Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/9905/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/9905/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі №160/9905/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 22 доби, за 2022 рік - 16 діб, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб), з урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передбаченої Законодавством (Порядком № 260) доплати за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 27.06.2024;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплати, передбаченої Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 22 доби, за 2022 рік - 16 діб, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб), з урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 27.06.2024;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату, передбачену Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за шість місяців.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем при звільненні безпідставно не проведено повного розрахунку, а саме не виплачено: одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 22 доби, за 2022 рік - 16 діб, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб), з урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168; доплати за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 27.06.2024; індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017; доплати, передбаченої Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року; середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вищезазначена бездіяльність стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити її.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати доплати за службу в нічний час з 09:00 28.10.2020 до 09:00 29.10.2020 та з 22:00 01.05.2021 до 11:00 02.05.2021 та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити таку доплату.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375, з березня 2021 року по липень 2023 року та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити таку доплату. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що до листопада 2017 року кошти з Державного бюджету України на виплату індексації грошового забезпечення поліцейських не надходили, а тому правові підстави для нарахування індексації за період до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №782 відсутні; доплата за службу в нічний час виплачується лише на підставі довідок обліку несення служби в нічний час, які щодо позивача за інші періоди не подавались; законами про Державний бюджет України на 2022 та 2023 роки не передбачено коштів на виплату доплати, встановленої постановою №375, а отже в ГУНП відсутні повноваження на здійснення таких витрат.

21 серпня 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де зазначено про те, що відповідачем не заперечується право позивача на такі доплати, тобто ГУНП не спростовано факт проходження служби в Національній поліції України та належного виконання своїх функціональних обов`язків у вказані періоди.

Зазначає про те, що відмова Відповідачем у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 є незаконною та протиправною.

Також вказує на те, що на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції України Постановою № 168 передбачена виплата додаткової винагороди, що є платою за працю чи нагородою за заслуги, досягнення, тощо.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.01.2026 № 8 о/с інспектора взводу № 2 роти № 1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з 05.01.2026 р. з органів поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Одночасно наказом ГУНП від 02.01.2026 № 8 о/с було визначено кількість діб невикористаної щорічної відпустки ОСОБА_1 , а саме:

- невикористана частина щорічної відпустки за 2021 рік складає: основної – 9 діб, додаткової – 13 діб;

- невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік складає: основної – 2 доби, додаткової – 14 діб;

- невикористана частина щорічної відпустки за 2023 рік складає: основної – 16 діб, додаткової – 15 діб;

- невикористана щорічна відпустка за 2024 рік складає: основної – 30 діб, додаткової – 15 діб;

- невикористана щорічна відпустка за 2025 рік складає: основної – 30 діб, додаткової – 15 діб;

- невикористана частина щорічної відпустки за 2026 рік за фактично відпрацьований час складає: основної – 0 діб, додаткової – 0 діб.

Стаж служби в поліції: 25 років 01 місяць 10 днів.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги: 25 років 01 місяць 10 днів.

У календарному обчисленні: 25 років 01 місяць 10 днів;

У пільговому обчисленні: 27 років 10 місяців 25 днів.

Позивач вважає, що відповідач при звільненні його зі служби не провів виплату всіх сум в день звільнення, а саме: одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані чергові оплачувані відпустки (за 2021 рік - 22 доби, за 2022 рік - 16 діб, за 2023 рік - 31 доба, за 2024 рік - 45 діб, за 2025 рік - 45 діб), з урахуванням додаткової винагороди згідно Постанови № 168; доплати за службу у нічний час за час служби в Національній поліції України з 07.11.2015 до 27.06.2024; індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017; доплати, передбаченої Постановою № 375 з березня 2021 року по липень 2023 року; середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вищезазначена бездіяльність стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Щодо індексації грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

При цьому порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з п. п. 4, 5 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до вказаної постанови № 1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Так, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Отже, колегія суддів не приймає доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення повинна здійснюватися лише з 01.11.2017 - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до п. 11 Порядку № 1078, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.

Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.

Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр").

У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.

При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078, фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.

Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади в листопаді 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.

За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %, опублікований в січні 2016 року. За січень 2016 року ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 року - 99,6 %, за березень 2016 року - 101,0 %, за квітень 2016 року - 103,5 %.

Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016 року.

В силу п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Оскільки зазначений показник за квітень 2016 року був опублікований у травні 2016 року, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Отже, саме з червня 2016 року у відповідача виник обов`язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015, як визначив суд першої інстанції.

Доказів виплати відповідачем індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.06.2016 по 31.10.2017 до суду не надано.

Згідно з довідкою УФЗБО ГУНП від 06.05.2026 №157 грошове забезпечення позивача за цей період не індексувалось.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, однак помилково визначив період, за який вона підлягає нарахуванню, – з 07.11.2015 до 01.11.2017, замість правильного – з 01.06.2016 по 31.10.2017.

Оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 308 КАС України не обмежений доводами апеляційної скарги у разі неправильного застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Щодо доплати за службу в нічний час.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон №580-VІІІ) особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - Постанова №988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Виплата позивачеві вказаної доплати за інші періоди його служби відповідачем не заперечується та підтверджує право позивача на отримання такої доплати.

Як встановлено судом першої інстанції, залучення позивача до служби в нічний час з 09:00 28.10.2020 до 09:00 29.10.2020 та з 22:00 01.05.2021 до 11:00 02.05.2021 підтверджується наказами начальника Самарського ВП від 28.10.2020 №260 та т.в.о. начальника ВП №4 Дніпровського РУП від 28.04.2021 №120.

У матеріалах справи відсутні докази того, що інформація, викладена в цих наказах, не відповідає дійсності, а відповідач, всупереч ухвалі суду від 24.04.2026, графіків нарядів та чергувань щодо позивача не надав.

Відповідачем не доведено та не спростовано правильність ненарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час у зазначені періоди.

Водночас в іншій частині періоду суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову за відсутності доказів залучення позивача до служби в нічний час.

Щодо доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі – постанова №375) установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

На виконання п. 4 постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким керівникам Національної поліції України визначено забезпечити встановлення зазначеної доплати у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ним.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з довідкою УФЗБО ГУНП від 06.05.2026 №158 позивачу у січні та лютому 2021 року встановлено та виплачено доплату відповідно до постанови №375 з урахуванням залучення його до заходів забезпечення правопорядку і безпеки громадян з безпосереднім контактом з населенням.

Встановлені обставини свідчать про те, що право позивача на додаткову доплату визнавалося відповідачем. Функціональні обов`язки та характер служби позивача з березня 2021 року по липень 2023 року не змінювались, а відповідачем не доведено особливої специфіки служби позивача в період, коли доплата не нараховувалась, та не надано доказів того, що в цей період позивач не відповідав критеріям, встановленим постановою №375.

Фактичною підставою ненарахування позивачу доплати з березня 2021 року по липень 2023 року, як вбачається з довідки відповідача, стала відсутність відповідного бюджетного фінансування. Проте реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Аналогічну позицію викладено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №280/4853/22, ухваленій після нового розгляду справи за постановою Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу доплати, передбаченої постановою №375, з березня 2021 року по липень 2023 року.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «"East/West Alliance Limited" проти України», заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 01.04.2026 року; додаткова угода №1 до договору від 01.04.2026 року; акт приймання-передачі виконаних послуг від 21.05.2026 року на суму 4000 грн.; рахунок-фактура №1 від 15.05.2026 року; квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 21.05.2026 року на суму 4000 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджено договором про надання правничої допомоги від 01.04.2026, актом приймання-передачі виконаних послуг та квитанцією на суму 4000 грн та обґрунтовано зменшено пропорційно до задоволених позовних вимог до 2000 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо доплати за службу в нічний час та доплати, передбаченої постановою №375, правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а в частині визначення періоду індексації грошового забезпечення - неправильно застосував норми матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 в адміністративній справі №160/9905/26 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 в адміністративній справі №160/9905/26 змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в такій редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.»

«Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 в адміністративній справі №160/9905/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко