Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №521/13073/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №521/13073/23

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/13073/23

Суддя першої інстанції - Роїк Д.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітету Херсонської міської ради на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2026 року у справі №521/13073/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову №003/5, винесену від 01 березня 2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2026 року позов задоволений.

Визнано незаконною та скасувано постанову №003/5, винесену 01 березня 2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Адміністративної комісії при Виконавчому комітету Херсонської міської ради на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2026 року у справі №521/13073/23, в якій просить скасувати рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким у позовних вимогах відмовити повністю.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

06 жовтня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

21 жовтня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

26 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 14 лютого 2023 року представником відділу поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №092353 за ч.2 ст.156 КУпАП.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 01 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачену ч.2 ст.156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Відповідно до змісту постанови 14 лютого 2023 року близько 13:00 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою : АДРЕСА_1 , у кіоску здійснювала продаж слабоалкогольних напоїв попри дію наказу №28-н від 12 листопада 2022 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).

Згідно із статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до частини першої статті 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із статтею 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів частини 2 статті 156 КУпАП встановлено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.

Апелянт зазначає, що його представник 23 грудня 2024 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про надання можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак відповідне клопотання залишилося нерозглянутим.

Колегія суддів ураховує положення статей 44 та 195 КАС України, відповідно до яких учасники справи мають право брати участь у судовому розгляді, надавати пояснення, подавати докази та реалізовувати інші процесуальні права, а питання проведення судового засідання в режимі відеоконференції вирішується судом у встановленому законом порядку.

Нерозгляд процесуального клопотання за відсутності належних підстав може становити порушення процесуальних прав учасника справи. Водночас, для висновку про необхідність скасування судового рішення необхідно оцінити характер такого порушення, його істотність та вплив на правильність вирішення спору.

У цій справі апелянт не навів конкретних доказів, які він був позбавлений можливості подати внаслідок нерозгляду клопотання про відеоконференцію та які могли б спростувати висновки суду першої інстанції щодо недоведеності обов`язкових ознак адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, цей довід підлягає врахуванню, однак за обставин цієї справи не спростовує висновку суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Щодо правової кваліфікації дій позивача за частиною другою статті 156 КУпАП

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 01 березня 2023 року №003/5 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 6800 грн.

У постанові зазначено, що 14 лютого 2023 року о 13:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи в кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала продаж слабоалкогольних напоїв та пива всупереч наказу начальника Херсонської міської військової адміністрації №28-н від 12 листопада 2022 року.

Для встановлення складу цього адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати наявність сукупності обов`язкових ознак: об`єкта правопорушення, об`єктивної сторони, спеціального суб`єкта та вини особи.

Відсутність хоча б однієї з обов`язкових ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відповідною нормою.

Щодо об`єкта правопорушення

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, є суспільні відносини у сфері встановленого порядку торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та іншими товарами, переліченими в цій нормі, зокрема, дотримання встановлених законом заборон на торгівлю.

Як убачається з постанови адміністративної комісії, підставою для притягнення позивача до відповідальності зазначено порушення наказу начальника Херсонської міської військової адміністрації №28-н від 12 листопада 2022 року, яким на території Херсонської міської територіальної громади було заборонено виготовлення, перевезення та торгівлю алкогольними напоями й речовинами, виробленими на спиртовій основі (окрім лікарських та дезинфікуючих засобів), включно з пивом, вином та слабоалкогольними напоями.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП у цій справі, полягає у фактичному здійсненні торгівлі пивом та слабоалкогольними напоями в місці, де така торгівля заборонена, тобто у вигляді активних дій.

Зі змісту протоколу серії БАВ №092353 від 14 лютого 2023 року вбачається, що позивачу інкриміноване здійснення продажу слабоалкогольних напоїв та пива в кіоску за конкретною адресою. Водночас, викладення відповідного твердження у протоколі не означає, що цей факт є доведеним.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених статтею 251 КУпАП джерел доказів, однак не має наперед установленої сили та повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами.

Як установлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять розрахункового документа, показань покупця або інших свідків, відеозапису моменту реалізації алкогольних напоїв, протоколу вилучення речей і документів чи інших об`єктивних даних, які підтверджували б факт продажу позивачем відповідної продукції.

Апелянт у скарзі посилається на те, що в протоколі містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 , у яких наведено перелік алкогольної продукції, що перебувала в кіоску для реалізації, а також зазначає про здійснення фотозйомки товару працівниками поліції.

Однак у наданих матеріалах справи відповідні фотоматеріали та пояснення відсутні. Саме посилання на їх існування не дає змоги перевірити, що саме було зафіксовано, за яких обставин здійснювалася зйомка, чи можна ідентифікувати місце, час і предмет фіксації та чи підтверджують такі матеріали факт реалізації товару.

Наявність товару в кіоску, навіть якщо його було призначено для реалізації, не можна ототожнювати з фактичним здійсненням торгівлі конкретною особою у визначений час.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні матеріали не дають достатніх підстав вважати доведеним факт здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями всупереч установленій забороні.

Щодо спеціального суб`єкта правопорушення

Самостійного значення для вирішення спору набуває питання про наявність у діях позивача спеціального суб`єкта правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП.

На відміну від загального суб`єкта адміністративного правопорушення, спеціальний суб`єкт характеризується додатковими ознаками, прямо передбаченими диспозицією відповідної норми.

У редакції частини другої статті 156 КУпАП, суб`єктом передбаченого нею правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, який порушує встановлені правила торгівлі.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за цією нормою недостатньо встановити лише факт перебування в торговельному приміщенні або здійснення певних дій щодо алкогольної продукції. Необхідно також установити, що особа має передбачений законом спеціальний статус.

Як убачається з постанови адміністративної комісії від 01 березня 2023 року №003/5, у відомостях про позивача зазначено: «Місце роботи, посада: не працює».

Матеріали справи не містять трудового договору, наказу про прийняття на роботу, відомостей про трудові відносини, документів щодо роботи позивача продавцем або інших доказів, які б підтверджували її статус працівника підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування.

Також, відсутні докази, які б давали змогу встановити інші фактичні обставини, необхідні для висновку про належність позивача до спеціального суб`єкта саме цього правопорушення.

Колегія суддів наголошує, що перебування особи в кіоску, наявність у ньому алкогольної продукції не усувають необхідності встановити передбачену законом ознаку суб`єкта правопорушення.

Обов`язок довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення покладається на суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення про притягнення особи до відповідальності. Такий обов`язок не може бути перекладений на позивача шляхом вимоги довести відсутність трудових відносин.

За відсутності доказів того, що ОСОБА_1 була працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, висновок про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП, не може вважатися обґрунтованим.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується виною особи у формі умислу або необережності, якщо відповідна форма вини допускається змістом конкретного правопорушення.

У цій справі адміністративна комісія обмежилася констатацією висновком про продаж алкогольної продукції та посиланням на порушення наказу №28-н. Водночас, належні докази фактичної реалізації продукції та наявності спеціального статусу позивача відсутні.

За таких обставин, не можна вважати доведеним і те, що позивач вчинила саме те винне діяння, яке їй інкриміноване.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки протоколу та письмовим поясненням, не спростовують зазначених недоліків доказової бази. Навпаки, оцінка наявних матеріалів у сукупності свідчить про те, що вони не підтверджують усіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови адміністративної комісії та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при Виконавчому комітету Херсонської міської ради залишити без задоволення, а рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua