Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/10311/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10311/25

Категорія: 112010200Головуючий у суді І інстанції: Самойлюк Г. П. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів:Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року, постановленої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/10311/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) про:

- визнання протиправними дії, що не відповідають вимогам ст.ст.43,63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, щодо сплати з 01 січня 2025 року пенсії по інвалідності із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1 із обмеженням її максимальним розміром: 30419,21 грн. та відмови вих. №3982-1664/С-02/8-1500/25 від 17.02.2025 сплачувати пенсію по інвалідності з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми: 45315,39- грн;

- зобов`язання сплачувати пенсію по інвалідності з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми: 45315,39- грн з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення , премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1 і без обмеження підсумка пенсії максимальним розміром в сумі: 30419,21 грн. та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дії, що не відповідають вимогам ст.ст. 43,63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, щодо сплати з 01 березня 2025 року пенсії по інвалідності із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1 із обмеженням її максимальним розміром : 30419,21 грн та відмови вих. №3982-1664/С-02/8-1500/25 від 17.02.2025 сплачувати проіндексовану пенсію по інвалідності ОСОБА_2 з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми: 47190,39- грн;

- зобов`язання сплачувати пенсію по інвалідності з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми: 47190,39- грн з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану” від 03.01.2025 № 1 і без обмеження підсумка пенсії максимальним роміром в сумі: 30419,21 грн. та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, яке набрало законної сили на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2025 та з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше здійснених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

08.10.2025 виданий виконавчий лист у даній справі.

17.11.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №420/10311/25.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №420/10311/25 у строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснено ГУ ПФУ в Одеській області, що відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято звіт ГУ ПФУ в Одеській області від 30.12.2025 про виконання судового рішення у справі №420/10311/25.

Встановлено ГУ ПФУ в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 16.06.2025 у справі № 420/10311/25 в частині виплати заборгованості.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області у 90-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 420/10311/25 в частині виплати заборгованості.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року скасовано в частині прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області від 30.12.2025 про виконання судового рішення у справі №420/10311/25.

Постановлено у справі нову ухвалу, якою ГУ ПФУ в Одеській області у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відмовлено.

Встановлено ГУ ПФУ в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 до Одеського окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 прийнято звіт ГУ ПФУ в Одеській області від 20.03.2026 про виконання судового рішення у справі №420/10311/25.

Встановлено ГУ ПФУ в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в частині виплати заборгованості.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області у 90-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 в частині виплати заборгованості.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області відмовлено.

Встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у тридцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, докази на підтвердження виплати ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду пенсії у належному розмірі, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії у повному обсязі.

Попереджено ГУ ПФУ в Одеській області, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, а також у разі відмови у прийнятті звіту, до керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, судом може бути застосовано штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20.07.2026 до суду першої інстанції від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025, в якому відповідач просить прийняти звіт, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, звільнити від сплати штрафу керівника ГУ ПФУ в Одеській області та встановити додатковий (новий) 3 (трьох) місячний строк для його повторного подання.

Так, пенсійний орган указує, що, на виконання судового рішення, 17.11.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 47190,39 грн.

Сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 16875,00 грн і з 01.12.2025 по 31.07.2026 – 20298,97 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на ГУ ПФУ в Одеській області. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

21.07.2026 від позивача надійшла заява про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області, в якій зазначено, що відповідачем виконано перерахунок пенсії, проте виплата пенсії здійснюється не в повному обсязі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області відмовлено.

Звільнено керівника суб`єкта владних повноважень – ГУ ПФУ в Одеській області від сплати штрафу, передбаченого частиною 3 статті 382-3 КАС України.

Встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 420/10311/25.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 420/10311/25 у 90-денний строк з дня отримання цієї ухвали, докази на підтвердження виплати ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду пенсії у належному розмірі, письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо невиплати позивачу нарахованої пенсії у повному обсязі.

Мотивуючи дану ухвалу, суд першої інстанції указав, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 не виконано, оскільки перерахована сума пенсії позивачу не виплачується, а продовжує виплачуватись у попередньому розмірі.

Крім того, що стосується доплати, яка виникла внаслідок перерахунку, вказані кошти позивачу також не виплачені, строків їх виплати відповідачем не наведено.

Разом з цим, суд першої інстанції, відмовивши пенсійному органу прийняти звіт, звільнив керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, передбаченого частиною 3 статті 382-3 КАС України.

Суд першої інстанції, керуючись практикою Верховного Суду, вважав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у тридцятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

Також апелянт просить накласти на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штраф за невиконання судового рішення в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб (133 120 грн), з яких половину суми штрафу стягнути на користь заявника, а іншу половину – до Державного бюджету України.

Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що пенсійний фонд здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення, однак не здійснив її виплату.

Крім того, пенсія у розмірі 47 190,39 грн щомісячно не виплачується пенсійним фондом.

На думку апелянта, посилання ГУ ПФУ в Одеській області на відсутність бюджетних асигнувань для виплати перерахованої пенсії, як на обставину, що звільняє від відповідальності за виконання судового рішення є безпідставними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання судових рішень.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун`єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.

Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

У відповідності до положень частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2, 3 статті 382-1 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Статтею 382-3 передбачені рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, пенсійний орган, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року, провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак перерахована сума пенсії позивачу не виплачується, а продовжує виплачуватись у попередньому розмірі.

Крім того, доплата до пенсії, яка виникла внаслідок перерахунку також не виплачена пенсійним органом.

Отже, суд першої інстанції правильно констатував про невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року та у зв`язку з цим правомірно відмовив у прийнятті звіту із встановленням нового строку для його подання.

При цьому, колегія суддів погоджується із встановленим судом першої інстанції пенсійному органу 90-денним строком з дня отримання ухвали суду для подання відповідного звіту, оскільки вважає, що такий строк буде достатнім для виконання судового рішення в умовах відсутності бюджетних коштів на виплату пенсії за судовими рішеннями.

Щодо доводів апеляційної скарги про накладення на керівника пенсійного органу штрафу, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною третьою статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частина п`ята статті 382-3 КАС України передбачає, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Одеській області, на підставі судового рішення у справі № 420/10311/25, проведено 17.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 47190,39 грн.

Сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 16875,00 грн і з 01.12.2026 по 31.07.2026 – 20298,97 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Слід зазначити, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.

Таким чином, нарахована позивачу сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №560/523/19, від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в ухвалі від 03.04.2025 по справі № 560/1080/19.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення у цій справі виконане частково. Також слід враховувати залежність здійснення виплати доплати на виконання рішення суду позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

За обставин цієї справи колегія суддів не встановила доказів того, що невиконання судового рішення було наслідком недобросовісної поведінки або умисного невиконання рішення суду керівником відповідача. Навпаки, матеріали справи свідчать про вжиття ним заходів, спрямованих на виконання рішення, у межах наданих повноважень та з урахуванням бюджетних обмежень.

Неповне або несвоєчасне виконання судового рішення саме по собі не є достатньою підставою для збереження штрафу без встановлення вини керівника суб`єкта владних повноважень та оцінки вжитих ним заходів.

Також, слід зазначити, що ГУ ПФУ в Одеській області не залишало без виконання вимоги суду, не ігнорувало встановлений судовий контроль та не ухилялося від надання інформації щодо виконання судового рішення.

За таких умов, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, передбаченого частиною 3 статті 382-3 КАС України та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що є підставою, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції – без змін.

Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо судового контролю, постановлена судом відповідно до статті 382 КАС України у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року, постановленої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

СуддіО.І. Шляхтицький А.Г. Федусик