Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/23471/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23471/25

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо О.В.

Дата і місце ухвалення 11.09.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Єщенка О.В.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду 21.10.2025 року та прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 14.06.2025 року в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

Зобов`язано Військову частині НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

11.08.2026 року представник ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначав, що станом на дату подання цієї заяви рішення суду в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 не виконано, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про встановлення судового контролю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 від 11.08.2026 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/23471/25.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апелянт вказував на те, що сама наявність виконавчого провадження № 81529119 не могла бути підставою для відмови у встановленні судового контролю, що підтверджується судовою практикою Верховного Суду. Апелянт вважає, що навпаки, факт того, що навіть після відкриття виконавчого провадження Військова частина НОМЕР_1 не виконала судове рішення, є додатковою обставиною, яка підтверджує необхідність застосування судового контролю.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що захист прав позивача має відбуватися виключно в межах виконавчого провадження, не відповідає усталеній практиці Верховного Суду та нівелює самостійне призначення інституту судового контролю.

Крім того вважає, що обставина того, що ця справа не належить до категорії соціальних спорів, саме по собі не може обґрунтовувати відмову в заяві, коли факт невиконання судового рішення встановлений і не заперечується.

З огляду на зазначене апелянт просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 року у справі № 420/23471/25 та постановити нове судове рішення, яким заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити: зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 15 календарних днів з дня отримання судового рішення подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року у справі № 420/23471/25 в частині прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 1291 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя; невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

Таким чином право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

За обставин даної справи, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року у справі №420/23471/25, ухваленою на користь позивача, було зобов`язано військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 04.06.2026 року.

Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, представник позивача вказував на те, що станом на 11.08.2026 року судове рішення у справі №420/23471/25 військовою частиною не виконано.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції посилався на те, що на виконання судового рішення у справі № 420/23471/25, яке набрало законної сили 04.06.2026 року, Одеським окружним адміністративним судом 18.06.2026 року видано виконавчий лист № 420/23471/25. При цьому 20.07.2026 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігнатюком Владиславом Валерійовичем відкрито виконавче провадження № 81529119 з примусового виконання виконавчого листа № 420/23471/25.

Суд першої інстанції посилався на те, що оскільки виконавчий лист № 420/23471/25 перебуває на примусовому виконанні у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, права позивача можуть і повинні бути захищені шляхом вчинення виконавцем дій та прийняття рішень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень є комплексним механізмом, спрямованим на забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення, який охоплює в тому числі застосування судом заходів процесуального впливу, зокрема, шляхом зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (згідно ст. 382 КАС України).

Згідно ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Інститут судового контролю має на меті забезпечення належного та повного виконання судового рішення, що набрало законної сили, а підставою для застосування норм зазначеного інституту є підтверджений факт невиконання цього рішення (або його виконання не в повному обсязі).

У постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначене абзацом першим частини першої статті 382 КАС України диспозитивне право суду щодо встановлення судового контролю використовується залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами. При цьому встановлення судового контролю за цією нормою здійснюється з урахуванням стадійності порядку судового контролю.

Предметом розгляду стадії судового контролю щодо розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є виключно наявність об`єктивних обставин, які ставлять під сумнів належне виконання рішення суб`єктом владних повноважень.

Іншими словами, метою цієї стадії є лише встановлення доцільності самого контролю, що прямо слідує зі змісту положень частини другої статті 382-1 КАС України, згідно з якою за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення та зобов`язання подати звіт. Для задоволення такої заяви суду не потрібно на цій стадії надавати остаточну оцінку діям суб`єкта владних повноважень щодо виконання судового рішення, слід лише встановити ознаки його невиконання або неповного виконання.

Велика Палата Верховного Суду також вказала на те, що тлумачення норм статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з положеннями статті 372 цього Кодексу свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження). Зокрема, до таких підстав належать випадки, якщо: рішення суду ще не виконано, зокрема в порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку тощо (див. ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 754/12702/14-а, від 11 травня 2023 року у справі № 640/9835/20, від 07 травня 2024 року у справі № 160/5259/20, від 11 грудня 2024 року у справі № 380/9974/23).

З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що на стадії заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суд має перевірити лише наявність ознак невиконання (неповного виконання) судового рішення, на які вказує заявник, не вдаючись при цьому до аналізу причин невиконання чи правильності дій боржника. Факт невиконання судового рішення власне є достатньою і самостійною підставою для задоволення заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

В даному випадку передумовою звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю став факт невиконання судового рішення.

Матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення, як і будь-яких пояснень відповідача з цього приводу.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

При цьому колегія суддів критично відноситься до твердження суду першої інстанції про те, що права позивача можуть і повинні бути захищені саме шляхом вчинення виконавцем дій та прийняття рішень, що передбачені Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення позивача до суду на підставі статті 382 КАС України та примусове виконання рішення суду у порядку виконавчого провадження є окремими самостійними процедурами, спрямованими на виконання судового рішення, та можуть застосовуватися одночасно, а тому, посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не вичерпано заходи примусового виконання судового рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у розумінні статті 382 КАС України не є підставою, яка обмежує право заявника на подачу заяви про встановлення судового контролю задля забезпечення виконання рішення суду.

Крім того приписами частини четвертої статті 382 КАС України визначено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви, а отже й ухваленню рішення судом про її задоволення. Вказане свідчить про те, що судовий контроль можна ініціювати безвідносно до факту відкриття виконавчого провадження.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2026 року у справі № 990/282/24, в якій також наголошено на тому що норми КАС України не містять вимог про обов`язкове попереднє відкриття виконавчого провадження чи вичерпання всіх дій державним виконавцем як передумови для звернення із заявою в порядку статті 382 цього Кодексу та можливості встановлення заходів судового контролю виключно після вжиття позивачем заходів з його примусового виконання у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Як вже зазначалось вище, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, однак останні залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що за обставин цієї справи, в даному випадку були наявні підстави для задоволення поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року у справі №420/23471/25.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також зважаючи на те, що за положеннями статей 381-1, 382 КАС України судовий контроль здійснює саме суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 протягом одного місяця з дати отримання цієї постанови, подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року справі №420/23471/25.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 381-1, 382 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/23471/25 - задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дати отримання цієї постанови, подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2026 року справі №420/23471/25.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіО.В. Єщенко О.А. Шевчук