Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/12749/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №420/12749/26

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12749/26

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О. В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25, з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 пенсії максимальним розміром, одночасного безпідставного зменшення основного розміру пенсії з 76% на 70% грошового забезпечення та не врахування у складі перерахованої пенсії починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185, та індексації пенсії за 2025 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25, з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням розміру пенсії 76% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, та з врахуванням у складі перерахованої пенсії починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185, та індексації пенсії за 2025 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.

В обґрунтування позову зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки від 30.10.2025 №ЮО106906 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці. 15.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання зазначеного судового рішення, проведено перерахунок пенсії позивача, про що позивача повідомлено листом від 29.04.2026 №1500-0203 8/63907. При цьому відповідачем безпідставно обмежено розмір пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії у протиправно значно зменшеному розмірі.

Крім того, з незрозумілих підстав при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25 відповідачем було протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача з 76% на 70% врахованого грошового забезпечення. Також під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25 відповідач безпідставно не врахував починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, яку позивач отримував з 01.03.2024 та до даного перерахунку в розмірі 1500,00 грн та індексації пенсії за 2025 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, яку позивач отримував з 01.03.2025 та до даного перерахунку в розмірі 1500,00 грн.

Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними позивач звернувся до суду з зазначеними вище вимогами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 зі зменшенням основного розміру пенсії з 76% на 70% та обмеженням максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 76% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції в частині, у якій відмовлено у задоволенні позовних вимог, скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що як вбачається з перерахунків пенсії з 01.03.202024, з 01.03.2025, індексацію пенсії за 2024 рік, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185, позивач отримував з 01.03.2024 та до даного перерахунку, в розмірі 1500,00 грн., а індексацію пенсії за 2025 рік, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209, позивач отримував з 01.03.2025 та до даного перерахунку, в розмірі 1500,00 грн. Натомість після проведення ГУПФУ перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25 нарахування вказаних виплат у складі пенсії позивача починаючи з 01.07.2025 відповідачем припинено, до складу пенсії не враховано

Вказує, що індексація 2025 року, виплату якої розпочато з 01.03.2025, не підлягає виплаті, якщо за період з 01.01.2024 по 28.02.2025 відбувся перерахунок пенсії з підстав, передбачених частиною 4 статті 63 згаданого Закону у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. В даному випадку перерахунок пенсії позивача з підстав, передбачених частиною 4 статті 63 згаданого Закону у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не відбувався ані за період з 01.01.2023 по 29.02.2024, ані за період з 01.01.2024 по 28.02.2025. У зв`язку з цим, як це підтверджено постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №620/10967/24, від 22 жовтня 2025 року у справі № 620/13008/24, від 14 січня 2026 року у справі № 520/17250/24, підстав для не здійснення виплати позивачу індексацій за 2024 та 2025 роки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 та постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 відповідно.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління пенсійного фонду в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, що у свою чергу призвело до неправильного вирішення спору, вказує про неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до Позивача правомірно.

Також вказує, що уряд 30 грудня 2025 року ухвалив постанову № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану”, якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій, яка підлягає застосуванню до пенсії позивача.

Крім цього зазначає, що 01.05.2014 набрав чинності Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 1166-VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 та викладено її в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)

Звертає увагу на те, що в даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону №2262 і в первісній редакції.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ у розмірі 76% основного розміру пенсії грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі №420/39884/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки від 30.10.2025 №ЮО106906 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці.

На виконання вищезазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 15.04.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії, пенсійна справа №ЮО106906 - Міноборони, перераховану на підставі рішення суду з:

- 01 липня 2025 року. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 27). Базовий розмір пенсії (83144,75*70%). Підсумок пенсії (з надбавками): 58831,58 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 39662,23 грн;

- 01 січня 2026 року. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 27). Базовий розмір пенсії (83144,75*70%). Підсумок пенсії (з надбавками): 58890,08 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 39662,23 грн. Пониження суми 39662,23 грн згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: 31101,57 грн;

- 01 березня 2026 року. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 27). Базовий розмір пенсії (83144,75*70%). Індексація базового ОСНП 2026 (58201,33*0,1210): 2595,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 61485,08 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 39662,23 грн. Пониження суми 39662,23 грн згідно ПКМУ №1778 від 30.12.2025: 31101,57 грн.

Не погодившись з протиправними діями ГУ ПФУ в Одеській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновку, що обмеження Головним управління ПФУ в Одеській області з 01.07.2025, з 01.01.2026 та з 01.03.2026 максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, з урахуванням нарахованих доплат є протиправним, оскільки внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині відсоткового значення розміру основної пенсії при його перерахунку, оскільки при перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Водночас вказав, що оскільки пенсія позивача з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення, підстави для її індексації в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та від 25.02.2025 р. № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” відсутні.

Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 76% до 70%, то колегія суддів зазначає наступне.

Редакція ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

08.07.2011р. прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011р., пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч.2 ст.13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».

27.03.2014р. прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014р., крім деяких положень, п. 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у ч.2 ст.13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014р.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст.63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст.63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019р. у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (240/5401/18).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019р. залишене без змін.

За таких обставин, колегія суддів, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача з 76% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо доводів Відповідача про те, що обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону № 2262-XII і право Позивача не скасоване, то колегія суддів вважає такі твердження безпідставними та такими, що суперечать сталій практиці Верховного Суду. Зменшення відсоткового розміру пенсії з 76% до 70% при її перерахунку є протиправним, оскільки стаття 13 Закону № 2262-XII застосовується виключно на етапі призначення пенсії, а не її перерахунку, про що зазначалося вище.

Колегія суддів звертає увагу, що при перерахунку пенсії змінюється лише змістовна частина грошового забезпечення, тоді як відсотковий розмір залишається незмінним. Дії УПФУ щодо зниження відсотка фактично є звуженням обсягу вже набутих Позивачем прав, а тому доводи пенсійного органу в цій частині є безпідставним.

Також предметом спору у цій справі, серед іншого, є правомірність дій відповідача щодо обмеження виплати позивачу пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), максимальним розміром після здійснення перерахунку на виконання рішення.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.10.2011р. (далі - Закон №3668-VI).

Так, відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, Законом №3668-VI також у статті 43 Закону №2262-XII, зокрема, частину п`яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України від 24.12.2015р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016р.) у Законі №2262-XII частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини п`ятої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону №2262-XII зі змінами у взаємозв`язку з пунктом 2 розділу III «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, пунктом 2 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.

У рішенні від 20.12.2016р. №7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12 квітня 2016 року №1080-VIII статтю 43 Закону №2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність).

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі №2262-ХІІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII внесені зміни до Закону №2262-ХІІ та у ч.7 ст.43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Проте, на момент набрання чинності Закону №1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017р., ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016р. Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.

Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

Отже, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ є такими, що втратили чинність.

Це означає, що стаття 43 Закону не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

В свою чергу, будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо обмеження виплати пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Закон, законодавцем внесено не було.

Колегія суддів наголошує, що питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).

Верховний Суд виходив з того, що норма ст.2 Закону №3668-VI в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, є абсолютно тотожною нормі ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України (рішення КСУ від 20.12.2016р. №7-рп/2016) та, відповідно, не підлягає застосуванню.

Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а саме з 20.12.2016р. по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.

Суд також наголошує, що відповідачем не враховано визнання рішенням КСУ від 12.10.2022р. №7-р(II)/2022 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Отже, колегія суддів зауважує, що ухваленням вказаного рішення Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч.5 ст.17 Основного Закону.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 8.04.2025р. у справі №380/8998/24.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром є протиправними, що вірно зазначено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі вказує про застосування відповідачем коефіцієнтів встановлених Постановою №1778 від 30.12.2025.

03.12.2025 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, який набрав чинності 01.01.2026 (далі - Закон № 4695-IX).

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до , зокрема «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів статті 30 Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України 30.12.2025 прийняв Постанову №1778, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Колегія суддів наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №4695-ІХ, який приймається на один фінансовий рік та метою якого не є врегулювання пенсійних правовідносин.

Оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону №4695-ІХ та Постанови №1778, а тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Щодо доводів апелянта про правомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром, то колегія суддів наголошує, що сталою та послідовною є позиція Верховного Суду щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у вищезазначених постановах, у яких Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. Тобто будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених у відповідності до Закону № 2262, зокрема і застосування максимального розміру відповідно до Закону № 3668, є протиправним.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду України, зокрема від 24.06.2020 у справі №580/234/19, суд визнає безпідставними, адже зазначене судове рішення не стосуються питань обмеження пенсійних виплат військовослужбовцям.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 з урахуванням індексації базового ОСНП за 2024 - 2025 роки, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.

Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Водночас у зв`язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши Порядком № 124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

Згідно з п. 2 постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», установлено, що з 1 березня 2024 р.: 1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», установлено, що з 1 березня 2025 р.: 1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2024 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

У постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок що, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону № 2262-XII у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а в цьому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови № 168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої Постановою № 168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов`язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

У постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови № 168, вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою № 168.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано позивачем, до Головного управління від надійшла довідка № ЮО106906 від 30.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 рік видана відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 за справою №420/25323/25 (рішенням зокрема зобов`язано піддготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого законом на 01.01.2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2025 року.)

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі № 420/39884/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов`язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки від 30.10.2025 №ЮО106906 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці.

Таким чином, оскільки пенсія позивача на виконання рішення суду у справі № 420/39884/25 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2025 року, то підстави для її індексації в силу приписів постанови № 209 відсутні.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 та висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 19.05.2026 року у справі № 620/10967/24.

При цьому, оскільки у 2024 році перерахунок пенсії позивача у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII не здійснювався, що не спростовано відповідачем, суд робить висновок про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.07.2025 з урахуванням індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185.

Крім того, колегія суддів зазначає, що жодна норма права, жодна постанова КМУ і навіть рішення Великої Палати не містять положень про те, що перерахунок базової пенсії за рішенням суду є підставою для припинення, скасування чи анулювання вже виплачуваних індексацій.

Перерахунок пенсії з 01.07.2025 через зміну прожиткового мінімуму 2025 року жодним чином не перетинається у часі з бюджетним періодом 2024 року.

Відтак, суд робить висновок стосовно часткового задоволення позовних вимог в цій частині, що помилково не встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, що мають значення для справи, а також до спірних правовідносин не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, що у своїй сукупності стало підставою для неправильного вирішення справи в частині, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача в частині оскарження рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не врахування у складі перерахованої пенсії починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії, з врахуванням у складі перерахованої пенсії починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням у складі перерахованої пенсії починаючи з 01.07.2025 індексації пенсії за 2025 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 відмовити.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua