Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №420/19618/25
Суддя: Лук'янчук О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19618/25
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Лук`янчук О.В.
суддів – Бітова А. І.
– Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 року, задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Вказаним рішенням стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості:
- По штрафним санкціям, що застосовуються відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спиту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” - 10691 грн 18 коп. на бюджетний рахунок UA958999980314080561000015688, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, КБК 21081500, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с.Фонтанка/21081500;
- По штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – 388125 грн 09 коп. на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, КБК 21080900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21080900.
17.07.2026 року до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, в якій остання просить: надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розстрочку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року по справі № 420/19618/25 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 388125 грн. 09 коп. на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, КБК 21080900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21080900 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) строком на 12 місяців та встановити наступний графік виплат:
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 серпня 2026 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 вересня 2026 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 жовтня 2026 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 листопада 2026 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 грудня 2026 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 січня 2027 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 лютого 2027 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 березня 2027 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 квітня 2027 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 травня 2027 року
- сума платежу у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., до 30 червня 2027 року
- сума платежу у розмірі 28 786, 82 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 82 коп.) до 30 липня 2027 року
Розрахунок останнього платежу з урахуванням раніше сплаченої суми (останній платіж в сумі у розмірі 32344, 00 (тридцять дві тисячі триста сорок чотири) грн., з урахуванням раніше сплаченої суми у розмірі - 3557 грн. 18 коп. (три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім грн. 18 коп.) становить платіж в сумі у розмірі = 28 786, 82 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 82 коп.)
Заявниця вказала, що вона має намір добровільно виконати рішення суду, проте сплатити податкове грошове зобов`язання у розмірі 398816,27 грн. єдиним платежем не має можливості.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення - задоволено.
Розстрочено ФОП ОСОБА_1 сплату податкового боргу за рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року, яке набрало законної сили 12.05.2026 року - до 30 липня 2027 року, встановивши такий графік платежів: до 30 числа кожного місяця, починаючи з 30 вересня 2026 року, та до 30 червня 2027 року сплачувати по 32344 грн щомісяця, а залишок суми податкового боргу сплатити до 30 липня 2027 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області заперечує щодо розстрочення виконання рішення суду, адже розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу відноситься до дискреційних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області.
Крім того вказує, що відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 574 рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) приймається у межах одного бюджетного року.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, враховуючи вказані заявницею в обґрунтування заяви підстави для розстрочення виконання рішення, прийшов до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Надаючи оцінку ухвалі суду першої інстанції колегія суддів приходить до наступного.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду ( ч. 1 ст. 378 КС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 КАС України).
Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 та у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення відповідачем вказує, що вона має намір добровільно виконати рішення суду, проте сплатити податкове грошове зобов`язання у розмірі 398816,27 грн. єдиним платежем не має можливості.
Заявниця пояснила суду, що її скрутне фінансове становище, незначний дохід від здійснення підприємницької діяльності у сільській місцевості істотно ускладнюють виконання судового рішення одночасною сплатою всієї суми податкового боргу.
Крім того, з заяви вбачається, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, проте як вказано заявницею, не зважаючи на пенсійний вік, ОСОБА_1 як фізична особа підприємець (ФОП) продовжує працювати створюючи додаткові робочі місця сплачуючи до Державного бюджету України податки під час військового стану в Україні.
При цьому також вказує, про часткове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року по справі № 420/19618/25 в частині стягнення по штрафним санкціям, тобто вказує про добровільне його виконання.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості, а також з огляду на відсутність з об`єктивних причин змоги виконати судове рішення в повному обсязі, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості.
Щодо доводів скаржника з приводу помилкового застосування судами статтею 378 КАС України а не статтею 100 ПК України щодо відстрочення та розстрочення податкових зобов`язань (податкового боргу) Суд зазначає, що інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 ПК України. Він є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії ПК України.
Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).
Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №2а-25767/10/0570 та у постанові від 09.04.2025 року у справі № 160/11990/23
Відтак, процедура розстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції правильно застосував норми ст. 378 КАС України.
При цьому, посилання апелянта на п. 2.2 Розділу ІІ Порядку № 574 щодо меж «одного бюджетного року» стосується виключно рішень, які приймають керівники податкових органів. Суд, розстрочуючи виконання власного рішення, керується принципами справедливості, розумності та балансу інтересів сторін. Судове розстрочення може виходити за межі бюджетного року, якщо для цього є реальні підстави, а дому доводи апелянта в цій частині також є безпідставними.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала - без змін.
Керуючись ст.ст. 236, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 27 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua