Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №160/17277/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/17277/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/17277/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії від 18.05.2026 № 046850005408, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з 12.05.2026 згідно з поданою заявою від 12.05.2026 № 1510 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах, з урахуванням довідок від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що набув право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, оскільки досяг 62-річного віку, має загальний страховий стаж 41 рік 5 місяців 20 днів (з них на посадах державної служби 29 років 3 місяця 29 днів), та станом на 01.05.2016 має безперервний стаж роботи на посадах державної служби 23 роки 1 місяць 9 днів (з 22.03.1993 по 01.05.2016). Відмову у переведенні на пенсію державного службовця із незарахуванням до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах податкової служби вважає неправомірною, оскільки період роботи посадових осіб контролюючих органів, у тому числі осіб зі спеціальними званнями, зараховується до стажу державної служби, стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та для набуття права на пенсію державного службовця. Відхилення відповідачем в оскаржуваному рішенні наданих до заяви від 12.05.2026 № 1510 довідок про складові заробітної плати, позивач вважає необґрунтованим, оскільки абзац сьомий пункту 4 Порядку № 622 установлює, що пункти 4-1 і 4-2 застосовуються для визначення заробітної плати осіб, які працювали в органах, що провели класифікацію посад, коли як ГУ ДПС у Дніпропетровській області класифікації посад не проводило. Отже, заробітна плата визначається за загальними правилами пункту 4 Порядку № 622, та норма пункту 4-2 щодо осіб, які працювали в органах, що не провели класифікацію, стосується переліку та форм довідок (додатків 4– 6), але не поширює на цих осіб правило про фіксацію складових заробітку станом на 31.12.2023. Тому довідка за додатком 4 правомірно складена станом на травень 2026 року, а довідка згідно додатку 6 – за квітень 2026 року, тобто місяць, що передував місяцю звернення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що до стажу державного службовця ОСОБА_1 не враховано період роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 в Державній податковій інспекції м. Дніпро, оскільки посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби.

Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, яким визначено загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їхньому апараті, ухвалено 16 грудня 1993 року. Відповідно до статті 17 Закону № 3723-ХІІ громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці. Статтею 26 цього Закону визначено ранги державних службовців та порядок їх присвоєння. Системний аналіз Закону № 3723-ХІІ дає підстави для висновку, що особа набуває статусу державного службовця з дня складання Присяги державного службовця. У зв`язку із тим, що позивач станом на 01.05.2016 не обіймав посаду державного службовця, що визначено статтею 37 Закону № 3723-ХІІ та він не має 20 років стажу державної служби, що судом І інстанції не було встановлено, то у переведенні пенсії позивача відповідно до Закону України «Про державну службу» підстав немає.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

12.05.2026 позивач, досягнувши 62-річного віку, подав до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заяву, прийняту і зареєстровану за № 1510, у якій просив призначити пенсію у зв`язку з переходом на пенсію за іншим Законом, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

До заяви від 12.05.2026 № 1510 додані довідки про складові заробітної плати від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14, складені за формами додатків 4 та 6 Порядку №622, видані ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

– № 35952/6/04-36-10-02-14 (додаток 4 до Порядку № 622): довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років): видана ОСОБА_1 про те, що він працював в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на посаді заступника начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, заробітна плата* станом на** травень 2026 року становить: посадовий оклад 18 500 грн, надбавка за ранг (державний службовець 4 рангу) 700 грн, надбавка за вислугу років (30 відсотків за стаж державної служби 40 років) 5 550 грн, усього 24 750 грн;

– № 35953/6/04-36-10-02-14 (додаток 6 до Порядку № 622): довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби: видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ “Про державну службу” про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за квітень 2026 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: квітень: надбавка за інтенсивність праці 12 243,79 грн; премія щомісячна 3 061,39 грн, інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, 148,67 грн, разом 15 453,85 грн.

Відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, наданнястрахових виплат та соціальних послуг ГУ ПФУ в Запорізькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 , надану через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України № 1510 від 12.05.2026, щодо перерахунку “перехід на пенсію за іншим Законом”, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято оскаржуване “Рішення про відмову в перерахунку пенсії від 18.05.2026 № 046850005408”, яким позивачу відмовлено у задоволенні заяви про переведення на інший вид пенсії та повідомлено:

– відповідно до пунктів 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” (далі - Закон № 889) право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу” (далі – Закон № 3723) мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889 (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або які на 1 травня 2016 року мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;

– відповідно до пункту 4.2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 (далі – Порядок) зі змінами внесеними згідно постанови КМУ від 12.07.2024 № 823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховується в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року (додатки 4-6 Порядку);

– до стажу державного службовця не враховано період роботи з 22.02.1993 по 05.12.2019 в Державній податковій інспекції м. Дніпро, оскільки посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби;

– крім того, довідки від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видана станом на травень 2026 р., № 35953/6/04-36-10-02-14 від 11.05.2026 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби видана за квітень 2026 р., що не відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку до Постанови КМУ № 622;

– з огляду на вищевказане, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 1510 від 12.05.2026 у зв`язку з відсутністю на 01.05.2016 необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 ЗУ №3723.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та вкладишу до неї серії НОМЕР_2 позивач працював у період з 22.03.1993 до 05.12.2019, з 28.10.2022 до 01.07.2024. на різних посадах в органах податкової служби.

При цьому, в період роботи на посадах в органах податкової служби позивачеві присвоювались спеціальні звання, а саме:

запис 7: 13.03.1995 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу;

запис 13: 15.11.1999 присвоєне спеціальне звання радника податкової служби 3 рангу;

запис 17: 21.10.2004 присвоєне спеціальне звання – радник податкової служби 2 рангу;

запис 22: 24.11.2007 присвоєно чергове спеціальне звання – радник податкової служби І рангу;

запис 27: 18.07.2013 присвоєний 10 ранг державного службовця;

запис 28: 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання – радник податкової та митної справи І (першого) рангу;

запис 35: 03.10.2019 присвоєний 4 ранг державного службовця.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення та застосовуючи сталу практику Верховного суду з спірних питань, зазначає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

У свою чергу, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі – Закон №889-VIII).

Закон №889-VIII набрав чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723 (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.

Згідно з частиною 18 статті 37 Закону №3723-XII, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Так, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII).

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону №509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-XII.

Частиною 7 статті 15 Закону №509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до частини 8 статті 15 Закону №509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частиною 4 статті 15 Закону №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Крім того, відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового Кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

За приписами статті 12 Закону №3723-XII, Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які визнані у встановленому порядку недієздатними; мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам; в інших випадках, встановлених законами України.

З наведеного вбачається, що вказаними вище нормами встановлювались умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) (далі - Порядок № 283) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 2 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Колегія суддів зауважує, що як Законом №889-VIII, так і нормами діючих до нього Законів №3723-XII, №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Додатком 14 до Постанови №306 передбачено, що спеціальні звання «Інспектор податкової служби I рангу» (інспектор податкової та митної справи I рангу), «Інспектор податкової служби IІ рангу» (інспектор податкової та митної справи IІ рангу), «Інспектор податкової служби IІІ рангу» (інспектор податкової та митної справи IІІ рангу) прирівнюються до 7, 8, 9 рангу державного службовця.

Відтак, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

Така позиція суду викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 №591/6970/16-а, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.

При цьому, згідно з пунктами 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отриманого до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та вкладишу до неї серії НОМЕР_2 позивач працював у період з 22.03.1993 до 05.12.2019, з 28.10.2022 до 01.07.2024. на різних посадах в органах податкової служби.

При цьому, в період роботи на посадах в органах податкової служби позивачеві присвоювались спеціальні звання, а саме:

запис 7: 13.03.1995 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу;

запис 13: 15.11.1999 присвоєне спеціальне звання радника податкової служби 3 рангу;

запис 17: 21.10.2004 присвоєне спеціальне звання – радник податкової служби 2 рангу;

запис 22: 24.11.2007 присвоєно чергове спеціальне звання – радник податкової служби І рангу;

запис 27: 18.07.2013 присвоєний 10 ранг державного службовця;

запис 28: 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання – радник податкової та митної справи І (першого) рангу;

запис 35: 03.10.2019 присвоєний 4 ранг державного службовця.

При цьому, до заяви від 12.05.2026 № 1510 додані довідки про складові заробітної плати від 11.05.2026 № 35952/6/04-36-10-02-14 та № 35953/6/04-36-10-02-14, складені за формами додатків 4 та 6 Порядку №622, видані ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

№ 35952/6/04-36-10-02-14 (додаток 4 до Порядку № 622): довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років): видана ОСОБА_1 про те, що він працював в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на посаді заступника начальника відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, заробітна плата* станом на** травень 2026 року становить: посадовий оклад 18 500 грн, надбавка за ранг (державний службовець 4 рангу) 700 грн, надбавка за вислугу років (30 відсотків за стаж державної служби 40 років) 5 550 грн, усього 24 750 грн;

№ 35953/6/04-36-10-02-14 (додаток 6 до Порядку № 622): довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби: видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ “Про державну службу” про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за квітень 2026 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили: квітень: надбавка за інтенсивність праці 12 243,79 грн; премія щомісячна 3 061,39 грн, інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, 148,67 грн, разом 15 453,85 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів на підтвердження недостовірності даних, зазначених у трудовій книжці позивача та наданих довідках, відповідачем до суду не надано.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що період роботи позивача на посадах в податкових органах із присвоєнням спеціальних звань, а саме з 22.02.1993 по 05.12.2019, підлягає врахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII, що дає право на призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Доводи відповідача не знайшли підтвердження у ході розгляду колегією суддів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 в адміністративній справі №160/17277/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова