Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/6579/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6579/26

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

03.06.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просила:

визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області щодо не проведення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021рр., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області здійснити з 01.03.2026р. індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії в розмірі 10 846,37 грн, на коефіцієнти збільшення 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. Згідно з матеріалами пенсійної справи застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021рр. Позивач вказав, що має право на перерахунок пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії – 10846,37 грн, на коефіцієнти збільшення:

у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,

у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та

у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026р. №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Натомість, як зазначив позивач, пенсійний орган протиправно не індексує його пенсію на зазначені коефіцієнти.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечувало проти задоволення позову, оскільки для застосування коефіцієнтів, які встановлені Кабінетом Міністрів України для перерахунку пенсій для показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 рр. (10846,37 грн), відсутні законні підстави.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 13.08.2026р. позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в сумі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,046, 1,061.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням індексації у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2019-2021рр. в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,046, 1,061, та у зв`язку з цим провести нарахування та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо застосування коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 – відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 064,96 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині, якою відмовлено у задоволені позову, ОСОБА_1 (далі також – скаржник) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 03.09.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 28.09.2022 р. отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.04.2026р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, в якій просив здійснити індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121/

Головне управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області листом №19285-17363/Т-02/8-1400/26 від 11.05.2026р. повідомило, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про проведення індексації пенсій та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою від 20.02.2019р. №124, із застосуванням заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016рр., підстави для застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відсутні.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, за яким під час проведення індексації пенсії повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, помножений на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік.

Порушене право позивача підлягає захисту в межах заявлених позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,046, 1,061.

Вказуючи на підстави для застосування коефіцієнтів 1,046 та 1,061 замість 1,115, 1,121, як про це просив позивач, суд першої інстанції послався на підпункт 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 та, відповідно, на підпункт 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026р. №236, які містять спеціальні коефіцієнти, що застосовуються до пенсій, розрахованих з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 10846,37 грн.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник твердить про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо неможливості застосування коефіцієнтів збільшення 1,115, 1,121, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 та, відповідно, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026р. №236.

Позиція відповідача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон №1058-IV).

У преамбулі Закону №1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону.

Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац перший частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац другий частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац третій частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абзац четвертий частини другої статті 42 Закону №1058-IV).

У пункті 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до пункту 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 Закону№1058-IV, проводиться починаючи з 2021 р.

Отже, починаючи з 2021 р., нормативно закріплено обов`язок проведення щорічного перерахунку раніше призначених пенсій з 1 березня з метою забезпечення їх індексації. Збільшення розміру пенсійних виплат здійснюється не шляхом прямого підвищення кінцевої суми, а через корегування (збільшення) базового нормативного показника – середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що береться за основу для обчислення пенсії.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначати конкретний розмір та порядок зазначеного збільшення, обмежені двома критеріями: межами бюджету Пенсійного фонду України та обов`язковим урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991р. №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (абзац другий статті 1 Закону №1282-ХІІ).

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (абзац другого статті 2 Закону №1282-ХІІ).

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина п`ята статті 2 Закону №1282-ХІІ).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону №1282-ХІІ).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2020 р. №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ).

Державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (абзац третій статті 1 Закону №2017-ІІІ).

Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень (абзац перший статті 17 Закону №2017-ІІІ).

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (абзац п`ятий статті 18 Закону №2017-ІІІ).

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-ІІІ).

Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначений Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою від 20.02.2019 р. №124 (далі – Порядок № 124).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку № 124.

Згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 4 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ+ЗСЗ ) х 50% /100% + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до Порядку № 124.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться щороку з 1 березня.

Отже, запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій (зокрема особам, яким її призначено за Законом №1058-IV) задля сталості такого забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава зобов`язалася підтримувати купівельну спроможність населення України в умовах зростання цін. Це здійснюється шляхом підвищення виплат із застосуванням нового уніфікованого підходу – через збільшення несталого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховують для обчислення пенсії, а також завдяки покращенню матеріального становища найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Згідно з пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022р. №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 р., зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.11.2022р. №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установив, що з 1 березня 2023р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі – Постанова № 168)).

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (абзац третій пункту 2 Постанови №168).

З 1 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 р. згідно з Порядком №124, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови №127 та пунктом 4 Постанови №118, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 6 Постанови №168).

Згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023р. №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09.11.2023р. №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установив, що з 1 березня 2024р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі – Постанова № 185)).

Кабінет Міністрів України з 1 березня 2024р. до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024р. згідно з Порядком №124, також установив щомісячну доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови №127, пунктом 4 Постанови №118 та пунктом 6 Постанови №168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (підпункт 6 пункту 2 Постанови №185).

Згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 р., зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024р. №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установив, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі – Постанова № 209)).

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення / перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 Постанови №118, пунктом 6 Постанови №168 і підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185, в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 р., зокрема, частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України

Кабінет Міністрів України згідно з пунктом 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025р. №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установив, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026р. №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі – Постанова №236)).

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Постанови №236 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №168, №185, №209, №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017р. на відповідні коефіцієнти.

Відповідно, положення Порядку №124 не узгоджуються з положеннями частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (відповідно до Закону № 1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017р. (відповідно до Порядку № 124).

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на приписи статті 7 КАС України.

Так, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 7 КАС України).

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 7 КАС України).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя статті 7 КАС України).

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Суд у складі колегії суддів вважає, що такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, за яким суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019р у справі № 913/204/18, від 10.03.2020р. у справі № 160/1088/19, від 09.06.2022р. у справі № 520/2098/19, від 10.01.2023р. у справі № 340/507/22 тощо).

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 10.06.2026р. у справі № 440/7571/25, за яким «… індексація пенсій у 2021-2025 рр. повинна проводитись відповідно до постанови КМУ №127, постанови КМУ № 118, постанови КМУ № 168, постанови КМУ № 185, постанови КМУ № 209, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, відповідно».

З огляду на обставини цієї справи при проведенні перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України:

від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,

від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»,

від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

від 25.02.2026р. №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Суд у складі колегії суддів наголошує, що такий підхід узгоджується з усталеною правозастосовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025р. у справі № 200/5836/24.

Як встановив суд першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області всупереч частині другій статті 42 Закону №1058-IV, згідно з якою для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, протиправно не застосувало коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021рр. в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти у розмірі 1,197 та 1,0796.

З огляду на це суд у складі колегії не погоджується з висновком суду першої інстанції, за яким відповідач повинен застосувати понижуючий коефіцієнт під час проведення індексації пенсії позивача відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 та, відповідно, підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026р. №236.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення / перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209, на відповідний коефіцієнт збільшення.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області всупереч частині другій статті 42 Закону №1058-IV протиправно не застосувало коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021рр. в розмірі 10846,37 грн у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови №168 та 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185, підстави для застосування підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 та, відповідно, підпункту 6 пункту 2 Постанови №236 відсутні.

Натомість підлягають застосуванню пункт 1 Постанови №209 та, відповідно, пункт 1 Постанови №236, які передбачають застосування коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,115 та, відповідно, 1,121.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 10.06.2026р. у справі №440/7571/25, за яким «індексація пенсій повинна здійснюватися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), який був застосований при обчисленні конкретної пенсії, із послідовним застосуванням установлених коефіцієнтів індексації».

Збіжний підхід застосовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10.06.2026р. у справі №440/12722/25 та від 06.07.2026р. у справі № 560/19245/25.

З огляду на зазначене відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 р. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Отже, суд у складі колегії суддів за наслідками розгляду апеляційної скарги встановив підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині, що стосується відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування коефіцієнту збільшення 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови №209 та коефіцієнту збільшення 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови №236.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції у частині, що стосується відмови у задоволенні позовних вимог щодо застосування коефіцієнту збільшення 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови №209 та коефіцієнту збільшення 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови №236 та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Відповідно до квитанції 5874-5630-7668-4077 від 31.08.2026р. за подання апеляційної скарги позивач сплатила 1598 грн (а.с. 57).

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України на користь ОСОБА_1 повинен бути стягнутий судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1597,44 грн. Стягнення вказаної суми зумовлене належним розміром судового збору, який повинен був бути сплачений до суду апеляційної інстанції з урахуванням того, що апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд».

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 р. у справі №400/6579/26 скасувати у частині, якою відмовлено у задоволені позовних вимог.

Прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, викласти абзаци другий та третій резолютивної частини у такій редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 у сумі 10846,37 гривень, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна,1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з урахуванням індексації у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2019-2021рр. в розмірі 10846,37 гривень, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, та у зв`язку з цим провести нарахування та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026 р., з урахуванням раніше виплачених сум».

Абзац четвертий резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 р. у справі №400/6579/26 виключити.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2026р. у справі №400/6579/26 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій