Вирок від 25 жовтня 2026 р. у справі №522/5296/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5296/26

Номер провадження № 1-кп/522/2627/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12025163510000785 від 07.11.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. углич, рф, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

- 30.07.2025 вироком Приморського районного суду м. Одеси, за ч. 1 ч. 357, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді 3-х років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. 12.12.2025 приблизно 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 перебуваючи у залі очікування залізничного вокзалу, що розташований за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна, помітив в комірці для зарядження електроприладів мобільний телефон «Iphone 8+» у корпусі чорного кольору. В цей же час у ОСОБА_7 виник прямий протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів.

2. Реалізуючи свій протиправний умисел на заволодінні чужим майном ОСОБА_7 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним намірам та діям, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, в період дії на всій території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно -небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, сховав до кишені своєї куртки телефон «Iphone 8+» у корпусі чорного кольору, IMEІ НОМЕР_1 із сім-карткою ПрАТ «Київстар» м.н.т. НОМЕР_2 вартістю 13 838 гривень 50 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_8 .

3. У подальшому, ОСОБА_7 залишив місце скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинившии потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 13 838 гривень 5 копійок.

ІІ. Позиція обвинуваченого

4. Обвинувачений ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні 26.10.2026 року, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку.

ІІІ. Позиція потерпілого

5. Потерпілий ОСОБА_8 неодноразово повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань, однак у судові засідання не з`явився.

ІV. Оцінка суду

6. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

7. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

8. Вина ОСОБА_7 у скоєному доведена у повному обсязі.

VI. Призначення покарання

9. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

10. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

11. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:

- ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином;

- враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів протиправної діяльності);

- особу винного його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

- наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують таке;

- те, що він має непогашену судимість за вчинення умисного злочину;

- зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого у якій вказано, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк неможливе та становить високу небезпеку для суспільства.

12. За таких обставин Суд доходить висновку, що відсутні підстави для обрання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, але обираючи таке, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

13. При призначенні покарання згідно з вимогами статті 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, сукупність всіх даних, які характеризують обвинуваченого, а також спосіб і обставини вчинення діянь, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції зазначеної статті, а саме: 5 років позбавлення волі.

14. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

15. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

16. Суд не вважає за необхідне застосовувати приписи статті 75 КК в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання, оскільки вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2025 ОСОБА_7 був засуджений та йому призначено покарання за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України у виді 3 років пробаційного нагляду.

17. Крім того, згідно положень ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

18. Отже, на момент ухвалення вироку у цьому кримінальному провадженні, Суд зобов`язаний застосувати ст. 71 КК України, оскільки 30.07.2025 Приморським районним судом м. Одеси щодо ОСОБА_7 був ухвалений попередній вирок, про який було відомо суду.

19. Остаточне покарання за цим вироком Суд визначає у відповідності з вимогами ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків.

20. Згідно з підпунктом а-1) пункту 1 частини першої статті 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду.

21. Отже, 3 роки пробаційного нагляду, що призначені ОСОБА_9 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2025 відповідає 1 року 6 місяцям позбавлення волі.

VII. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

22. Цивільний позов по справі не заявлявся.

23. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.12.2026 обраний ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2026.

24. Відповідно до ст. 374 КПК України суд, при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

25. У пунктах 46, 47 рішення у справі «Руслан Яковенко проти України», заява № 5425/11, рішення від 04 червня 2015 року, ЄСПЛ чітко розмежував підстави обмеження гарантій, встановлених ст. 5 Конвенції.

26. Суд зазначив, що попереднє ув`язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

27. Також Суд вказав, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» п. 1 ст. 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв`язку з цим, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з`явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту (див. рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany), від 27 червня 1968 року, С. 23, п. 9, Series А № 7).

28. За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність залишити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.

29. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

30. Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до статті 124 КПК України.

Із цих підстав,

керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376, Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років,

2. На підставі статей 71, 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2025 у виді 1 місяця позбавлення волі та визначити остаточне покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

3. Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

4. На підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період часу з 11.03.2026 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» обраний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

6. Мобільний телефон марки «Iphone 8+», у корпусі чорного кольору IMEI: НОМЕР_1 у якому була сім-карта ПрАТ «Київстар м.н.т НОМЕР_2 на 64Gb, який переданий ОСОБА_8 на відповідальне зберігання - залишити останньому.

7. Оптичний диск формату DVD-R, з відеозаписами під назвою: NVR_ch9_ _main_20251212111455_20251212111550.dav,NVR_ch13_main_20251212111450_20251212111540.dav,NVR_ch14_main_2025121211140020251212111540.dav,NVR_ch14_main_20251212111450_20251212111540.dav,NVR_ch8_main_20251212111505_20251212111550.dav - залишити в матеріалах кримінального провадження.

8. Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на користь держави за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 3 565,60 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять 60 коп.).

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1