Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №442/7588/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Несплата аліментів

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №442/7588/26

Суддя: Коваль Р. Г.

Справа № 442/7588/26

Провадження №3/442/1622/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , не сплатив аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах від 14.09.2026 та згідно якого заборгованість становить 31923,84 грн, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та статтею 71,77 Закону України «Про виконавче провадження».

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, але не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 183-1 КУпАП не входить до переліку справ за частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити за обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, вважає за можливе справу розглядати без його участі.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу до такого висновку.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП доведена наступними, дослідженими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №9 від 21.09.2026 за ч.1 ст.183-1 КУпАП, розрахунком заборгованості по аліментах від 14.09.2026 у ВП №43353455, актами державного виконавця.

Враховуючи наведене вище, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КпАП України, оскільки ОСОБА_1 не вжив заходів щодо сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

На виконання вимог ст.33КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

Відповідно до п.5 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1,221,283 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у вигляді 120 (сто двадцять) годин суспільно корисних робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Роман КОВАЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua