Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №420/31163/25
Суддя: Джабурія О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31163/25
Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,
повний текст судового рішення
складено 07.09.2026, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №420/31163/25, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2022 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2025 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.08.2026 року позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року по справі №420/31163/25, яка полягає у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 не в повному обсязі;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України під час виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року по справі №420/31163/25, шляхом виплати перерахованої щомісячної пенсії без будь-яких обмежень та відстрочень;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області 30-денний строк з дня отримання (вручення) цієї ухвали для подання до суду доказів про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року заяву позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі №420/31163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду (в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України), у справі №420/31163/25; направити справу №420/31163/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його право на виконання судового рішення у справі №420/31163/25, яке набрало законної сили 23.06.2026 року та досі фактично не виконане відповідачем, тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов`язковим для учасників справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За приписами частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до вимог частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, обґрунтовуючи її тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області фактично не виконує постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі №420/31163/25, оскільки виплата поточної пенсії у липні та серпні 2026 року здійснювалася у старому розмірі - 18 140,07 грн., попри здійснений боржником «паперовий» перерахунок пенсії з 01.03.2025 року на рівні 20 262,00 грн. та з 01.01.2026 року - на рівні 20 355,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено судовий контроль за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі №420/31163/25 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у визначений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд першої інстанціє звертає увагу на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 року вже застосовано заходи судового контролю у формі зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №420/31163/25, оцінка фактичним діям чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати перерахованих сум пенсії має бути надана судом саме під час розгляду відповідного звіту боржника. За таких обставин, зважаючи на незавершеність поточної процедури судового контролю в порядку статті 382 КАС України, твердження заявника про наявність підстав для застосування спеціальної процедури, передбаченої статтею 383 КАС України, на думку суду першої інстанції, є передчасними, а факт протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент розгляду цієї заяви є недоведеним.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на те, що вимоги ст.383 КАС України можуть бути застосовані, навіть якщо суд уже встановив судовий контроль на підставі вимог ст.382 КАС України. Вони є двома самостійними, паралельними інструментами захисту прав позивача на стадії виконання рішення суду, які мають різну юридичну природу, підстави та наслідки.
Отже, в цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 року у справі №9901/235/20 зазначила, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Вимогами ст.383 КАС України передбачена можливість звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України.
Як убачається з матеріалів справи, позивач після набрання судовим рішенням законної сили та отримання відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.08.2026 року, взагалі не звертався до органів примусового виконання судових рішень із виконавчим документом. Докази відкриття виконавчого провадження з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року в матеріалах справи відсутні, а отже, процедура примусового виконання судового акта у встановленому законом порядку навіть не розпочиналась.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням того, що на момент звернення позивача до суду процедура примусового виконання судового рішення органом примусового виконання не ініційована, повноваження державного чи приватного виконавця щодо впливу на боржника не задіяні, а факт протиправного ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового акта в межах виконавчого провадження є недоведеним, звернення із даною заявою є передчасним.
Поряд з цим, подана позивачем заява не відповідає вимогам, зазначеним у статті 383 КАС України, оскільки у ній не вказані:
- інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
- інформація про хід виконавчого провадження;
- на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач не зазначив докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Зазначене свідчить про невідповідність поданої заяви установленим вимогам та, як наслідок, наявність правових підстав для повернення заяви заявникові згідно вимог частини 5 статті 383 КАС України.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої відповідно до вимог статті 383 КАС України, однак частково зазначив невірні мотиви щодо такого повернення.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Відповідно до вимог п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.
За встановлених обставин, колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року в мотивувальній частині, з урахуванням висновків, викладених судом апеляційної інстанції у цій постанові.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року про повернення без розгляду заяви позивача, поданої відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі №420/31163/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - змінити, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
СуддіН.В. Вербицька К.В. Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua