Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №400/6421/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6421/24

Перша інстанція суддя Малих О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме:

- визнання протиправними дії щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 07.04.2022 року по 31.12.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;

- зобов`язання здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 07.04.2022 року по 31.12.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- визнання протиправними дії щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року;

- зобов`язання здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- визнання протиправними дії щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 року по 25.04.2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 у розмірі 92% місячного грошового забезпечення за двадцять три повних календарних місяців служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року;

- зобов`язання здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 року по 24.05.2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року № 460 у розмірі 92% місячного грошового забезпечення за двадцять три повних календарних місяців служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.04.2022 року по 31.12.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року.

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.04.2022 року по 31.12.2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційні скарги.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.

При цьому, позивачем 15 серпня 2025 року подано до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю, так як позивач вважає, що рішення суду у даній справі не виконано у повному обсязі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року скасовано ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 400/6421/24, а також встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 400/6421/24 – протягом трьох місяців з дати отримання ухвали.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в прийнятті звіту про виконання судового рішення.

Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність прийняття звіту суб`єкта владних повноважень, оскільки останнім не виконано рішення суду ні в частині перерахунку, ні в частині виплати донарахованих сум.

В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу, а позивачем відповідь на відзив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2026 року від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому зазначено, що фінансовою службою Військової частини НОМЕР_1 проведено розрахунок сум на виконання рішення суду від 13.01.2025 року. Разом з цим, відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» військова частина як суб`єкт господарської діяльності за своїми зобов`язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов`язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

При цьому, 23.07.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання щодо погодження суми коштів для виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 400/6421/24.

В свою чергу, 10.10.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 отримано погодження розрахунку сум належних на виконання рішення суду від 13.01.2025 року у справі № 400/6421/24.

Щомісячно, з моменту отримання погодження, Військовою частиною НОМЕР_1 направляються на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства Оборони України заявки на виділення грошових коштів на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ2800 «Інші поточні видатки» (копія заявки та розрахунку додається).

Станом на дату подання звіту Департаментом соціального забезпечення Міністерства Оборони України не забезпечено надходження коштів на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ2800 «Інші поточні видатки» у тому числі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 400/6421/24.

Військова частина зазначає, що негайно після надходження коштів на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ2800 «Інші поточні видатки», проведе виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідачем надано до суду докази, з яких вбачається, що невиконання рішення суду зумовлено недостатньою кількістю бюджетних асигнувань, а як наслідок прийнято звіт суб`єкта владних повноважень, із зобов`язанням останнього повторно подати звіт про виконання рішення суду.

Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч. 5 ст. 382-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Згідно ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, яке набрало законної сили у даній справі, суб`єктом владних повноважень перераховано грошове забезпечення позивача за 2022 рік (нараховано 41159,42 грн), за 2023 рік (нараховано 34614,13 грн), грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік (нараховано 5431,30 грн).

В свою чергу, у межах процедури судового контролю суб`єктом владних повноважень подано звіт про виконання судового рішення у якому зазначено, що нарахована позивачу сума заборгованості на виконання судового рішення у даній справі не виплачена з підстав відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Дослідивши поданий звіт, судом першої інстанції, керуючись ч. 11 ст. 382-3 КАС України, ухвалено рішення про прийняття такого звіту та встановлено новий строк для подачі нового звіту, так як суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі (не виплачено нараховану суму).

При цьому, позивач вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для прийняття звіту суб`єкта владних повноважень, оскільки рішення суду, залишається невиконаним у частині перерахунку грошового забезпечення та в частині виплати донарахованих сум.

Між тим, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали суду, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, в апеляційній скарзі зазначається, що військовою частиною не здійснено перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, Військова частина НОМЕР_1 мала перерахувати грошове забезпечення, виплачене позивачу за період служби з 07 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року, зокрема перерахувати виплачені у відповідному періоді одноразові складові грошового забезпечення військовослужбовця, такі як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.

Між тим, як вбачається з наданих позивачем до суду його особистих карток щодо складових виплаченого грошового забезпечення, останньому виплачено у грудні 2022 року грошову допомогу для оздоровлення та у червні 2023 року грошову допомогу для оздоровлення. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році позивачу не виплачувалась.

Враховуючи викладене, оскільки у спірний період служби позивача з 07 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року йому було виплачено лише грошову допомогу для оздоровлення у 2022 році, саме остання була перерахована на виконання рішення суду.

З іншого боку, як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів виплати позивачу нарахованих судом коштів, суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

При цьому, без фактичної виплати позивачу нарахованих коштів рішення суду не може вважатись виконаним.

Між тим, вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а також досліджуючи заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення на предмет їх достатності, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, відповідачем надано до суду докази, з яких вбачається, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати позивачу нарахованих коштів зумовлено недостатньою кількістю бюджетних асигнувань.

В свою чергу, враховуючи вказані докази, надані суб`єктом владних повноважень пояснення та висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції у тому, що в даній справі існують обставини, які не залежать від волі відповідача та об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, вказані обставини у комплексному тлумаченні положень ст. 382-3 КАС України можуть бути підставою для прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення.

З іншого боку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність встановлення для відповідача нового строку на подачу звіту до суду першої інстанції, так як рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, достатніх для скасування судового рішення.

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382-3 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

СуддіА.В. Крусян О.А. Шевчук