Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №495/5469/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №495/5469/26

Суддя: Прийомова О. Ю.

Справа № 495/5469/26

№ провадження 2/495/4199/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Вініченко О.В.

справа № 495/5469/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

представника позивача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильєв Павло Олегович, звернулась до суду із позовною заявою до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , у якій просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12.08.2005 Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 20.06.2017 органом № 5118, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в шість місяців, який починає обчислюватись з моменту набрання судовим рішенням законної сили; судові витрати розподілити згідно ЦПК України.

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Білгород-Дністровському Одеської області.

Також у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є син – ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 зазначає, що як донька спадкодавця, вона є спадкоємцем за законом першої черги.

Так, вдень смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина до майна померлої ОСОБА_4 на території села Салгани Шабівської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області (Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області), оскільки спадкодавець на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу якої входять об`єкти нерухомого майна, які розташовані на території села Салгани Шабівської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області.

Між тим, станом на сьогодні, Позивач як спадкоємець за законом першої черги пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Строк для прийняття спадщини, який визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України сплинув 05.12.2026.

У свою чергу, Позивач на момент смерті спадкодавця та по теперішній час перебувала та перебуває за кордоном, а саме в Королівстві Іспанія. Як вбачається з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит адвоката Васильєва Павла Олеговича від 22.05.2026 року № 37/2026, стосовно ОСОБА_1 (параметри запиту: ГРОМАДЯНСВО УКРАЇНИ, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 01.01.2018 року по 22.05.2026 року ОСОБА_1 , 09.04.1970 року, 30.03.2019 року здійснила перетин державного кордону України у пункті пропуску «Бориспіль-1» авіарейсом 991 Київ-Барселона та у вказаний період часу, тобто до дня смерті спадкодавця, завершення строку для прийняття спадщини та на теперішній час в Україну більше не в`їжджала.

Крім того, за станом свого здоров`я ОСОБА_1 , яка лікується в Королівстві Іспанія, не могла прибути в Україну для участі в поховані спадкодавця, подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Як вбачається з Медичного висновку Каталонського інституту охорони здоров?я від 10.04.2026 року № PRSRW150 (OPSSP416UJVL) позивач має поточні значущі проблеми зі здоров`ям:

09.2025 (M13.88) Артрит;

01.2025 (M50.90) Дископатія поперекового відділу;

09.2024 (M51.26) Дископатія шийного відділу;

2022 (E02) Субклінічний гіпотериеодізм;

11.2025 (К44.9) Діафрагмальна грижа.

Крім того, з Медичного висновку Каталонського інституту охорони здоров?я від 10.04.2026 року № PRSRW150 (OPS$P416UJVL) вбачається такий висновок щодо позивача: Дифузні дегенеративні зміни міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів із протрузіями від рівня L1-L2 до L4-L5. На рівні L4-L5 визначається спондилолістез, звуження хребтового каналу, частковий форамінальний стеноз і двобічне ураження крижових корінців.

У зв`язку із цим пацієнтка перебуває на лікарняному з 07.10.2024 року. На даний момент продовжує перебувати на лікарняному.

Ці обставини, а саме виїзд з України ще в 2019 році, вказані захворювання, які виникли у 2022-2025 роках та прогресували за час перебування у Королівстві Іспанія, лікування у вказаній державі та перебування на лікарняному за межами України, стали об`єктивною перешкодою для позивача для прибуття в Україну для подання в належний та визначений законом спосіб заяви про прийняття спадщини та оформлення спадкових прав до нотаріуса.

Тому вказані обставини, зокрема хвороба позивача та триваюче лікування за межами України є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим у відповідності до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, є підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення, у яких просить позовну заяву задовольнити.

Крім того, останній зазначає, що є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Білгород-Дністровському Одеської області, і хоча ОСОБА_2 зареєстрований за адресою місця проживання спадкодавця, проте на момент її смерті із нею не проживав, спадщину фактично не прийняв.

Відповідач відзив не надав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії по справі

26 червня 2026 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито загальне позовне провадження, витребувано докази по справі.

08 липня 2026 року до суду, на виконання ухвали від 26.06.2026, від завідувача Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області надійшов лист, згідно з яким спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 не заводилась.

22 липня 2026 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

27 липня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.

22 жовтня 2026 року суд на місці ухвалив перейти до заочного розгляду справи, оскільки відповідач повідомлений належним чином, не з`явився, відзив не надав, позивач проти такого розгляду справи не заперечує.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовної заяви.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом дійсно встановлені та підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_4 від 06 червня 2026 року, виданого Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 23 квітня 1970 року складено відповідний актовий запис № 36, батько: ОСОБА_8 , мати: ОСОБА_4 ./а.с. 20/

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 серпня 2005 року у справі № 2-4805 2005р, шлюб між ОСОБА_9 , 1967 року народження, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ), 1970 року народження, зареєстрований 11 червня 1988 р. у Бритівській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 07, від шлюбу маючих неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сина – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – розірвано./а.с. 21/

26 червня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Білгород-Дністровському району Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 ./а.с. 22/

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05 червня 2026 року № 00058872155 прізвище ОСОБА_13 до реєстрації шлюбу – ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу – ОСОБА_14 ./а.с. 23-24/

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 06 червня 2025 року складно відповідний актовий запис № 587, що підтверджується копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 06 червня 2025 року, виданого Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)./а.с. 25/

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2019 №№ 157979817, 157980608, 157982516 житловий будинок, загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування кадастровий номер: 5120886600:02:003:0154, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776002751208, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 (розмір частки 1/3), ОСОБА_2 (розмір частки 1/3), ОСОБА_1 (розмір частки 1/3).

ОСОБА_4 , згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 592349, на підставі рішення Салганської сільської ради від 07 листопада 2008 р. № 2218-V, є власником земельної ділянки площею 0,170 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно додатку до вказаного державного акта співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_4 (частка у спільній власності 1/3), ОСОБА_2 (частка у спільній власності 1/3), ОСОБА_1 (частка у спільній власності 1/3).

Відповідно до інформації, наданої головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит № 37/2026 від 22.05.2026, ОСОБА_15 30.03.2019 перетнула державний кордон України, напрям: виїзд, пункт пропуску: Бориспіль-1./а.с. 37/

Згідно медичного висновку від 10.04.2026 ОСОБА_15 має поточні значущі проблеми зі здоров`ям:

09.2025 (M13.88) Артрит;

01.2025 (M50.90) Дископатія поперекового відділу;

09.2024 (M51.26) Дископатія шийного відділу;

2022 (E02) Субклінічний гіпотериеодізм;

11.2025 (К44.9) Діафрагмальна грижа.

Крім того, з Медичного висновку Каталонського інституту охорони здоров`я від 10.04.2026 року № PRSRW150 (OPS$P416UJVL) вбачається такий висновок щодо позивача: Дифузні дегенеративні зміни міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів із протрузіями від рівня L1-L2 до L4-L5. На рівні L4-L5 визначається спондилолістез, звуження хребтового каналу, частковий форамінальний стеноз і двобічне ураження крижових корінців. /а.с. 40/

Нормативне обґрунтування.

Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Так, позивачка звернулась до суду із позовом, предметом якого є визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а підставою – пропущення останньою строку на прийняття спадщини, у зв`язку із необізнаністю щодо правильної послідовності дій, у разі подання заяви про прийняття спадщини до консульської установи.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку у шість місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

За заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 369/6254/19-ц від 17 грудня 2021 року, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зазначив наступне: при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини.

Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна у першу чергу стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивне та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 зазначається: «при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України суду з метою встановлення кола спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, необхідно, у тому числі, перевіряти наявність заведеної нотаріусом спадкової справи.

Виходячи з норм статті 1251 ЦК України територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково, крім зазначеного, перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Встановлення зазначених обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи».

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилається на її тривале перебування закордоном та наявність значущих проблем зі здоров`ям, у зв`язку з якими остання перебуває на лікарняному з 07.10.2024.

Відповідачем у позові визначає Шабівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, що син спадкодавиці у встановленому законом порядку прийняв спадщину, при цьому спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_4 не заводилась, а сам ОСОБА_2 факт спільного проживання із спадкодавицею заперечує, суд приходить до висновку щодо належності визначеного позивачем відповідача – Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Водночас, аналізуючи наявність підстав для застосування ч. 2 ст. 1272 ЦК України у справі, яка розглядається, суд виходить із наступного.

ОСОБА_4 (спадкодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто граничним днем для подання заяви про прийняття спадщини для спадкодавця, який на момент смерті із спадкоємцем не проживав, є 05 грудня 2025 року.

Відповідно до ч.6 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.

Згідно зі статтею 38 цього ж закону, на консульські установи України серед іншого також покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину.

Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України».

За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України (у редакції чинній на момент відкриття спадщини) та згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5 (у редакції чинній на момент відкриття спадщини).

Крім цього, пунктом 3.21. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

13 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/13549/21 дійшов висновку, що перебування спадкоємця за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, встановивши, що спадкоємиця ОСОБА_1 з моменту відкриття спадщини не скористалась жодними із визначених чинним законодавством способів подання заяви про прийняття спадщини з-за кордону, суд вважає безпідставними твердження представника позивача про наявність передумов для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини з підстави перебування позивача з 2019 року в Королівстві Іспанія. Факт перебування позивача в Королівстві Іспанія сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Водночас, щодо іншої підстави, визначеної у позові – тяжкої хвороби, суд зважає на наступне.

У постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 756/4035/18 суд дійшов переконання, що хвороба чи статус особи з інвалідністю I групи спадкоємця як причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, оскільки самі по собі ці обставини без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

У постанові від 30 липня 2020 року по справі № 172/888/18 Верховний Суд не погодився із висновками судів попередніх інстанцій та дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні. В рамках даної справи суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після відкриття спадщини захворів на тяжку хворобу, яка швидко прогресувала в бік погіршення стану здоров`я, що спричинило втрату зору. Позивач подав заяву про прийняття спадщини через 2 місяці після спливу 6-місячного строку, на час звернення до нотаріуса стан його здоров`я не змінився, на лікуванні він не перебував, а тому відсутні підстави для висновку, що хвороба позивача була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що ОСОБА_15 перебуває на лікарняному з 07.10.2024, станом на 10.04.2026 продовжує перебувати на лікарняному. Медичний висновок: Дифузні дегенеративні зміни міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів із протрузіями від рівня L1-L2 до L4-L5. На рівні L4-L5 визначається спондилолістез, звуження хребтового каналу, частковий форамінальний стеноз і двобічне ураження крижових корінців.

Позивачу призначено поточне медикаментозне лікування.

З урахуванням дійсних обставин справи, встановивши, що строк для прийняття спадщини закінчився у грудні 2025 року, позивач звертається до суду у червні 2026 року, при цьому жодним чином не обґрунтовуючи наявність змін у стані здоров`я, суд не вбачає підстав для висновку, що хвороба позивача була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дотримуючись принципів розумності, добросовісності та справедливості, з огляду на те, що перебування позивача за кордоном не є безумовною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачем не доведено, що її хвороба була об`єктивною та непереборною перешкодою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд доходить переконання про відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішення питання щодо судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1220, 1223, 1225, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 76-81, 89, 95, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород – Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04378043, адреса: 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 63.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНКОПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua