Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №462/4695/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №462/4695/26

Суддя: Іванюк І. Д.

Справа № 462/4695/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Іванюк І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мархевка Олег Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позички,

в с т а н о в и в:

Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Мархевка Олег Володимирович, звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за договором позички в сумі 61 525,56 грн та судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 травня 2024 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позички, предметом якого є передання в безоплатне користування нежитлового приміщення площею 31,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 31 травня 2025 року з можливістю подальшої пролонгації. Згідно з пунктом 2.3.5 договору відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за комунальні послуги. Однак зазначеного обов`язку він належним чином не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість за електричну енергію. 26.02.2025, 28.05.2025, 05.06.2025, 21.01.2026, 23.01.2026 та 18.03.2026 позивачка отримувала попередження про припинення електропостачання через наявність заборгованості. 09.02.2026 унаслідок несплати послуг з електропостачання за вказаною адресою електропостачання було припинено, про що складено акт про пломбування при відключенні установок споживача від 09.02.2026. Для відновлення електропостачання позивачка 13.02.2026 була змушена самостійно сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловим приміщенням. Зокрема, позивачка сплатила 19 802,99 грн за актом № 530001001825121 від 31.01.2026 та 1 900,55 грн за актом № 530001001826011 від 31.01.2026, а також банківську комісію в розмірі 226,00 грн. Крім того, позивачка сплатила передоплату за березень 2026 року в розмірі 879,46 грн згідно з рахунком на передоплату № НОМЕР_1 від 02.02.2026. Також вона сплатила 914,00 грн витрат постачальника за послуги з відключення електропостачання згідно з актом-рахунком № 53000100182602469 від 09.02.2026 та банківську комісію в розмірі 40,00 грн, що підтверджується платіжним документом від 13.02.2026. Крім того, позивачка сплатила 715,41 грн за послуги з підключення електропостачання згідно з актом-рахунком № 53000100182602459 від 09.02.2026, з яких 3,00 грн становила банківська комісія, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.02.2026. Загальна сума перелічених платежів, здійснених 13.02.2026, становить 24 478,41 грн. Станом на 28.02.2026 заборгованість за електричну енергію залишалася непогашеною. Відповідач, незважаючи на повідомлення про наявність заборгованості, заходів щодо її погашення не вжив. У зв`язку із цим 24.03.2026 позивачка додатково сплатила 32 981,00 грн заборгованості за електричну енергію на підставі рахунку за лютий 2026 року № 5300010018260219 від 06.03.2026 та 330,00 грн банківської комісії, а всього — 33 311,00 грн. Зазначені обставини також підтверджуються актами звірки взаємних розрахунків від 11.03.2026 та 12.03.2026. Оскільки відповідач стверджував, що значні обсяги споживання електричної енергії були зумовлені несправністю електричного лічильника, позивачка направила його на технічне обслуговування та повірку, за результатами яких відхилень від норми не виявлено. За послугу пломбування (розпломбування) вузла обліку електричної енергії позивачка сплатила 2 136,80 грн, що підтверджується рахунком на оплату послуг № 1096336 від 18.02.2026 та платіжною інструкцією ПАТ «Приватбанк» від 23.02.2026. Крім того, станом на 28.02.2026 утворилася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 1 599,35 грн. Таким чином, позивачка вважає, що загальна сума коштів, які підлягають стягненню з відповідача у зв`язку з невиконанням умов договору позички, становить 61 525,56 грн, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.08.2026 постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що їх належним чином повідомлено.

Позивачка в судове засідання не з`явилася. Її представник подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивачки та зазначив, що вона не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

З огляду на наведене, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивачки проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, дослідивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення площею 31,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 43).

21.05.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позички, за умовами якого відповідачу передано в безоплатне користування нежитлове приміщення площею 31,1 кв. м, розташоване за вказаною адресою. Згідно з пунктом 1.5 договору, якщо на момент закінчення строку його дії від сторін не надійдуть письмові зауваження щодо порушення умов договору або повідомлення про намір розірвати договір (припинити його дію), договір автоматично продовжується на 12 календарних місяців. Відповідно до пункту 2.3.5 договору позички відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за комунальні послуги (а. с. 34–35).

Згідно з актом приймання-передачі від 21.05.2024 (а. с. 37) ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у строкове користування на умовах позички нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що 26.02.2025, 28.05.2025, 05.06.2025, 21.01.2026, 23.01.2026 та 18.03.2026 позивачка отримувала попередження про припинення електропостачання у зв`язку з наявністю заборгованості (а. с. 12–17).

З акта про пломбування при відключенні установок споживача від 09.02.2026 (а. с. 18) вбачається, що через несплату послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , електроустановку споживача було відключено.

Листом ПАТ «Львівобленерго» від 11.02.2026 ОСОБА_1 повідомлено про припинення електропостачання за вказаною адресою та надіслано копію відповідного акта.

Згідно з актом № 530001001825121 від 31.01.2026 (а. с. 21) та актом № 530001001826011 від 31.01.2026 (а. с. 22) позивачка сплатила ТОВ «Львівенергозбут» кошти за електричну енергію в розмірах 19 802,99 грн та 1 900,55 грн відповідно.

За рахунком ТОВ «Львівенергозбут» на передоплату № 5300010018260311 від 02.02.2026 позивачка сплатила 879,46 грн за березень 2026 року.

На виконання акта-рахунка № 53000100182602469 від 09.02.2026 про відшкодування витрат постачальника на виконання робіт з відключення електропостачання позивачка сплатила 914,00 грн та 40,00 грн банківської комісії, що підтверджується квитанцією від 13.02.2026 (а. с. 25–26).

На виконання акта-рахунка № 53000100182602459 від 09.02.2026 про відшкодування витрат постачальника на виконання робіт із підключення електропостачання позивачка сплатила 715,41 грн, з яких 3,00 грн становила банківська комісія, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.02.2026 (а. с. 27–28).

Із квитанції від 24.03.2026 (а. с. 30) вбачається, що позивачка додатково сплатила 32 981,00 грн заборгованості за електричну енергію на підставі рахунку за лютий 2026 року № 5300010018260219 від 06.03.2026 та 330,00 грн банківської комісії.

З акта звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Львівенергозбут» та ОСОБА_1 від 11.03.2026 (а. с. 31) вбачається, що станом на 01.03.2026 сальдо на користь ТОВ «Львівенергозбут» становило 32 980,81 грн.

Відповідно до рахунку на оплату послуг № 1096336 від 18.02.2026 (а. с. 32) позивачка сплатила 2 136,80 грн за послугу пломбування (розпломбування) вузла обліку електричної енергії, що підтверджується платіжною інструкцією ПАТ «Приватбанк» від 23.02.2026 (а. с. 33).

З квитанції ЛМКП «Львівводоканал» за лютий 2026 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 989,35 грн та 610,00 грн відповідно, а всього — 1 599,35 грн (а. с. 11).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України й інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору позички.

Відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні річ для користування протягом встановленого строку.

Згідно зі статтею 833 ЦК України користувач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення або мети, визначеної в договорі, нести звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування, а також виконувати інші обов`язки, встановлені договором.

Отже, під час визначення обсягу обов`язків користувача необхідно враховувати положення закону та погоджені сторонами умови договору, зокрема щодо витрат, пов`язаних із користуванням переданим майном.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, підлягає доказуванню кредитором.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що умовами договору позички на відповідача покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати комунальні послуги, пов`язані з користуванням переданим йому приміщенням.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою 55 564,00 грн за електричну енергію, з яких 19 802,99 грн, 1 900,55 грн, 879,46 грн та 32 981,00 грн, а також 1 599,35 грн за послуги водопостачання та водовідведення. Загальна сума цих платежів становить 57 163,35 грн.

Також документально підтверджено сплату позивачкою банківських комісій у розмірах 226,00 грн, 40,00 грн, 3,00 грн та 330,00 грн, витрат на відключення та підключення електропостачання в розмірах 914,00 грн та 712,41 грн відповідно, а також 2 136,80 грн за послугу пломбування (розпломбування) вузла обліку електричної енергії. Загальна сума зазначених витрат становить 4 362,21 грн.

За наведених обставин суд вважає доведеним факт понесення позивачкою витрат, пов`язаних із користуванням відповідачем нежитловим приміщенням, у загальному розмірі 61 525,56 грн. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, а позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1 371,50 грн згідно з квитанцією від 05.06.2026, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 258–265, 274, 280–289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 61 525 (шістдесят одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять) грн 56 коп. заборгованості та збитків за договором позички, а також 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) грн 50 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Залізничним районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлено в разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – якщо рішення не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: Іванюк І.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua