Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №160/9666/26
Суддя: Олефіренко Н.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/9666/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 ( суддя Царікова О.В.,) в адміністративній справі №160/9666/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НУМІС" звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області №0400- 011002-8/61278 від 07.04.2026 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач (ТОВ "НУМІС") зазначив такі підстави:
1. Підстава призначення виплат: підприємство отримало з електронного реєстру листків непрацездатності дані щодо електронних лікарняних листки у відношенні застрахованої особи ( ОСОБА_1 ), на підставі яких здійснило детальний розрахунок і виплату допомоги у період з 19.12.2024 року по 05.02.2025року.
2. Відсутність своєчасної інформації про інвалідність: в березні 2025 року від родичів померлої працівниці позивачу стало відомо про її смерть та надано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 6/25/308/В від 04.02.2025 року про встановлення їй інвалідності з 13.01.2025 року.
3. Неправомірність санкцій ПФУ: позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.04.2026 № 0400-011002-8/61278 про повернення страхових коштів та застосування штрафних санкцій. На думку підприємства, воно правомірно здійснювало виплати на підставі офіційно отриманих електронних листків непрацездатності з Електронного реєстру, оскільки працівниця самостійно не повідомила роботодавця про встановлення групи інвалідності вчасно, а роботодавець не має достатнього функціоналу чи обов`язку самостійно перевіряти проходження працівниками МСЕК / експертних команд.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року вимоги Товариства задоволено.
Апеляційна скарга надійшла від відповідача, обґрунтування апеляційної скарги ідентичне обґрунтуванням викладеним у відзиві на позовну заяву.
Апелянт зазначив, що за результатами планової документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів (оформленої актом від 23.03.2026 № 0400-1002-3/32) було зафіксовано порушення частини 2 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
На думку ПФУ, застрахованій особі ( ОСОБА_1 ) після встановлення їй групи інвалідності з 13.01.2025 року допомога по тимчасовій непрацездатності за період з 13.01.2025 року по 05.02.2025 року за рахунок коштів Фонду не належала до виплати у повному обсязі.
Відповідно до розрахунків контролюючого органу, за цей період до сплати підлягало лише 2 календарних дні на суму 549,88 грн замість виплачених підприємством 26 календарних днів на суму 7 148,44 грн.
Сума неправомірно витрачених коштів Фонду склала 6 598,56 грн., отже ПФУ правомірно виніс рішення від 07.04.2026 № 0400-011002-8/61278 про повернення цих коштів та застосував до підприємства фінансові санкції (штраф) у розмірі 50% від суми порушення, що становить 3 299,28 грн.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Колегією суддів з`ясовано, що на підставі направлення на проведення документальної перевірки від 19.03.2026року №3340/КПР, посадовими особами ГУ ПФУ було проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" з питань дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 19.12.2024 по 05.02.2025.
За результатами перевірки складено Акт від 23.03.2026 № 0400-1002-3/32, яким встановлено порушення позивачем вимог частини другої статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-IV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в редакції на момент вчинення правопорушення, що призвело до виплати неправомірних коштів на суму 9897,84 грн. (6 598,56 грн. та штрафні санкції у розмірі 3 299, 28 грн.), зокрема, оплата допомоги по встановлення інвалідності ОСОБА_1 :
- № 15019164-2028389417-1 (продовження) за період з 11.01.2025 по 17.01.2025 за рахунок Фонда 7 к.д. на суму 1 924,58грн;
- № 15019164-2028570020-1 (продовження) за період з 18.01.2025 по 27.01.2025 за рахунок Фонда 10 к.д. на суму 2 749,40 грн;
- № 15019164-2028810104-1 (продовження) за період з 28.01.2025 по 05.02.2025 за рахунок Фонда 9 к.д. на суму 2 474,46 грн.
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 6/25/308/В від 04.02.2025 підтверджено встановлена групи інвалідності з 13.01.2025року. До сплати за рахунок фонду належить 2 к.д. на суму 549,88 грн, замість 26 к.д. на суму 7148,44 грн.
Сума неправомірно витрачених коштів Фонду: 6 598,56 грн.
Примірник акту перевірки отримано директором ТОВ "НУМІС" та підписано із запереченнями.
24.03.2026 за №3344-ЮД позивачем подані заперечення на акт перевірки.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0400-011002-8/61278 від 07.04.2026 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким визначено до повернення Фонду неправомірно витрачених сум страхових коштів соціального страхування в сумі 6 598,56 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 3299,28 грн, що складає 50% від суми неправомірно витрачених страхових коштів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом його скасування.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (Закон №1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 цього Закону уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 1105-XIV роботодавець, зокрема, зобов`язаний:
- здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п.1);
- вести облік страхових коштів і своєчасно надавати страховику встановлену звітність щодо цих коштів (п. 2);
- під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п.3);
- допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6);
- повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).
За приписами ч. 3 ст. 8 Закону № 1105-XIV достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
В ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-XIV законодавець визначив, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:
1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) догляд за хворою дитиною;
3) догляд за хворим членом сім`ї;
4) догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною;
6) обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
7) перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров`я у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України";
8) тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
9) надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров`я.
Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-XIV, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону № 1105-XIV, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п.п.1 і 7 ч. 1 ст.15 Закону № 1105-XIV, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону № 1105-XIV рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
За приписами ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Відповідно до п.1.1 Розділу І Положення комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації, що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.
Механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього регламентований Порядком організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього».
Відповідно до п.1 Порядку листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Тобто, листок непрацездатності формується лікуючим лікарем на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
При цьому, порядок заповнення листка непрацездатності унормований Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (Інструкція).
За приписами п. 1 Інструкції листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийнятого рішення судом першої інстанції щодо задоволення вимог Товариства, оскільки контролюючий орган припустився системної помилки в обрахунку періоду, за який виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у разі встановлення інвалідності.
Ключова помилка ГУ ПФУ полягає в неправильному визначенні дати, до якої застрахована особа має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняного) в процесі направлення на медико-соціальну експертизу (або оцінювання повсякденного функціонування особи).
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-IV, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованій особі починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією (або уповноваженою експертною командою).
Згідно з Порядком формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та інструкціями МОЗ щодо заповнення листків непрацездатності, період, протягом якого документи хворого розглядаються експертною комісією (включаючи час від направлення до безпосереднього огляду та прийняття рішення), підлягає оплаті.
Дата встановлення інвалідності, в межах даної справи — 13.01.2025 року, зазначається у витягу «за минулий час» (строк, з якого документи надійшли на розгляд або з дати направлення), проте сам огляд і затвердження рішення відбулися 04.02.2025року.
До дня, коли експертна команда ухвалила рішення та закрила (або винесла висновок) статус непрацездатності, особа нормативно визнається тимчасово непрацездатною. Роботодавець не має права самостійно припиняти виплату за відкритими та затвердженими в системі Е-health листками непрацездатності, допоки вони мають статус «Готовий до оплати».
Страхувальник (роботодавець) здійснює нарахування на підставі сформованих та закритих листків непрацездатності в кабінеті страхувальника на порталі Е-послуг ПФУ.
Якщо листки непрацездатності були належним чином акцептовані та система ПФУ визначила їх як такі, що підлягають оплаті, роботодавець не несе відповідальності за неузгодженість внутрішніх дат між ПФУ та медичними реєстрами.
День ухвалення рішення експертною командою 04.02.2025року є фактичною межею, до якої триває процес встановлення інвалідності у розумінні ст. 15 Закону № 1105-IV.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що ГУ ПФУ суперечить власному рішенню в розрахунках, що є самостійною підставою для скасування рішення судом через його необґрунтованість:
- лікарняний № 15019164-2028389417-1, період лікарняного 11.01.2025 – 17.01.2025 (7 днів), сума складає 1 924,58 грн. (ПФУ не визнано 5 днів), фактично особа перебувала на лікарняному, тоді як інвалідність затверджено лише 04.02.2025 року
- лікарняний № 15019164-2028570020-1, період лікарняного 18.01.2025 – 27.01.2025 (10 днів), сума складає 2 749,40 грн. (ПФУ не визнано повністю), фактично Е-лікарняний продовжено автоматично лікарем до винесення рішення експертами
- лікарняний № 15019164-2028810104-1, період лікарняного 28.01.2025 – 05.02.2025 (9 днів), сума складає 2 474,46 грн. (ПФУ не визнано 9 днів), фактично оцінювання завершено 04.02.2025 року, отже тільки з 05.02.2025 року виплата припиняється.
ПФУ визнав до оплати лише 2 календарні дні, а саме, 11.01.2025 року та 12.01.2025 року — до дати встановлення інвалідності «на папері» від 13.01.2025 року.
Проте весь цей час працівник не працював і чекав на засідання комісії, яке відбулося 04.02.2025 року.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 в адміністративній справі №160/9666/26 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua