Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №400/10221/26
Суддя: Семенюк Г.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10221/26
Категорія: 112010201Головуючий у суді І інстанції: Гордієнко Т. О. місце ухвалення: м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідачаСеменюка Г.В.
суддів:Федусика А.Г.
Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвокатки Порошиної Наталії Гафурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року про зупинення провадження у справі за позовом адвокатки Порошиної Наталії Гафурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2026 року адвокатка Порошина Н. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 01.06.2026 № 9/3-608 станом на 01.01.2024 та довідок Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 23.06.2026 № 3/5881/Прм станом на 01.01.2025 та № 3/5882/ Прм станом на 01.01.2026;
- зобов`язати перерахувати пенсію на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 01.06.2026 № 9/3-608 станом на 01.01.2024 та довідок Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 23.06.2026 № 3/5881/Прм станом на 01.01.2025 та № 3/5882/Прм станом на 01.01.2026, з урахуванням різниці від отриманої пенсії.
Мотивуючи даний позов, адвокатка указала, що її довіритель є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби з 2006 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон №2262-XII).
На виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 у справі № 400/6850/24 та від 25.06.2026 у справі № 400/3180/26, Департамент з питань виконання кримінальних покарань направив на адресу ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки для перерахунку пенсії від 01.06.2026 № 9/3-608 станом на 01.01.2024 та Південно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань направив відповідачу довідки від 23.06.2026 № 3/5881/Прм станом на 01.01.2025 та № 3/5882/ Прм станом на 01.01.2026.
На адвокатський запит від 03.08.2026 до ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо перерахунку та виплати належної позивачу пенсії на підставі вказаних довідок пенсійний орган відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність законних підстав для перерахунку пенсії.
Адвокатка вважає, що відмова в перерахунку пенсії суперечить вимогам Закону №2262-XII, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року зупинено провадження у даній справі №400/10221/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Мотивуючи дану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовом колишнього військовослужбовця до прикордонного загону Державної прикордонної служби України з питань перерахунку та виплати за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
22.05.2026 згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстав неоднакового застосування положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.
Суд першої інстанції, з посиланням на вимоги пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, який передбачає право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції, вважав можливим зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26, оскільки і підставою для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, і підставою для перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, є зміна (збільшення) грошового забезпечення військовослужбовців.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження, адвокатка Порошина Н. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, адвокатка указує на те, що можливість зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України пов`язана не з будь-якими подібними справами (навіть, якщо такі й дійсно подібні), а обумовлюється їх обов`язковим розглядом у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Тобто, суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Однак, адвокатка вважає, що спірні правовідносини, які склались у межах даної справи №400/10221/26 не є подібними до справи №240/401/26, яка перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Так, у справі № 240/401/26 позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправною бездіяльність прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина), яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення, та зобов`язати відповідача здійснити з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі № 240/401/26 позивач зазначив, що відповідач здійснював нарахування грошового забезпечення (основні та додаткові види грошового забезпечення) в період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025, коли позивачка проходила військову службу у вказаному прикордонному загоні ДПСУ, у значно меншому розмірі.
Тобто, предметом спору у справі № 240/401/26 є повнота нарахування та виплати грошового забезпечення під час служби.
Водночас, адвокатка указує, що у межах даної справи № 400/10221/26 предметом спору є протиправність дій ГУ ПФУ в Миколаївській області, яке не виконує перерахунок пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих Департаментом з питань виконання кримінальних покарань на виконання рішень суду, яким вже підтверджено право та підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII (збільшення грошового забезпечення військовослужбовців) та визнано протиправність дій відповідача.
Отже, предметом доказування у цій справі № 400/10221/26 є протиправність дій пенсійного органу, а не дії Державної прикордонної служби України, яка не доплачувала позивачці грошове забезпечення під час проходження служби, у справі №240/401/26.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, відповідно до частини 2 статті 312 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.
Зупинення провадження у справі – це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Положення цієї норми наділяє суд дискреційним правом, а не покладає на нього обов`язок зупиняти провадження у справі. Використання законодавцем формулювання «суд має право» свідчить, що питання про зупинення провадження вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи та необхідності такого процесуального заходу.
Метою цієї підстави для зупинення провадження є забезпечення єдності судової практики та уникнення ухвалення рішень, які можуть суперечити майбутньому правовому висновку палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду у справі, що розглядається у подібних правовідносинах.
Колегією суддів встановлено, що Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 серпня 2026 року у справі № 400/10221/26 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Так, на розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовом військовослужбовця до прикордонного загону Державної прикордонної служби України з питань перерахунку та виплати за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
У свою чергу, 22.05.2026 згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстав неоднакового застосування положення статей 7 та 265 КАС України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.
Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 КАС України в частині застосування положень Постанови КМУ №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Окрім цього, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24 червня 2025 року у справі №420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року) редакції Постанови №704.
Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
З урахуванням наведеного, мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 зі змінами, внесеними Постановою №481, у період чинності згаданої постанови з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року.
У межах даної справи № 400/10221/26 позивач оскаржує правомірність дій пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 01.06.2026 № 9/3-608 станом на 01.01.2024 та довідок Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань від 23.06.2026 № 3/5881/Прм станом на 01.01.2025 та № 3/5882/ Прм станом на 01.01.2026.
Тобто, заявлений позивачем період перерахунку пенсії охоплюється чинною Постановою КМУ №481.
Отже, колегія суддів вважає, що судове рішення об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26 буде мати вирішальне значення не тільки для розгляду справ щодо обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а й для обрахунку розміру пенсії колишніх військовослужбовців.
Відсутність наразі єдиного підходу зі спірного питання перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців та пенсії колишніх військовослужбовців, у період чинності Постанови КМУ №481.
За таких умов, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі № 400/10221/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26, оскільки і підставою для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, і підставою для перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, є зміна (збільшення) грошового забезпечення військовослужбовців.
За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів не приймає посилання адвокатки на те, що спірні правовідносини, які склались у межах даної справи № 400/10221/26 не є подібними до справи № 240/401/26.
Отже, доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження, що є підставою, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції – без змін.
Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвокатки Порошиної Наталії Гафурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року про зупинення провадження у справі за позовом адвокатки Порошиної Наталії Гафурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
СуддіА.Г. Федусик О.І. Шляхтицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua