Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №400/5585/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №400/5585/25

Суддя: Семенюк Г.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5585/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Лісовська Н. В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів:Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Хомича Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року про прийняття звіту щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – ГУ ПФУ в Миколаївській області) провести починаючи з 01.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року залишено без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року.

07 січня 2026 року видано виконавчий лист у справі.

12 березня 2026 року адвокат Хомич І. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області подати звіт про виконання указаного рішення протягом 1 місяця з дня отримання копії ухвали.

В обґрунтування вимог даної заяви адвокат указав, що відповідач не виконує рішення суду й штучно створює перепони для його виконання. Це полягає у тому, що суб`єкт владних повноважень утримує 1 504,73 грн з пенсії позивачки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі – Постанова КМУ №185), при тому, що сума індексації відповідно до Постанови КМУ №185 не перевищує 1 500 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року заяву представника позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області до 16 червня 2026 року подати звіт про виконання судового рішення.

10 червня 2026 року ГУ ПФУ в Миколаївській області подало звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25.

Мотиви даного звіту полягають у тому, що, на виконання судового рішення, позивачці проведено перерахунок пенсії відповідно до покладених судом зобов`язань.

Так, пенсійний орган зазначив, що розмір пенсії з 01.12.2024 склав 8203,93 грн, з 01.03.2025 – 9279,69 грн, з 01.01.2026 – 9314,79 грн.

Щодо обмеження в індексації пенсії позивачки з 01.03.2024 пенсійний орган повідомив таке.

Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2024 після виконання рішення суду становить 9708,66 грн, а саме:- 9354,51 грн - основний розмір пенсії; 354,15 грн - доплата за 15 років понаднормового стажу; 1504,73 грн - обмеження в індексації з 01.03.2024.

Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн.

Так, 9869,29 грн (розмір пенсії після перерахунку на виконання рішення суду) – 6703,93 грн (розмір пенсії до проведеного перерахунку) = 3004,73 грн.(збільшення пенсійної виплати після перерахунку); 3004,73 грн – 1500,00 грн = 1504,73 грн (розмір обмеження з 01.03.2024).

Додатково пенсійний орган звернув увагу суду, що вказана обставина не була предметом розгляду даної справи та виникла вже після виконання рішення суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року прийнято звіт ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року.

Мотивуючи дану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25 виконане ГУ ПФУ в Миколаївській області у спосіб, визначений в його резолютивній частині.

Щодо застосування ГУ ПФУ в Миколаївській області обмеження індексації з 01.03.2024 в розмірі – 1504,73 грн, суд зазначив, що дана обставина не була спірною під час розгляду справи № 400/5585/25 по суті.

Суд також вважав, що питання застосування пенсійним органом з 01.03.2024 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 Постанови КМУ № 185, розміром 1500 грн, не було предметом спору у справі №400/5585/25, суд не надавав оцінку правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження розміру індексації пенсії позивача з 01.03.2024 сумою 1500 грн та не досліджував зазначене питання.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, адвокат Хомич І. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду про прийняття звіту та ухвалити нове рішення про відмову в прийнятті звіту пенсійного органу щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25 та зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області подати новий звіт про виконання рішення суду з проведенням перерахунку пенсії ОСОБА_1 без неправомірного застосування обмеження індексації в розмірі 1 504,73 грн до суми приросту пенсії, у строк, що не перевищує 1 місяця з дня отримання відповідної ухвали.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, адвокат указує, що резолютивна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року чітко визначає спосіб виконання: перерахунок пенсії шляхом послідовного застосування конкретних коефіцієнтів збільшення – 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. Жодних застережень щодо обмеження суми приросту пенсії, отриманого в результаті застосування цих коефіцієнтів, резолютивна частина рішення суду не містить.

Питання про те, чи дійсно відповідач застосував саме ці коефіцієнти у визначений спосіб і чи не применшив він тим самим розмір пенсії, належної позивачці за рішенням суду, це, на думку адвоката, не новий спір, а питання повноти й правильності виконання вже ухваленого рішення, яке прямо охоплюється предметом судового контролю за статтею 382 КАС України. Відмовляючи в перевірці цього питання з мотивів, що воно не було предметом розгляду справи по суті, суд першої інстанції фактично позбавив судовий контроль будь-якого змісту, звівши його до формальної фіксації факту подання звіту, незалежно від його дійсної відповідності рішенню суду.

Адвокат наполягає на тому, що обмеження, встановлене пунктом 3 Постанови КМУ №185 (не більше 1 500 грн), поширюється виключно на приріст пенсії, зумовлений застосуванням коефіцієнта індексації 1,0796, запровадженого саме цією постановою за 2024 рік, а не на кумулятивний приріст пенсії, отриманий у результаті послідовного застосування всіх чотирьох коефіцієнтів (1,14 – Постанова КМУ № 118, без обмежень; 1,197 – Постанова КМУ № 168, обмеження до 1 500 грн; 1,0796 – Постанова № 185, обмеження до 1 500 грн; 1,115 – Постанова КМУ № 209, обмеження до 1 500 грн).

Тобто, на думку адвоката, пенсійний орган, обчисливши повний приріст пенсії за всіма чотирма коефіцієнтами одночасно (3 004,73 грн) і застосувавши до цієї суми обмеження в 1 500 грн, штучно та неправомірно зменшив розмір пенсійної виплати, належної позивачці за рішенням суду, на 1 504,73 грн щомісяця.

Представниця ГУ ПФУ в Миколаївській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Мотиви відзиву полягають у тому, що, відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 грн.

Так, загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2024 після виконання рішення суду становить 9708,66 грн, а саме: 9354,51 грн (основний розмір пенсії) + 354,15 грн (доплата за 15 років понаднормового стажу). Водночас з урахування пункту 3 Постанови КМУ №185 розмір пенсії з 01.12.2024 складає 8203,93 грн (9708,66 грн – 1504,73 грн (обмеження в індексації з 01.03.2024)).

9708,66 грн (розмір пенсії після перерахунку на виконання рішення суду) – 6703,93 грн (розмір пенсії до проведеного перерахунку) = 3004,73 грн.(збільшення пенсійної виплати після перерахунку); 3004,73 грн – 1500,00 грн = 1504,73 грн (розмір обмеження з 01.03.2024).

Щодо твердження апелянта про те, що суд не дослідив застосування пункту 3 Постанови КМУ № 185 пенсійний орган вважає, що питання застосування обмеження в індексації згідно пункту 3 Постанови КМУ № 185 не досліджувалось при розгляді справи №400/5585/25 та виникло вже після розгляду справи по суті, тобто фактично зазначені вимоги заявника є новим предметом спору та мають розглядатись у межах нової судової справи.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, суд апеляційної інстанції установив, що на стадії судового контролю виникло питання щодо належного виконання пенсійним органом резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25.

Спірну ситуацію коротко можна описати наступним чином.

За ствердженням адвоката Хомича І. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , пенсійний орган, виконуючи судове рішення, повинен був розрахувати суму індексації окремо за кожний рік, зокрема і за 2024 рік, відповідно до Постанови КМУ №185, та встановити чи є перевищення суми індексації у 1500 грн в 2024 році.

Натомість, пенсійний орган застосував обмеження в 1500 грн до суми приросту пенсії позивачки за чотири роки одночасно, застосувавши пункт 3 Постанови КМУ №185.

Адвокат вважає це неналежним виконанням судового рішення.

Водночас ГУ ПФУ в Миколаївській області вважає, що при виконанні судового рішення ними застосовано положення пункту 3 Постанови КМУ №185 так як це прямо передбачено, а саме: розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Тобто, здійснивши з 01.12.2024 перерахунок пенсії позивачки, на виконання судового рішення та встановивши, що розмір пенсійної виплати збільшився на 3004,73 грн, ГУ ПФУ в Миколаївській області відняло суму 1504,73 грн та встановило обмеження у 1500 грн, як це передбачено пунктом 3 Постанови КМУ №185.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції погодився з доводами пенсійного органу щодо належного виконання ними рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та прийняв звіт про його виконання.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції про прийняття звіту, з огляду на таке.

Положеннями статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 400/5585/25, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як свідчать обставини справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області провести починаючи з 01.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Так, розмір пенсії за віком визначається за формулою передбаченою Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-IV):

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

При цьому, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Застосовуючи указані положення законодавства, розрахунок пенсії позивачки має виглядати у такий спосіб:

Зс = 9 118,81 грн (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії);

Ск : К = 1,54457 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення);

Зп = Зс х (Ск : К) = 9 118,81 грн х 1,54457 = 14 084,64 грн (заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях);

Кс = 0,45083 (коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону № 1058-ІV);

П = Зп х Кс = 14 084,64 грн х 0,45083 = 6 349,78 грн.

Тобто, без урахування індексацій розмір пенсії позивачки складає 6 349,78 грн.

Поруч з цим, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», кожного року перерахунок пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт індексації).

Тому, на підставі рішення суду, індексація пенсії позивачки має нараховуватися наступним чином:

з урахуванням індексації 2022 року розмір пенсії позивачки становить: 9 118,81 грн (Зс) х 1,54457 (Ск : К) х 0,45083 (Кс) = 6 349,78 грн х 1,14 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі – Постанова КМУ № 118) = 7 238,75 грн. Тобто розмір індексації за 2022 рік становить 888,97 грн (7 238,75 грн – 6 349,78 грн);

з урахуванням індексації 2023 року розмір пенсії позивачки становить: 9 118,81 грн (Зс) х 1,54457 (Ск : К) х 0,45083 (Кс) = 6 349,78 грн х 1,14 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 118) х 1,197 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 168) = 8 664,78 грн. Тобто розмір індексації за 2023 рік становить 1 426,03 грн (8 664,78 грн – 7 238,75 грн);

з урахуванням індексації 2024 року розмір пенсії позивачки становить: 9 118,81 грн (Зс) х 1,54457 (Ск : К) х 0,45083 (Кс) = 6 349,78 грн х 1,14 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 118) х 1,197 (коефіцієнт індексації відповідно до Постанови КМУ № 168) х 1,0796 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 185) = 9 354,50 грн. Тобто розмір індексації за 2024 рік становить 689,72 грн (9 354,50 грн – 8 664,78 грн);

з урахуванням індексації 2024 року розмір пенсії Позивача становить: 9 118,81 грн (Зс) х 1,54457 (Ск : К) х 0,45083 (Кс) = 6 349,78 грн х 1,14 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 118) х 1,197 (коефіцієнт індексації відповідно до Постанови КМУ № 168) х 1,0796 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 185) х 1,115 (коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ № 209) = 10 430,27 грн. Тобто розмір індексації за 2024 рік становить 1 075,77 грн (10 430,27 грн – 9 354,50 грн).

Таким чином, розмір пенсії позивачки без доплат та надбавок має становити 10 430,27 грн, що відповідає розрахункам відповідача, однак пенсійний орган неправильно наклав обмеження на індексацію.

Сума індексації відповідно до Постанови КМУ № 118 не обмежується жодним розміром.

Також сума індексації відповідно до Постанови КМУ № 168, Постанови КМУ № 185 та Постанови КМУ № 209 не перевищує 1 500 грн.

Натомість, ГУ ПФУ в Миколаївській області утримує 1 504,73 грн відповідно до Постанови КМУ № 185, при тому, що сума індексації відповідно до Постанови КМУ № 185 не перевищує 1 500 грн.

Отже, з урахуванням «доплати за понаднормовий стаж» (354,15 грн) на виконання рішення суду розмір пенсії позивачки має складати 10 784,42 грн (10 430,27 грн (розмір пенсії за віком) + 354,15 грн (доплата за понаднормовий стаж), а не 9 279,69 грн (10 430,27 грн (розмір пенсії за віком) + 354,15 грн (доплата за понаднормовий стаж) – 1 504,73 грн (обмеження в індексації з 01.03.2024 року відповідно до Постанови КМУ № 185), які наразі нараховує та виплачує відповідач.

Слід зазначити, що резолютивна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року чітко визначає спосіб виконання: перерахунок пенсії шляхом послідовного застосування коефіцієнтів збільшення – 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Жодних застережень щодо обмеження суми приросту пенсії, отриманого в результаті застосування цих коефіцієнтів, резолютивна частина рішення суду не містить.

Понад те, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV перерахунок пенсії здійснюється шляхом послідовного збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні на відповідні коефіцієнти, встановлені окремими постановами Кабінету Міністрів України за кожен рік. Кожна з цих постанов встановлює власний, самостійний коефіцієнт індексації та (за наявності) власне обмеження суми приросту пенсії, зумовленого саме цим коефіцієнтом за відповідний рік.

Обмеження, передбачене пунктом 3 Постанови КМУ № 185, за своїм змістом та цільовим призначенням стосується виключно приросту пенсії, який виник у результаті застосування коефіцієнта 1,0796, встановленого цією ж постановою, а не сукупного приросту пенсії за попередні періоди індексації, здійсненої на підставі інших постанов Кабінету Міністрів України.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що, застосувавши обмеження в 1 500 грн до суми приросту пенсії за чотири роки одночасно, ГУ ПФУ в Миколаївській області неправильно тлумачить пункт 3 Постанови КМУ № 185.

У зв`язку з цим, позиція суду першої інстанції щодо прийняття звіту є помилковою та такою, що не відповідає фактичному виконанню суб`єктом владних повноважень рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25.

Відтак, після набрання законної сили рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позивачці виплачується пенсія пенсійним органом у меншому розмірі, аніж визначений судовим рішенням.

Дослідження питання розмежування спору щодо належного виконання судового рішення, котрий має вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, внаслідок вчинення дій, що мають безпосередній зв`язок із виконанням такого та нового адміністративного спору зберігає свою актуальність й у розглядуваному судом випадку.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 визнав правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026 у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд касаційної інстанції зазначив, що сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

Встановлений КАС України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1 – 382-3, 383 КАС України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

На підставі викладеного та з метою належного судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає необхідним, на підставі статті 382 КАС України, встановити для суб`єкта владних повноважень 30-денний строк на виконання судового рішення у даній справі та подання відповідного звіту до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 317 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови, якою відмовити ГУ ПФУ в Миколаївській області у прийнятті звіту та зобов`язати останнього подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року з проведенням перерахунку пенсії ОСОБА_1 без застосування обмеження індексації пенсії в розмірі 1 504,73 грн до суми приросту пенсії, у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання цієї постанови.

Частина 2 статті 328 КАС України передбачає, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо судового контролю, постановлена судом відповідно до статті 382 КАС України у цьому переліку відсутня, дана постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Хомича Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року про прийняття звіту щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року – скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області у прийнятті звіту щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №400/5585/25 з проведенням перерахунку пенсії ОСОБА_1 без застосування обмеження індексації пенсії в розмірі 1 504,73 грн до суми приросту пенсії, у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

СуддіО.І. Шляхтицький А.Г. Федусик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua