Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/7670/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7670/26

Категорія: 106020200Головуючий у суді І інстанції: Гордієнко Т. О. місце ухвалення: м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів:Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Шилова Владислава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року про зупинення провадження у справі за позовом адвоката Шилова Владислава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року адвокат Шилов В. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії, які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 , за період 29.01.2020 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 17.02.2026;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 17.02.2026 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.17 р. № 704.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року, за клопотанням відповідача, зупинено провадження у даній справі №400/7670/26 до набрання законної сили судовим рішенням Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Мотивуючи дану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що справа №400/7670/26 та справа №240/401/26 є пов`язаними, оскільки рішенням, яке набере законної сили за результатами розгляду справи № 240/401/26 будуть встановлені обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі №400/7670/26.

Тому, суд першої інстанції, керуючись пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України, який передбачає право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції, вважав можливим зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження, адвокат Шилов В. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, адвокат указує на те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції обмежився загальним твердженням про подібність правовідносин зі справою №240/401/26, однак не навів конкретних обставин, які б свідчили про тотожність предмета спору, підстав позову та фактичних обставин справ. Зокрема, судом не враховано, що період, за який оскаржується порядок нарахування грошового забезпечення у даній справі, є іншим, ніж період, який є предметом дослідження у справі №240/401/26, переданій на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Сам по собі факт виникнення спорів щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №704 не свідчить про тотожність правовідносин. Для висновку про подібність справ суд повинен був встановити збіг істотних фактичних обставин, зокрема періоду проходження служби, періоду нарахування грошового забезпечення, змісту позовних вимог та підстав позову.

Проте таких обставин в ухвалі не наведено, що свідчить про формальний характер висновку суду щодо необхідності зупинення провадження.

На думку скаржника, суд першої інстанції також не зазначив, які саме питання права не можуть бути вирішені без попереднього висновку об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та чому існуюча судова практика не дозволяє розглянути спір по суті.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, відповідно до частини 2 статті 312 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

Зупинення провадження у справі – це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Положення цієї норми наділяє суд дискреційним правом, а не покладає на нього обов`язок зупиняти провадження у справі. Використання законодавцем формулювання «суд має право» свідчить, що питання про зупинення провадження вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи та необхідності такого процесуального заходу.

Метою цієї підстави для зупинення провадження є забезпечення єдності судової практики та уникнення ухвалення рішень, які можуть суперечити майбутньому правовому висновку палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду у справі, що розглядається у подібних правовідносинах.

Колегією суддів встановлено, що Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 вересня 2026 року у справі № 400/7670/26 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Так, на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовом військовослужбовця до прикордонного загону Державної прикордонної служби України з питань перерахунку та виплати за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

У свою чергу, 22.05.2026 згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстав неоднакового застосування положення статей 7 та 265 КАС України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.

Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови КМУ №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Окрім цього, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24 червня 2025 року у справі №420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року) редакції Постанови №704.

Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

З урахуванням наведеного, мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 зі змінами, внесеними Постановою №481, у період чинності згаданої постанови з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року.

У межах даної справи № 400/7670/26 позивач оскаржує правомірність дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 , за період 29.01.2020 по 19.05.2023, з 18.06.2025 по 17.02.2026.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що правовідносини в межах справи №400/7670/26 є подібними до тих, які є предметом касаційного перегляду в справі №240/401/26, зокрема в частині застосування п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в редакції з 29.01.2020 при здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 18.06.2025.

Отже, колегія суддів вважає, що судове рішення об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26 буде мати вирішальне значення для розгляду справ щодо обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Відсутність наразі єдиного підходу зі спірного питання перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців та пенсії колишніх військовослужбовців, у період чинності Постанови КМУ №481.

За таких умов, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі № 400/7670/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів не приймає посилання адвоката на те, що спірні правовідносини, які склались у межах даної справи № 400/7670/26 не є подібними до справи № 240/401/26.

Отже, доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження, що є підставою, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції – без змін.

Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шилова Владислава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року про зупинення провадження у справі за позовом адвоката Шилова Владислава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

СуддіО.І. Шляхтицький А.Г. Федусик