Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/10807/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №160/10807/26

Суддя: Шальєва В.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/10807/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року (суддя Прудник С.В.) в справі №160/10807/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області від 06 квітня 2026 року №045750021503 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 19 березня 2026 року №7.5-22/14 та від 19 березня 2026 року №7.5-22/15;

зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перевести її на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 30 березня 2026 року у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Південно-Східною митницею від 19 березня 2026 року №7.5-22/14 та від 19 березня 2026 року №7.5-22/15, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 10 листопада 1989 року по 09 січня 2026 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.04.2026 року №045750021503 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 19.03.2026 року №7.5-22/14 та від 19.03.2026 року №7.5-22/15.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII з 30.03.2026 року, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Південно-Східною митницею від 19.03.2026 року №7.5-22/14 та від 19.03.2026 року №7.5-22/15, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 10.11.1989 року по 09.01.2026 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Київській області просить скасувати рішення матеріального права, залишити позовну заяву без розгляду.

Зазначає, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Оскільки на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889 (1 травня 2016) ОСОБА_1 не перебувала на посаді державної служби та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, підстави для призначення пенсії за нормами статті 37 Закону №3723 відсутні.

У відзиві позивач просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває з 24.12.2022 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

30.03.2026 позивачем подано заяву, зареєстровану за №7825, та документи щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), якими передбачено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон №3723-XII).

За принципом екстериторіальності зазначену заяву передано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

За результатами розгляду заяви та поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення від 06.04.2026 року №045750021503 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заяви №7825 від 30.03.2026 року щодо переходу на інший вид пенсії за нормами Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” з підстав відсутності необхідного стажу державної служби, а періоди роботи посадових осіб у митних органах та органах державної фіскальної служби на посадах, у межах яких присвоювалися персональні або спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Також зазначено, що станом на 01.05.2016 позивач не перебувала на посаді державної служби та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, у зв`язку з чим підстави для призначення пенсії за статтею 37 Закону №3723-XII відсутні.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач працювала з 01.01.2024 в державному органі (Південно-Східній (Дніпровській) митниці), що провів класифікацію посад державної служби у червні 2025 та звільнилася 09.01.2026 з державної служби.

Позивач, звертаючись 30.03.2026 до відповідача-1 з заявою №7825 щодо переведення її на інший вид пенсії (пенсію державного службовця за віком), разом з вказаною заявою надала довідки Південно-Східної митниці:

- від 19.03.2026 №7.5-22/14 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2025 року (згідно з додатком №1 до постанови №622);

- від 19.03.2026 №7.5-22/15 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за лютий 2026 року (згідно з додатком №3 до постанови №622).

Також, разом із заявою позивач надала довідку Південно-Східної митниці від 16.03.2025 №7.5-01/12-01/10/1508 щодо стажу державної служби позивача.

Суд першої інстанції вважав, що надані позивачем разом із заявою документи, в т.ч. довідки повністю відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на перехід на пенсію державного службовця, оскільки пунктом 4-1 Порядку №622, зі змінами, встановлено порядок визначення заробітної плати та форму довідок для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано.

Судом першої інстанції зазначено, що протиправність рішення від 06.04.2026, в якому зазначено про те, що станом на день набрання, чинності Закону України “Про державну службу” 01.05.2016 позивач не має 20 років стажу на посадах державної служби, спростовується тим, що стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Закону№889-VIII) (з 06.12.1993 по 30.04.2016) складає 26 років 04 місяці 21 день, тобто понад 20 років.

Оскільки до даних трудової книжки позивача на дату її звернення із заявою від 30.03.2026 №7825 про перехід на пенсію за віком, згідно з п.12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII та ст. 37 Закону № 3723-ХІІ загальний страховий стаж позивача складає 43 років 09 місяці 22 днів; загальний стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Закону№889-VIII) складає 26 років 04 місяці 21 день, позивач досягла на день звернення із заявою №7825 від 30.03.2026 віку 60 років, суд першої інстанції вважав, що позивачем дотримані всі умови, передбачені законодавством, що надають право на перехід на пенсію за віком, згідно з п.12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII та ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.

Також судом першої інстанції зауважено, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки позивач звернулася із заявою про переведення її на інший вид пенсії 30.03.2026, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії, що також міститься в позовних вимогах.

З метою ефективного та належного захисту прав позивача в спірних правовідносинах суд першої інстанції вважав за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.04.2026 року №045750021503 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 19.03.2026 року №7.5-22/14 та від 19.03.2026 року №7.5-22/15 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII з 30.03.2026 року, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Південно-Східною митницею від 19.03.2026 року №7.5-22/14 та від 19.03.2026 року №7.5-22/15, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 10.11.1989 року по 09.01.2026 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Разом з тим, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суд першої інстанції вважав такими, що не підлягають до задоволення, оскільки цим відповідачем не приймалося спірне рішення.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24 грудня 2022 року отримує пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 30 березня 2026 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 06 квітня 2026 року №045750021503 відмовлено у переведенні на пенсію за Законом України «Про державну службу» з підстав відсутності стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, який необхідний для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

У рішенні вказано, що періоди роботи позивача у митному органі та органах державної фіскальної служби на посадах, у межах яких присвоювалися персональні або спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Станом на 01 травня 2016 року позивач не перебувала на посаді державної служби та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, у зв`язку з чим підстави для призначення пенсії за статтею 37 Закону №3723-XII відсутні.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 та вкладиш до трудової книжки НОМЕР_2 містять записи про роботу ОСОБА_1 з 10 листопада 1989 року по 02 липня 2013 року в митних органах на різних посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; з 03 липня 2013 року по 29 грудня 2014 року на різних посадах в податкових органах; з 30 грудня 2014 року по 09 січня 2026 року в митних органах на різних посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

ОСОБА_1 прийнято Присягу державного службовця.

У період роботи в митних органах ОСОБА_1 присвоєні персональні та спеціальні звання: 19 червня 1992 року - інспектор митної служби ІІ рангу; 19 червня 1998 року – інспектор митної служби І рангу; 24 липня 2000 року – радник митної служби 3 рангу; 23 вересня 2003 року - радник митної служби ІІ рангу; 01 квітня 2004 року – радник митної служби 3 рангу.

Також ОСОБА_1 03 липня 2013 року присвоєно 11 ранг державного службовця, 02 січня 2014 року присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу, 10 грудня 2019 року присвоєно 6 ранг державного службовця, 01 липня 2020 року присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби ІІІ рангу».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі – Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VІІІ).

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а стаття 42 цього Закону визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, особа, яка має станом на 01 травня 2016 року певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Разом з тим, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

Суд звертає увагу, що саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення як страхового стажу (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV)), а також й спеціального стажу (стажу державної служби).

Записами трудової книжки позивача підтверджено, що позивач має неперервний стаж державної служби у період з 10 листопада 1989 року по 09 січня 2026 року, що складає 36 років 06 місяців.

Крім того, станом на 01 травня 2016 року позивач перебувала на посаді державної служби (головного державного інспектора сектору протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Дніпровської митниці ДФС, запис в трудовій книжці №45) та мала стаж державної служби 26 років 04 місяці 21 день.

Враховуючи положення пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

До набрання чинності Законом № 889-VIII стаж державної служби обчислювався за правилами, установленими Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, був Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Частиною першою статті 569 МК України передбачено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

За положеннями частини першої статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", передбачені і Митними кодексами України від 12 грудня 1991 року та від 11 липня 2002 року.

Відтак, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ у Київській області від 06 квітня 2026 року №045750021503 є протиправним.

Доводи апелянта зводяться до відсутності у позивача необхідного спеціального стажу та спростовані приведеними вище висновками суду.

Рішення суду першої інстанції в частині обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача не оскаржене, тому судом не надається оцінка рішенню в цій частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в справі № 160/10807/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в справі № 160/10807/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 27 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua