 затриманого ніхто не бив.

Після чого працівники поліції посадили Філимоненка до службового ТЗ РЕНО 1642 та доставили до місцевої лікарні для освідування, де лікар-психіатр вколов йому заспокійливе та встановив алкогольне сп`яніння.

У подальшому працівники поліції доставили ОСОБА_29 до Роздільнянського РВП, де передали його працівнику СКП для подальшого його передачі до ВСП ЗСУ, а наряд позивача продовжив несення служби на території реагування.

Стосовно ОСОБА_29 жодного документа працівники поліції не складали.

На питання старшого інспектора чому працівники поліції не повідомили на спецлінію « 102» про факт побиття та нелюдського відношення стосовно ОСОБА_29 , ОСОБА_1 пояснив, що факту побиття не було, спецзасоби та фізична сила була застосована згідно ст. 44 та ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію».

ОСОБА_1 в поясненнях також зазначив, що він не вимикав свій портативний відеореєстратор під час спілкування з ОСОБА_29 . Вказав, що відеореєстратор має здійснювати відеофіксацію під час виконання службових обов`язків, це передбачено наказом МВС №1026.

На питання чи завдавав він ударів ОСОБА_29 позивач вказав, що лише відштовхував його. Також зазначив, що впевнений, що тілесні ушкодження ОСОБА_29 отримав від працівників ВСП ЗСУ, коли його забрали з РВП.

Позивач у поясненнях вказав, що жодного порушення службової дисципліни 06.01.2026 він не вчиняв і будь-яку провину не визнає.

Згідно з Висновком службового розслідування, оскільки між поясненнями старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та зібраними матеріалами було виявлено розбіжності, останньому було запропоновано підтвердити свої пояснення на поліграфічному дослідженні.

З довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 20 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 встановлено наступні результати: на питання №1 “Чи завдавали Ви ударів 06.01.2026 ОСОБА_5 ?” ОСОБА_1 відповів “Ні”. Як вказано в довідці від 20.01.2026 року, результати опитування дають змогу дійти таких висновків: За результатами проведеного ПФДзВП відносно тестованого виявлено значну психофізіологічну реакцію при відповіді на питання №1. Отриманий результат свідчить про наявність свідомої психологічної установки на приховування інформації по питанню №1, що винесено на ПФДзВП.

В ході службового розслідування було також отримано пояснення інших осіб, причетних до події, що трапилась 06.01.2026 року, та проведено психофізіологічне дослідження з використанням поліграфа, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 .

Також під час проведення службового розслідування було опитано, зокрема, капітана поліції ОСОБА_32 , у якого 06.01.2026 наряди ГРПП після цільового інструктажу прийшли для отримання бодікамер. В ході видачі портативних відеореєстраторів він нагадав старшим лейтенантам поліції ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , лейтенанту поліції ОСОБА_35 , а також старшому сержанту поліції ОСОБА_9 про вимоги наказу МВС №1026, в частині необхідності безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків та недопустимість примусового виключення відеозапису на портативних відеореєстраторів.

На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший сержант поліції ОСОБА_17 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-УІІІ, абзаців 2, 3 пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а також перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили, що виразилися в нанесенні ударів ОСОБА_5 в частини тіла (голову, тулуб, шию), що в подальшому могли спричинити отримання останнім тілесних ушкоджень, приниженні його честі та гідності, прояві безтактовності та перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили під час спілкування з ОСОБА_5 , нездійсненні безперервної відеофіксації спілкування з ОСОБА_5 , неповідомлення керівникові про перевищенні необхідних меж застосування фізичної сили та допущення інших порушень відносно ОСОБА_5 , які спричинили можливе отримання останнім тілесних ушкоджень, наданні завідомо неправдивих пояснень.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції дослідив відеофайли з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) посадових осіб Роздільнянського РВП ГУНП, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 за 06.01.2026, відеозаписи, які фіксують прилеглу території Роздільнянського РВП, вхід до адміністративної будівлі та парковку, відеозаписи, які фіксують, фойє адміністративної будівлі РВП, відеозаписи, які фіксують, кабінет на першому поверсі (кімната прийому громадян), в межах, що стосуються поведінки та дій ОСОБА_1 .

Додатково апеляційний суд зазначає, що відповідно до дослідженого відеофайлу №000000_00000020260106104148_0005.МР4 (з 4:20 хв до 4:50 хв запису, о 10:46 год.) вбачається агресивна психоемоційна поведінка апелянта щодо ОСОБА_5 , яка виражена у нанесені останньому трьох ударів в голову. При цьому, після першого удару ОСОБА_5 спитав апелянта навіщо він його чіпає (нецензурними словами), на що апелянт, також нецензурними словами, відповів, що він його дістав. Наведені обставини були також досліджені під час службового розслідування на знайшли своє відображення на аркушах 17-19 висновку службового розслідування.

Досліджені відео файли підтверджують встановлені дисциплінарною комісією обставини та факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Щодо порушення позивачем правил етичної поведінки суд зазначає, що узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських є Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Абзацами першим, другим, сьомим, восьмим, десятим пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Правил етичної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Таким чином, на поліцейських чинним законодавством покладений обов`язок дотримуватись норм етики, бути ввічливими, контролювати свою поведінку та емоції як у робочий, так і в не робочий час, поведінка поліцейського повинна бути прикладом для суспільства.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду 26 січня 2026 року у справі №260/271/24, від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22, від 30 вересня 2024 року у справі №600/5128/23-а.

Перевіряючи доводи апелянта щодо залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що під час службового розслідування не досліджено всіх обставин події, яка склалась 06.01.2026, адже не допитано заявників щодо неналежної поведінки громадянина ОСОБА_2 , апеляційний суд зазначає, що таке твердження спростоване змістом мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що оскільки предметом службового розслідування є діяння поліцейського, стосовно якого воно призначено, та наявність у цих діяннях ознак дисциплінарного проступку, а дисциплінарна комісія має оцінити, чи діяв саме позивач у межах повноважень, чи дотримався Правил етичної поведінки та закону, сама по собі неналежна поведінка громадянина ОСОБА_2 не виправдовує порушення дисципліни чи Присяги самим поліцейським.

Також, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, відхиляє доводи апелянта про те, що оскаржений наказ (про застосування дисциплінарного стягнення) не містить будь-яких висновків щодо характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Апеляційний суд зазначає, що стаття 19 Дисциплінарного статуту визначає перелік обставин, які враховуються під час визначення виду стягнення (характер, обставини, особа, вина, пом`якшуючі/обтяжуючі фактори тощо), але фіксація, дослідження та детальний опис цих обставин здійснюються у висновку службового розслідування, а не безпосередньо в тексті самого наказу. За змістом Висновку службового розслідування від 26.01.2026 вбачається, що він містить перелік обставин, які враховуються під час визначення виду стягнення (характер, обставини, осіб, вину, пом`якшуючі/обтяжуючі фактори тощо). Адже у висновку враховано, що апелянт діючих дисциплінарних стягнень немає, по службі характеризується позитивно, водночас дисциплінарна комісія встановила, що обставини, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, зокрема, в цій справі, відсутні (71 арк. висновку службового розслідування). Самі по собі факти наявності у апелянта неповнолітньої дитини, захворювання, нагород (подяк) не можуть слугувати обставинами, що пом`якшують відповідальність апелянта за наявності при цьому, беззаперечних доказів невиправданого жорсткого поводження апелянта, як поліцейського, з людиною.

З матеріалів справи вбачається, що як висновок службового розслідування так і оскаржуваний наказ містять посилання на нормативно-правові акти, порушення яких було допущено апелянтом, а також суть цих порушень.

Так, в оскаржуваному наказі від 02.02.2026 року №265 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області», серед іншого вказано, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 3, 4, 7, 13 частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №233 7-У ІII, пунктів 1, 2, 3, 4 частини першої статті 18, частини другої статті 29, частини третьої статті 43, частини першої статті 44, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 №580-УІІІ “Про Національну поліцію”, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, абзаців другого, третього пункту 2, пунктів 3, 4, розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Твердження апелянта про порушення процедури його виклику для надання пояснень апеляційний суд відхиляє як неспроможне, оскільки матеріалами справи підтверджений факт надання апелянтом письмових пояснень з приводу обставин, що слугували підставою для призначення службового розслідування. Також, апеляційний суд погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо наведених доводів позивача, які правильно були відхилені судом першої інстанції, адже виклик особи для надання пояснень здійснюється виключно у разі відсутності поліцейського на службі (ч. 6 статті 18 Дисциплінарного статуту). В той час як наказом ГУНП від 12.01.2026 №45 о/с апелянта було відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування та робочим місцем на час відсторонення від виконання службових обов`язків визначено приміщення Роздільнянського РВП ГУНП в області за адресою: АДРЕСА_3 .

Доводи апеляційної скарги щодо поліграфічного дослідження апеляційний суд відхиляє, оскільки отриманий результат, який свідчить про наявність свідомої психологічної установки на приховування інформації, не був покладений в основу висновків результатів службового розслідування, та є супутнім, тобто таким, що випливає з обставин події, як підтверджені відеозаписами, та які заперечував (приховував) апелянт під час службового розслідування.

Посилання апелянта на наявність кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 (за заявою від 19.01.2026), апеляційний суд відхиляє як помилкове, адже повідомлення про можливе вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення не спростовує встановлених у межах службового розслідування обставин та саме по собі не підтверджує правомірності поведінки апелянта.

При цьому, апеляційний суд погоджується із доводами відповідача проте, що відповідно до пунктів 6, 7 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, поліцейський у разі виявлення ознак кримінального правопорушення зобов`язаний невідкладно повідомити про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та невідкладно, але не пізніше 24 годин, рапортом доповісти керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Однак матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянт 06.01.2026 або протягом наступної доби повідомив на спецлінію « 102» про завдання йому тілесних ушкоджень, подав відповідний рапорт або іншим належним способом зафіксував факт вчинення щодо нього кримінального правопорушення. Апелянт стверджує, що ОСОБА_5 нібито завдав йому удару ногою в пах, однак при цьому жодного невідкладного повідомлення про кримінальне правопорушення не здійснив. Натомість відповідне звернення було подано адвокатом лише через тринадцять днів після події та вже після початку службового розслідування. Крім того, сама наявність такого повідомлення не усуває і не виправдовує встановлених дисциплінарною комісією дій ОСОБА_1 .

Перевіряючи доводи апелянта про те, що подання ОУ ДВБ НПУ не є підставою для призначення службового розслідування, апеляційний суд зазначає, що такі доводи є помилковими.

Частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачає серед підстав для призначення службового розслідування, окрім іншого, повідомлення посадових осіб, інших поліцейських, рапорти про порушення, а також безпосереднє виявлення посадовою особою поліції ознак дисциплінарного проступку за наявності достатніх даних.

Як доречно зазначив відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вирішальним є не найменування самого документа - «подання», «рапорт» чи «доповідна записка», а наявність у ньому фактичних відомостей про можливий дисциплінарний проступок.

Апеляційний суд зазначає, що службове розслідування призначено наказом ГУНП від 12.01.2026 №49 не виключно на підставі подання ОУ ДВБ НПУ від 08.01.2026 №1859- 2026, а також на підставі доповідної записки начальника УГІ ГУНП від 09.01.2026 №7540-2026. Вказані документи містять відомості про можливе нанесення працівниками поліції тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , неповідомлення про подію на спецлінію « 102», можливе укриття правопорушення, неналежне здійснення відеофіксації, а також про те, що 08.01.2026 ТУ ДБР, розташованим у м. Миколаєві, внесено до ЄРДР відомості за №62026150020000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Відхиляє апеляційний суд також і доводи апеляційної скарги щодо не дотримання відповідачем принципу співмірності стягнення із скоєним правопорушення та не надання судом першої інстанції правової оцінки вказаним запереченням позивача.

При цьому апеляційний суд зазначає, що за змістом мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд надав правову оцінку співмірності дисциплінарного стягнення із скоєним правопорушення, а незгода апелянта з наданою правової оцінкою не є підставою вважати, що така правова оцінка судом не надавалась.

Апеляційний суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 березня 2026 року у справі №420/1951/23, від 01 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі №160/12290/20.

Матеріалами справи підтверджено, що Дисциплінарною комісією встановлено комплекс умисних дій апелянта - поліцейського, які полягали у фізичному насильстві щодо особи, погрозах заподіяння тілесних ушкоджень, приниженні її гідності, ненормативній лексиці, неналежній відеофіксації, неповідомленні про порушення та наданні пояснень, які не відповідали об`єктивно зафіксованим обставинам. Апеляційний суд погоджується із позицією відповідача про те, що жорстоке та принизливе поводження поліцейського з особою, яка перебуває під фактичним контролем працівників поліції, саме по собі становить поведінку, здатну істотно підірвати суспільну довіру до поліції та несумісну з високими стандартами, встановленими для поліцейського.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач довів та належним чином обґрунтував, що за встановлені у висновку службового розслідування порушення службової дисципліни до позивача слід застосувати найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно встановив, що висновок службового розслідування був сформований у межах компетенції відповідача, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим оскаржувані накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

Неспроможними є і доводи апелянта про те, що відповідач не надав суду доказів ознайомлення апелянт з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС №1026 від 18.12.2018, та Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС №1179,

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріалами службового розслідування встановлено, що 06.01.2026 під час отримання бодікамер капітан поліції ОСОБА_36 безпосередньо нагадав, в тому числі і ОСОБА_9 вимоги наказу МВС №1026 щодо необхідності безперервної відеофіксації та недопустимості примусового вимкнення відеореєстраторів. А сам ОСОБА_1 у поясненнях дисциплінарній комісії зазначив, що йому відомо про необхідність здійснення відеофіксації під час виконання службових обов`язків та прямо послався на наказ МВС №1026.

Щодо Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, апеляційний суд зазначає, що кожен кандидат або новоприйнятий працівник під час проходження первинної професійної підготовки чи призначення на посаду обов`язково ознайомлюється з цими Правилами під підпис. При цьому незнання Правил етичної поведінки не звільняє поліцейського від відповідальності. Будь-яке їх порушення розцінюється як порушення службової дисципліни й тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №265 від 02.02.2026 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Роздільнянського РВП ГУНП Одеській області» в частині застосування до апелянта дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та, як наслідок, про відсутність правових підстав для задоволення похідних вимог про визнання протиправним та скасування наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №189о/с від 06.02.2026 щодо реалізації дисциплінарного стягнення, про поновлення на посаді поліцейського та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Перевіряючи доводи апелянт щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, прийняття судом першої інстанції відзиву на позов, який був поданий відповідачем поза межами встановленого судом строку та за відсутності клопотання відповідача про продовження цього строку, без надання доказів його направлення іншим учасникам справи, апеляційний суд зазначає таке.

Постановляючи 03.04.2026 ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, суд першої інстанції встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дні вручення цієї ухвали, для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів.

Копія ухвали суду першої інстанції була доставлена до електронного кабінету відповідача 04.04.2026 (субота), а тому вважається врученою відповідачу 06.04.2026.

17.04.2026 відповідач через електронний кабінет, подав до суду першої інстанції клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, тобто в межах 15 денного строку, встановленого ухвалою суду першої інстанції від 03.04.2026.

24.04.2026 відповідач через електронний кабінет подав відзив на позовну заяву, із 90 додатками, серед яких додаток №90 це Квитанція №6842271 про доставку 24.041.2026 документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС представнику позивача – адвокату Ільченко Катерині Романівні.

При цьому, ухвалою суду першої інстанції від 29.06.2026, було встановлено, що відзив на позов поданий з пропуском строку на один день, клопотання про продовження строку подання відзиву подане своєчасно, внаслідок чого відповідачу був поновлений строк для подані відзиву на позовну заяву.

Таким чином, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо не надання відповідачем належних та допустимих доказів наявності вчинення дисциплінарного проступку з боку позивача, апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовані матеріалами справи.

Сумніви апелянта щодо складу дисциплінарної комісії, зокрема щодо відсутності стосовно членів комісії згоди їх керівників щодо можливості входити до складу дисциплінарної комісії, апеляційний суд відхиляє, оскільки отримання згоди керівників є обов`язковим лише тоді, коли до складу комісії залучають працівників з інших органів (п. 4 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018). Проте, як відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 12.01.2026 №49 дисциплінарна комісія створена у складі працівників ГУНП Одеської області.

Щодо відсутності у апелянта відомостей стосовно фахової підготовки членів комісії, які проводили службове розслідування, то апеляційний суд зазначає, що процедура призначення дисциплінарного розслідування та визначення складу дисциплінарної комісії регулюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України і жоден із цих нормативно-правових актів не містить вимоги щодо ознайомлення поліцейського з «професійним бекграундом» (фахової підготовки) членів комісії.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 310, 3105, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складний 27.10.2026

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія