Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №452/1870/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №452/1870/26

Суддя: Кущ Т. М.

Справа №452/1870/26

Провадження №2/452/1529/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Макаревич Л.Р.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 11 листопада 2023 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис №249. Позивач вказала, що від шлюбу сторони мають одну спільну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, зазначила, що сімейне життя у сторін не склалося через різницю в поглядах на життя та сім`ю, яка постійно зростала. Вказане привело до того, що подружжя втратило почуття любові та взаємоповаги, внаслідок чого сторони тривалий час проживають окремо один від одного, не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам та інтересам дитини (а.с.1-2,26-27).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб без їх виклику та вперше було призначено розгляд справи по суті на 21 вересня 2026 року о 09 год. 00 хв. (а.с.18,25), який було відкладено на 26 жовтня 2026 року о 09 год. 30 хв. у зв`язку із наявністю клопотання відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та у зв`язку із відсутністю відомостей про отримання копії відзиву позивачем ОСОБА_1 (а.с.46).

Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.47), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, у відповідних письмових заявах, поданих через канцелярію суду 21 вересня 2026 року та 26 жовтня 2026 року, зазначила, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має та заперечує проти надання строку для примирення, прохала суд провести розгляд справи без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.45,49). Крім того, у письмовій заяві, поданій через канцелярію суду 26 жовтня 2026 року (а.с.49), уточнила, що її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком – відповідачем ОСОБА_2 .. При цьому, інших заяв з процесуальних питань, зокрема, заяви про

відкладення розгляду справи, відмови від позову чи залишення позову без розгляду від позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином (а.с.48), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Разом з тим, 20 серпня 2026 року через канцелярію суду відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спільне життя з позивачем дійсно не склалося, вважав неможливим збереження їхнього шлюбу та не заперечував проти розірвання шлюбу, проте заперечував проти вказаної у позові обставини в частині місця проживання їх спільної малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 саме з матір`ю – позивачем ОСОБА_1 , надавши судові відповідну довідку про дійсне місце проживання сина з ним як його батьком (а.с.39-41). Інших заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

Суд, з`ясувавши позицію сторін у справі, викладену позивачем в позовній заяві та додаткових заявах, поданих до суду, а відповідачем у відзиві, що надійшов до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 11 листопада 2023 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного

міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 11 листопада 2023 року складено відповідний актовий запис №249 (а.с.9).

Від даного шлюбу сторони мають одну спільну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя між сторонами не склалося через різницю в поглядах на життя та сім`ю, яка постійно зростала. Вказане привело до того, що подружжя втратило почуття любові та взаємоповаги, у зв`язку з чим сторони проживають окремо один від одного, не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер. При цьому, на час розгляду справи в суді сторони вважають подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим, оскільки суперечить їх інтересам (а.с.1-2,5-6,7-8,26-27,28-29,30-31,39-40,41,45,49).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом на подання відзиву, в якому лише заперечив обставину щодо дійсного місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , вказуючи, що такий проживає разом з ним (а.с.39-40,41), при цьому, будь-яких заперечень проти позову в частині розірвання шлюбу з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.

Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 інші обставини у справі в частині розірвання шлюбу не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі – СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач ОСОБА_1 за змістом позову та у додаткових заявах, поданих нею до суду, прохала позов задовольнити, письмово заперечувала проти надання строку для примирення (а.с.1-2,26-27,45,49).

Відповідач клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв, за змістом поданого до суду відзиву не заперечував проти розірвання шлюбу, вважав збереження шлюбу неможливим (а.с.39-40).

За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.

Спору про поділ спільного майна подружжя та визначення місця проживання малолітньої дитини на час розгляду даної справи немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.9).

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янко-Дніпровського району Запорізької області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 30 жовтня 2025 року, орган, що видав 4634, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Верхньокам`янське Артемівського району Донецької області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 30 березня 2026 року, орган, що видав 4634, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), зареєстрований 11 листопада 2023 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис №249 від 11 листопада 2023 року, які мають одну спільну малолітню дитину.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового

рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua