Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №521/14076/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/14076/26

Суддя першої інстанції - Тополева Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2026 року у справі №521/14076/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи - Інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта Бориса Дмитра Ігоровича, про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовом до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи - Інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта Бориса Дмитра Ігоровича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА №7637710 від 30 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2026 року позов залишено без задоволення.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2026 року у справі №521/14076/26.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що під час повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення його право на захист було порушене, оскільки належним чином не забезпечено можливості взяти участь у розгляді справи та скористатися правничою допомогою. Стверджує, що подані ним клопотання про залучення адвоката та відвід інспектора не були належним чином розглянуті до винесення оскаржуваної постанови.

Також, апелянт ставить під сумнів правомірність використання приладу TruCAM у ручному режимі та допустимість матеріалів фіксації швидкості руху, посилаючись на обставини скасування попередньої постанови й повторного розгляду справи. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його доводам і доказам, у зв`язку із чим просить скасувати рішення суду першої інстанції, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7637710 від 30 липня 2026 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2026 року у справі №521/14076/26.

07 жовтня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

26 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що в ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції 28 червня 2026 року о 10 год 13 хв інспектором 2-го взводу 5-ої роти 1-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Борисом Дмитром Ігоровичем було виявлено транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував вищезазначеним транспортним засобом зі швидкістю 75 км/год в межах населеного пункту, де дозволена максимальна швидкість в 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год, порушивши п.12.4 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вищезазначене адміністративне правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM TC008449 та підтверджується відеозаписами роздруківкою і вищезазначеного лазерного вимірювача швидкості руху.

За результатами розгляду адміністративної справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7455746 від 28 червня 2026 року, складеною інспектором взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Борисом Дмитром Ігоровичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 12).

Рішенням начальника УПП в Одеській області №К-1405 від 07 липня 2026 року винесену у відношенні ОСОБА_1 постанову серії ЕНА №7455746 від 28 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с. 14-15).

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7637710 від 30 липня 2026 року, складеною інспектором взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Борисом Дмитром Ігоровичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 11).

Зі змісту вказаної постанови вбачається (дата розгляду справи: 30 липня 2026 року о 10:35 год, місце розгляду справи: вул. Академіка Корольова, 5, м. Одеса), що 28 червня 2026 року о 10:36 год за адресою: вул. Отамана Головатого, 113, м. Одеса, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , у населеному пункті рухався зі швидкістю 75 км/год, де дозволено рухатись зі швидкістю 50 км/год, чим перевищив швидкість руху на 25 км/год. (зафіксовано на прилад TruCAM TC008449), чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. У графі 8 вказаної постанови зазначено: не з`явився.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Положеннями статті 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі ст.31 Закону України Про "Національну поліцію" поліція може застосовувати такi превентивнi заходи, зокрема, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, у тому числі, зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

За нормами ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193.

Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що ним при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.

Як установив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30 липня 2026 року уповноваженою посадовою особою поліції винесено постанову серії ЕНА №7637710 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у зв`язку з перевищенням установленого обмеження швидкості руху.

З наявних у матеріалах справи даних технічного приладу TruCAM LTI 20/20, номер TC008449, убачається, що швидкість руху автомобіля «HONDA ACCORD», державний номерний знак НОМЕР_2 , становила 75 км/год за дозволеного обмеження швидкості 50 км/год. А

Отже, зафіксована швидкість перевищувала встановлене обмеження на 25 км/год, що утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Колегія суддів ураховує, що наявні матеріали у справі дають змогу ідентифікувати транспортний засіб, установити зафіксовану швидкість його руху та співвіднести її з дозволеним обмеженням швидкості на відповідній ділянці дороги. Доказів, які б спростовували зафіксовані показники швидкості, підтверджували технічну несправність приладу або давали обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності результатів вимірювання, позивачем не надано.

Таким чином, факт порушення позивачем установленого швидкісного режиму підтверджується належними доказами, які підлягають оцінці в сукупності, а доводи апеляційної скарги не спростовують установлених обставин події правопорушення.

Щодо використання технічного приладу TruCAM у ручному режимі

Доводи апеляційної скарги про неправомірність використання поліцейським приладу TruCAM у ручному режимі колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до п.п.1 п.1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктом 1 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Конструкція даної норми надає поліції можливість закріпити такі технічні засоби, однак не містить заборони фіксувати порушення без такого закріплення у ручному режимі.

Колегія суддів погоджується з тим, що для вирішення питання про правомірність використання такого приладу необхідно враховувати його технічні характеристики, призначення, документи щодо відповідності встановленим вимогам, чинність повірки на момент вимірювання та достовірність конкретних матеріалів фіксації.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач на підтвердження правомірності використання приладу посилався на документи щодо його технічних і метрологічних характеристик, зокрема, на свідоцтво про повірку та документи, які підтверджують можливість використання TruCAM у ручному режимі.

Колегія суддів зазначає, що використання приладу TruCAM у ручному режимі не є тотожним автоматичній фіксації правопорушення, однак ця обставина не свідчить про заборону застосування такого приладу поліцейським під час контролю за дотриманням правил дорожнього руху.

У цій справі позивач не навів переконливих доводів і не надав доказів, які б підтверджували, що використання приладу в ручному режимі призвело до недостовірності вимірювання або що на момент фіксації правопорушення прилад не відповідав установленим технічним чи метрологічним вимогам.

Щодо доводів про неналежне повідомлення позивача про повторний розгляд справи

Одним з основних доводів апеляційної скарги є твердження позивача про те, що його не було належним чином повідомлено про дату й час повторного розгляду справи, унаслідок чого він був позбавлений можливості взяти участь у її розгляді та реалізувати право на захист.

Колегія суддів перевірила ці доводи у сукупності з наявними в матеріалах справи документами та дійшла висновку, що вони не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржувати постанову у справі.

Водночас, реалізація цих прав передбачає забезпечення особі реальної можливості взяти участь у розгляді справи. Розгляд справи за відсутності особи допускається лише за дотримання встановлених законом умов, зокрема, за наявності відомостей про її належне повідомлення про час і місце розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, первісний розгляд справи було відкладено за зверненням самого позивача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на зміст письмової заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2026 року, адресовану уповноваженій посадовій особі Управління патрульної поліції в Одеській області, у якій позивач просив перенести розгляд справи з 29 липня 2026 року на 30 липня 2026 року 10:00 год.

Колегія суддів ураховує, що позивач не лише ініціював відкладення первісного розгляду, а й був обізнаний про можливу дату повторного розгляду з боку відповідача. За таких обставин, він мав можливість завчасно уточнити організаційні питання, пов`язані з розглядом справи, та вжити заходів для забезпечення своєї участі.

Крім того, факт отримання позивачем додаткового письмового повідомлення 30 липня 2026 року о 09:24 год також свідчить про його попередню обізнаність про повторний розгляд справи.

Таким чином, з урахуванням змісту заяви від 23 липня 2026 року колегія суддів не вбачає підстав вважати доведеним твердження позивача про те, що дату повторного розгляду справи йому відома не була.

Щодо доводів про порушення права на правничу допомогу та нерозгляд клопотання про відвід інспектора

Позивач також посилається на те, що ним подавалися клопотання про залучення адвоката та відвід інспектора Борисова Д.І., які, на його думку, не були належним чином розглянуті до винесення постанови.

Колегія суддів зазначає, що право на професійну правничу допомогу є складовою права особи на захист, а тому відповідні клопотання повинні розглядатися уповноваженою посадовою особою з урахуванням їх змісту та обставин справи.

Разом із тим, сам лише факт подання клопотання про залучення адвоката або відвід посадової особи не зумовлює автоматичної незаконності постанови про адміністративне правопорушення. Вирішальним є встановлення того, чи було дотримано процесуальних гарантій, чи забезпечено реальну можливість особи скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, та чи вплинули відповідні обставини на законність прийнятого рішення.

У цій справі позивач був обізнаний про дату та час повторного розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Відтак, він мав можливість завчасно вжити заходів для забезпечення участі адвоката та належної підготовки до розгляду справи.

За наявними матеріалами справи доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не доводять, що внаслідок зазначених обставин постанову було винесено за відсутності належних доказів або всупереч установленим законом вимогам.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв